ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
місто Київ
12 год. 40 хв.
23.01.2009 р. № 3/700
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Букмекерська контора „Марафон”
доДержавної податкової інспекції в місті Феодосії
прозобов'язання вчинити дії
У судовому засіданні 23 січня 2009 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Букмекерська контора „Марафон” (надалі - також «Позивач») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в місті Феодосії (надалі -також «Відповідач») про визнання протиправною відмови Державної податкової інспекції в місті Феодосії у видачі торгового патенту та зобов'язання Державної податкової інспекції в місті Феодосії видати торговий патент для букмекерської каси Феодосійської філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Букмекерська контора „Марафон”, яка розташовується за адресою: вул. Руська, б. 10, пр. 14, що в м. Феодосії.
В ході судового розгляду справи представником Позивача було уточнено позовні вимоги. Виходячи з уточнених позовних вимог, Позивач просив суд визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції в місті Феодосії у видачі торгового патенту.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відмова Державної податкової інспекції у видачі торгового патенту Товариству з обмеженою відповідальністю „Букмекерська контора „Марафон”, викладена у формі Листа Державної податкової інспекції в місті Феодосії № 8137/10/1501 від 11 вересня 2008 року є протиправною та такою, що не грунтується на вимогах чинного законодавства України в сфері патентування деяких видів підприємницької діяльності.
Представником Позивача в судовому засіданні було зазначено, що при подачі заявки на придбання торгового патенту Товариством з обмеженою відповідальність „Букмекерська контора „Марафон” було виконано вимоги Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, а тому у Відповідача були відсутні правові підстави для відмови у видачі торгового патенту.
Відповідач явку уповноваженого представника до суду не забезпечив та подав клопотання про розгляд справи без його участі, в якому також просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки 26 грудня 2008 року Державною податковою інспекцією в місті Феодосії було видано торговий патент Товариству з обмеженою відповідальністю „Букмекерська контора „Марафон”, про що свідчить запис у журналі видачі торгових патентів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
21 листопада 2005 року Комітетом з торгівлі та захисту прав споживачів Ради Міністрів Автономної республіки Крим Товариству з обмеженою відповідальністю „Букмекерська контора „Марафон” було видано Ліцензію Серія АБ № 115866 на організацію та утримання тоталізаторів строком дії від 18 листопада 2005 року по 17 листопада 2010 року.
16 червня 2006 року Міністерством фінансів України Товариству з обмеженою відповідальністю „Букмекерська контора „Марафон” було видано Ліцензію Серія АВ № 082972 на організацію діяльності з проведення азартних ігор (букмекерська діяльність) строком дії з 30 травня 2006 року по 29 травня 2011 року.
8 вересня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Букмекерська контора „Марафон” звернулося до Державної податкової інспекції в місті Феодосії із заявкою на придбання торгового патенту для букмекерської каси Феодосійської філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Букмекерська контора „Марафон”, яка розташована за адресою: вул. Руська, б. 10, пр. 14, що в місті Феодосія.
Частиною 1 статті 2 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (надалі - Закон) встановлено, що торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.
У відповідності до частини 1 статті 1 Закону об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.
Згідно з вимогами частини 1 статті 5 Закону патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.
Частиною 2 статті 5 Закону встановлено, що у разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (грального місця).
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.
Частиною 4 статті 2 Закону встановлено, що заявка на придбання торгового патенту повинна містити такі реквізити: найменування суб'єкта підприємницької діяльності; витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, якщо патент придбавається для структурного (відокремленого) підрозділу, -довідка органу, який погодив місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця; вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту; найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту.
Як підтверджується матеріалами справи, а саме копією Заявки на придбання торгового патенту Товариства з обмеженою відповідальністю „Букмекерська контора „Марафон” від 8 вересня 2008 року в поданій Позивачем заявці містяться наступні реквізити: найменування суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ „Букмекерська контора „Марафон”; витяги з установчих документів -Свідоцтво серія А00 № 009638 від 6 лютого 1997 року, Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація; вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту -організація діяльності з проведення азартних ігор (букмекерська діяльність); найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту -платіжне доручення № 19465 від 27 серпня 2008 року.
Листом Державної податкової інспекції в місті Феодосії № 8137/10/1501 від 11 вересня 2008 року Державна податкова інспекція в місті Феодосії повідомила Позивача про неможливість видачі торгового патенту.
Відмова Відповідача мотивована тим, що відомості, зазначені у заявці на видачу торгового патенту, не відповідають вимогам статті 11 Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 1998 року № 1077, а також тим, що в наданих разом із заявкою на придбання торгового патенту документах відсутні копії ліцензії на організацію та утримання ігрових закладів, що видаються Республіканським комітетом Автономної республіки Крим з торгівлі і захисту прав споживачів та ліцензії на організацію діяльності з проведення азартних ігор, виданої Міністерством фінансів України.
Як вбачається із поданої Товариством з обмеженою відповідальністю „Букмекерська контора „Марафон” заявки на придбання торгового патенту від 8 вересня 2008 року в заявці містяться наступні реквізити: діяльність провадиться на підставі Ліцензії серія АВ № 082972 від 30 травня 2006 року, видана Міністерством фінансів України на організацію діяльності з проведення азартних ігор (букмекерська діяльність).
Як підтверджується матеріалами справи -21 листопада 2005 року Комітетом з торгівлі та захисту прав споживачів Ради Міністрів Автономної республіки Крим Товариству з обмеженою відповідальністю „Букмекерська контора „Марафон” було видано Ліцензію Серія АБ № 115866 на організацію та утримання тоталізаторів.
Таким чином, Суд приходить до висновку, що Позивачем до Державної податкової інспекції в місті Феодосії було подано всі документи, як того вимагають положення частини 4 статті 2 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” для придбання торгового патенту. Тому Суд погоджується з посиланнями представника Позивача в судовому засіданні на відсутність правових підстав для відмови у видачі торгового патенту Товариству з обмеженою відповідальністю “Букмекерська контора “Марафон”.
Відповідно до частини 10 Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 1998 р. N 1077 (надалі -Положення) підставою для придбання торгового патенту є заявка суб'єкта підприємницької діяльності, складена за формою згідно з додатком.
Частиною 11 Положення встановлено, що відомості, наведені в поданій суб'єктом підприємницької діяльності заявці, посадова особа органу державної податкової служби звіряє з оригіналами первинних документів, на підставі яких заповнюється ця заявка, реєструє її в журналі обліку заявок і заповнює бланк торгового патенту.
Суд звертає увагу на те, що вищезазначеним нормативним приписом встановлений обов'язок відповідної посадової особи звіряти зазначені у заявці на придбання торгового патенту відомості із оригіналами первинних документів. Зазначене положення не містить норми, яка б передбачала, що в разі неподання відповідним господарюючим суб'єктом оригіналу відповідного первинного документу, суб'єкт владних повноважень автоматично наділяється правом відмови у видачі торгового патенту.
23 грудня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Букмекерська контора “Марафон” повторно звернулося до Державної податкової інспекції у місті Феодосії із заявкою на придбання торгового патенту.
Згідно частини 21 Положення торгові патенти, оформлені для видачі, а також зіпсовані бланки реєструються в журналі обліку виданих торгових патентів.
Як підтверджується матеріалами справи, а саме -копіями завірених витягів із Журналу видачі торгових патентів з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, -26 грудня 2008 року Державною податковою інспекцією у місті Феодосії було видано торговий патент Товариству з обмеженою відповідальністю “Букмекерська контора “Марафон”.
Суд звертає увагу на те, що зміст Заявки на придбання торгового патенту від 23 грудня 2008 року є ідентичним змісту Заявки на придбання торгового патенту від 8 вересня 2008 року, тобто, в обох заявках містяться однакові реквізити та ідентичні відомості. Результатом розгляду заявки Позивача на придбання торгового патенту від 23 грудня 2008 року стала видача торгового патенту, що слугує ще одним доказом неправомірності відмови Відповідача, викладеній у формі листа Державної податкової інспекції в місті Феодосії № 8137/10/1501 від 11 вересня 2008 року (при первинному розгляді заявки на придбання торгового патенту від 8 вересня 2008 року).
В судовому засіданні представник Позивача зазначив, що видача торгового патенту Товариству з обмеженою відповідальністю “Букмекерська контора “Марафон” не є достатнім способом захисту порушених прав Позивача і наполягав на задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною відмови Відповідача у видачі торгового патенту, викладеній у формі Листа Державної податкової інспекції в місті Феодосії № 8137/10/1501 від 11 вересня 2008 року.
Відповідно до частини 3 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Закріплений частиною 3 статті 11 Кодексу адміністрпативного судочинства України принцип диспозитивності в адміністратвиному процесі означає, що особа, яка є стороною адміністративного провадження, вправі на власний розсуд розпоряджатися заявленими позовними вимогами та може в будь-який час відмовитися від них у випадку поновлення її порушених прав.
Представник Позивача в судовому засіданні посилався на те, що повним та достатнім способом поновлення порушених прав Товариства з обмеженою відповідальністю “Букмекерська контора “Марафон” буде визнання протиправною відмови Відповідача у видачі Позивачу торгового патенту відповідно до поданої заявки на придбання торгового патенту від 8 вересн 2008 року.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про правомірність заявленої позовної вимоги про визнання відмови Відповідача протиправною, оскільки при поданні заявки на придбання торгового патенту Товариством з обмеженою відповідальністю “Букмекерська контора “Марафон” було дотримано вимоги чинного законодавства України в сфері патентування деяких видів підприємницької діяльності, а тому у Відповідача були відсутні правові підстави для відмови у видачі торгового патенту.
Згідно з вимогами статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: …(3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суд вважає, що для цього Відповідач повинен був ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення.
Суд звертає увагу на те, що суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві докази Позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 17, 94, 99, 100, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції в місті Феодосії від 11 вересня 2008 року № 8137/10/1501.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н. Є. Блажівська