Справа № 2-29/09
30 січня 2009 р. Каланчацький районний суд Херсонської області в складі головуючого судді Прудкої Л.Г.,
при секретарі Шаховій О.В.,
за участю адвоката ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа на стороні відповідача Чаплинська філія Першої Української універсальної товарної біржі - про визнання правочину дійсним та визнання права власності на квартиру,
Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати договір купівлі-продажу № 445, зареєстрований 17 червня 2008 р. Чаплинською філією Першої Української універсальної товарної біржі, дійсним та визнати за нею право власності на 2-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Свої вимоги мотивує слідуючим.
17 червня 2008 р. між нею та відповідачами укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який зареєстрований за № 445 Чаплинською філією Першої Української універсальної товарної біржі. Розрахунок за квартиру проведено в повному обсязі, позивачка сплатила відповідачам обумовлену в договорі суму , відповідачі передали їй ключі від квартири. Однак через деякий час позивачці стало відомо, що діюче законодавство передбачає обов»язкове посвідчення договору купівлі-продажу в нотаріальному порядку. Проте відповідачі відмовляються від такого посвідчення договору в нотаріальному порядку, в зв»язку з чим позивачка змушена звернутись з даним позовом до суду.
В ході судового розгляду позивачка змінила підстави позову та пояснила, що укладенню письмового договору купівлі-продажу спірної квартири передувало укладення усного договору купівлі-продажу, що підтверджується розпискою від 07.05 2008 р., згідно яких ОСОБА_4 отримала від позивачки аванс за квартиру в сумі 3250 грн., та розпискою від 07.11.2008 р.,згідно якої відповідач ОСОБА_5 отримав як розрахунок за квартиру 45 тис.грн./ 9 тис.доларів США/. Результатом такої домовленості стало укладення 17 червня 2008 р. письмового договору купівлі-продажу квартири, цього ж дня відбулось фактичне виконання договору /кошти отримав продавець, а квартиру - покупець/. В зв»язку з цим позивачка просить визнати договір купівлі-продажу квартири у вигляді розписок дійсним та визнати за нею право власності на зазначене житло.
Відповідач ОСОБА_5 позов визнав та пояснив, що дійсно домовився з позивачкою про продаж спірної квартири за 45 тис.грн. /або 9 тис.доларів США/. Гроші від позивачки отримав в повному обсязі 17 червня 2008 р., після чого ключі від квартири були передані позивачці. В цей же день договір купівлі-продажу квартири був оформлений письмово та зареєстрований Чаплинською філією Першої Української універсальної товарної біржі. Гроші він отримав особисто, однак не виділив частину їх своїй матері ОСОБА_4 , оскільки вважає квартиру своєю на тій підставі, що при його одруженні мати усно подарувала йому спірну квартиру.
Відповідачка ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , позов не визнала, пославшись на те, що вона не ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу житла. Однак при цьому пояснила, що письмовий договір, посвідчений посадовою особою філії товарної біржі, не підписувала і підпис в договорі їй не належить. Разом з тим не заперечує, що розписка про отримання авансу за квартиру написана нею власноруч і підпис вона ставила сама.
Представник третьої особи на стороні відповідача директор Чаплинської філії товарної біржі ОСОБА_7 позов визнала та пояснила, що до неї ще до 17 червня 2008 р. звернувся ОСОБА_5 з питанням, які потрібні документи для оформлення договору купівлі-продажу житла. Вона надала консультацію з цього питання. 17 червня 2008 р. ОСОБА_5 надав всі необхідні документи, в тому числі дозвіл органу опіки та піклування на продажу житла, оскільки одна із власників спірної квартири є неповнолітньою, після чого вона стала оформляти договір. Коли постало питання про підпис договору ОСОБА_4 , відповідач попросив проїхати на вул.Сімферопольську в смт.Каланчак по його місцю проживання, пояснивши, що мати - відповідачка у справі в обідню перерву знаходиться вдома і підпише договір. Вони проїхали по його місцю проживання, де жінка підписала цей договір. Про те, що ця жінка не є ОСОБА_4 , вона не знала.
Відповідач ОСОБА_5 підтвердив вищезазначене, однак пояснив, що мати знала про продаж квартири, але між ними виникли непорозуміння в зв»язку з тим, що він не виділив їй частину грошей, отриманих від продажу квартири.
Вислухавши доводи сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Відповідно до ст.203 ч.3 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Стаття 657 ЦК України передбачає обов»язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку /квартири/ та державну реєстрацію.
Судом встановлено, що між сторонами відбулася усна домовленість про купівлю-продаж квартири АДРЕСА_1 , згідно якої відповідачі продають, а позивачка купує вказану квартиру. Ця домовленість підтверджується власноручними розписками ОСОБА_4 .від 07.05.2008 р., відповідно до якої вона отримала аванас за квартиру в сумі 3250 грн., ОСОБА_5 від 07.11.2008 р., згідно якої останній отримав за спірну квартиру 45 тис.грн., що еквівалентно на день вчинення продажу 9 тис.доларів США. Після підписання письмового договору відповідач ОСОБА_5 передав позивачці ключі від квартири, тобто передав житло.
Позиція відповідачки ОСОБА_4 відносно того, що вона не ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, також свідчить про її намір продати квартиру позивачці.
Таким чином, суд вважає, що відповідачі виявили свою волю на продаж квартири, що належить їм на праві власності, і отримали за неї відповідну ціну.
Крім того, відповідачі готували відповідні документи для посвідчення договору купівлі-продажу, про що свідчить рішення виконкому Каланчацької селищної ради № 125 від 06.05.2008 р. про надання згоди на продаж частки квартири, яка належить неповнолітній, та прийняття нею в дарунок частки житлового будинку. При цьому встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 отримала в спадщину житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2 , і зобов»язана подарувати 1/3 частини цього будинку своїй неповнолітній доньці ОСОБА_6 , однак ухилилась від здійснення цього договору з причини відсутності коштів. Разом з тим встановлено, що неповнолітня дитина проживає у вказаному будинку разом з матір»ю і житлом забезпечена.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає або зобов»язується передати майно /товар/ у власність другій стороні /покупцеві/, а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно /товар/ і сплатити за нього певну грошову суму.
Суд вважає, що сторони фактично виконали всі істотні умови договору купівлі-продажу житла: відповідачі отримали вартість квартири та передали її позивачці. Невизнання відповідачкою ОСОБА_4 позову мотивується лише тим, що її син - відповідач ОСОБА_5 не виділив їй частину грошей, отриманих від продажу квартири.
Згідно ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, 203, 220, 392, 655 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вигляді письмових розписок, дійсним та визнати право власності на вказану квартиру за ОСОБА_3 .
Зняти арешт з 2-кімнатної квартири АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Каланчацького районного суду від 19 листопада 2008 р. на забезпечення позову.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя :