Іменем України
"21" січня 2009 р.
справа № 5020-13/150-7/076
За позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,
до відповідача -Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради, м. Севастополь,
про стягнення 6 306 346,89 грн.
Суддя С. М. Альошина
04.12.2008 р.
Від позивача - Нестерчук А.П. -головний юрисконсульт відділу виконавчого провадження управління правового забезпечення претензійно-правової роботи юридичного департаменту, довіреність № 116/10 від 15.07.2008 р. (к/копія довіреності у справі)
Від відповідача -Дорожко О.Л. -начальник юридичного відділу, довіреність № 01-юр від 03.01.2008 р. (к/копія довіреності у справі)
21.01.2009 р.
Від позивача - Рудовський В.О. -головний юрисконсульт відділу представництва інтересів Компанії в судах управління правового забезпечення претензійно-правової роботи юридичного департаменту, довіреність № 192/10 від 26.12.2008 р. (к/копія довіреності у справі)
Від відповідача -Дорожко О.Л. -начальник юридичного відділу, довіреність № 01-юр від 02.01.2009 р. (к/копія довіреності у справі)
Суть спору:
Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради, м. Севастополь, про стягнення 6 306 346,89 грн., у тому числі 4 058 359,06 грн. основного боргу, 462 652,75 грн. пені, 1 525 516,14 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 259 818,94 грн.
11.11.2008 р., на адресу господарського суду міста Севастополя надійшла заява № 31/10-12759 від 07.11.2008 р. про збільшення позовних вимог, в якій позивач вказав на те, що відповідачем 30.09.2008 р. було погашено суму основного боргу та збільшив розмір індексу інфляції та 3% річних і просив стягнути з відповідача 462 652,75 грн. пені, 1 570 158,09 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 268 697,17 грн.
Відповідач, 12.11.2008 р., передав через канцелярію господарського суду міста Севастополя відзив на позовну заяву, в якому просив суд зменшити розмір пені на підставі ст. 83 ГПК України.
25.11.2008 р., до розгляду справи у засіданні суду, на адресу господарського суду міста Севастополя надійшло заперечення № 3/10-13296 від 21.11.2008 р. на відзив, в якому позивач з доводами, викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву, не погодився та додатково обґрунтував позовні вимоги, а також заперечував проти зменшення розміру пені.
Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 04.12.2008 р., уточнені позовні вимоги підтримав частково -в частині стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції, та надав суду клопотання від 04.12.2008 р., в якому просив в частині стягнення 4 058 359,06 грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з погашенням відповідачем цієї суми.
Також, представник позивача надав суду додаткове пояснення від 04.12.2008 р., в якому позивач додатково обґрунтував позовні вимоги і просив їх задовольнити.
Представник відповідача у цьому ж засіданні суду надав суду додатковий відзив від 04.12.2008 р. на позовну заяву, в якому відповідач з уточненими позовними вимогами не погодився та, обґрунтувавши свої запереченні проти позовних вимог, просив суд відмовити у позові.
За результатами судового засідання строк вирішення спору був продовжений на 1 місяць ухвалою голови господарського суду міста Севастополя від 04.12.2008 р. та судом оголошено перерву до 21.01.2009 р. до 15 години 00 хвилин.
Після перерви розгляд справи був продовжений за участю представників позивача та відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач, 09.12.2008 р, до продовження розгляду справи у засіданні суду, передав через канцелярію господарського суду міста Севастополя клопотання, в якому просив відмовити у позові в частині стягнення суми пені.
Представник відповідача у судовому засіданні з уточненими позовними вимогами не погодився і просив у їх задоволенні відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
29.12.2006 року між сторонами був укладений договір № 06/06-1129 БО-40 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів.
Відповідно до п. 1.1. цього договору постачальник (позивач) зобов'язувався передати у власність покупцю (відповідачу) у 2007 році природний газ, надалі -газ, а покупець (відповідач) - прийняти газ та оплатити газ на умовах даного договору.
Згідно з п. 2.1. договору постачальник зобов'язувався передати покупцю у період з 01 січня 2007 року по 31 січня 2007 р., газ в обсязі до 4 485,0 (чотири мільйони чотириста вісімдесят п'ять) тис. куб. м.
У відповідності з умовами п. 3.3. договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого та протранспортованого газу.
Не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язувався надавати постачальнику два примірники акту прийому-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газорозподільною або газотранспортною організацією.
Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (п. 3.4. договору.)
Пунктом 5.1. договору передбачалось, що ціна за 1 000,0 кубічних метрів газу, без врахування вартості транспортування газу територією України на момент укладення даного договору становила 720,00 гривень, крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2%), крім того ПДВ за ставкою 20%;
- вартість транспортування газу територією України становила 92,00 гривень, крім того ПДВ за ставкою 20%.
Разом до сплати за 1 000 куб. м. газу -991,68 грн. (дев'ятсот дев'яносто одна грн. 68 коп.), з урахуванням ПДВ.
Відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:
- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;
- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.
Остаточний розрахунок за фактично спожити та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Також, як вбачається з матеріалів справи між сторонами були укладені додаткові угоди до цього договору, а саме:
- № 1 від 26.01.2007 р., якою п. 2.1. договору був доповнений, зокрема, п.п. 2.1.1. наступного змісту: постачальник зобов'язувався передавати покупцю в період з 01 лютого 2007 р. по 28 лютого 2007 р. газ в обсязі до 4 245,0 тис. куб. м.;
- № 2 від 27.02.2007 р., якою п. 2.1. договору був доповнений, зокрема, п.п. 2.1.2. наступного змісту: постачальник зобов'язувався передавати покупцю в період з 01 березня 2007 р. по 31 березня 2007 р. газ в обсязі до 3 810,0 тис. куб. м.;
- № 3 від 29.03.2007 р., якою п. 2.1. договору був доповнений, зокрема, п.п. 2.1.3. наступного змісту: постачальник зобов'язувався передавати покупцю в період з 01 квітня 2007 р. по 30 квітня 2007 р. газ в обсязі до 1 050,0 тис. куб. м.;
- № 4 від 26.04.2007 р., якою п. 2.1. договору був доповнений, зокрема, п.п. 2.1.4. наступного змісту: постачальник зобов'язувався передавати покупцю в період з 01 травня 2007 р. по 31 травня 2007 р. газ в обсязі до 40,0 тис. куб. м.;
- № 5 від 30.05.2007 р., якою п. 2.1. договору був доповнений, зокрема, п.п. 2.1.5. наступного змісту: постачальник зобов'язувався передавати покупцю в період з 01 червня 2007 р. по 30 червня 2007 р. газ в обсязі до 70,0 тис. куб. м.;
- № 6 від 27.06.2007 р., якою п. 2.1. договору був доповнений, зокрема, п.п. 2.1.6. наступного змісту: постачальник зобов'язувався передавати покупцю в період з 01 липня 2007 р. по 31 липня 2007 р. газ в обсязі до 70,0 тис. куб. м.;
- № 7 від 04.07.2007 р., якою умови п. 5.1. договору були змінені наступним чином: з 01 липня 2007 р. ціна за 1 000 куб. м. газу з урахуванням витрат із зберігання та без урахування тарифів на його транспортування, розподіл та постачання становить 740,00 грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2%), крім того ПДВ 20%;
- вартість транспортування газу територією України становить 96,30 грн., крім того ПДВ 20%;
Разом до сплати за 1 000 куб. м. газу -1 021,32 грн., з урахуванням ПДВ.
- № 8 від 25.07.2007 р., якою п. 2.1. договору був доповнений, зокрема, п.п. 2.1.7. наступного змісту: постачальник зобов'язувався передавати покупцю в період з 01 серпня 2007 р. по 31 серпня 2007 р. газ в обсязі до 70,0 тис. куб. м.;
- № 9 від 21.08.2007 р., якою умови п. 5.1. договору були змінені наступним чином: з 01 липня 2007 р. ціна за 1 000 куб. м. газу з урахуванням витрат із зберігання газу, тарифів на його транспортування, розподіл, постачання та ПДВ становить 720,00 грн., крім того:
- цільова надбавка до тарифу на газ (2%) -14,40 грн. без ПДВ,
- витрати на зберігання газу -20,00 грн. без ПДВ,
- вартість транспортування газу територією України становить 96,30 грн. без ПДВ,
- податок на додану вартість у розмірі 20% лр ціни газу, цільової надбавки, витрат на зберігання та транспортування газу територією України -170,14 грн.
Разом до сплати за 1 000 куб. м. газу -1 020,84 грн., з урахуванням ПДВ.;
- № 10 від 30 08.2007 р., якою п. 2.1. договору був доповнений, зокрема, п.п. 2.1.8. наступного змісту: постачальник зобов'язувався передавати покупцю в період з 01 вересня 2007 р. по 30 вересня 2007 р. газ в обсязі до 70,0 тис. куб. м.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, що підтверджено відповідними Актами передачі-приймання природного газу для вироблення теплової енергії для бюджетних організацій та інших суб'єктів.
Однак, відповідач, у порушення п. 6.1. вищевказаного договору, свої зобов'язання виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв'язку з чим, на момент подачі позовної заяви до господарського суду міста Севастополя заборгованість відповідача за Договором № 06/06-1129 БО-40 від 29.12.2006 р. склала 4 058 359,06 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем, на день подачі даного позову.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Однак, як було зазначено вище, представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 04.12.2008 р., надав суду клопотання від 04.12.2008 р., в якому просив в частині стягнення 4 058 359,06 грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з повним погашенням відповідачем цієї суми.
Оскільки спір між сторонами в частині стягнення 4 058 359,06 грн. основного боргу врегульований після звернення Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, до суду та порушення провадження у справі, то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Пунктом 7.2. договору передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п. 6.1. даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Тому, відповідачу було нараховано позивачем пеню у розмірі 462 652,75 грн.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Як вже зазначалось відповідач, 12.11.2008 р., передав через канцелярію господарського суду міста Севастополя відзив на позовну заяву, в якому просив суд зменшити розмір пені на підставі ст. 83 ГПК України, посилаючись на тяжке фінансове становище підприємства.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені, враховуючи складне фінансове становище відповідача, що підтверджується матеріалами справи, а також важливість сталого функціонування підприємства для теплопостачання у місті Севастополі, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені та стягнути з відповідача пеню у сумі 231 326,36 грн.
В частині ж стягнення 231 326,39 грн пені у позові повинно бути відмовлено.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, відповідачу, з урахуванням заяви № 31/10-12759 від 07.11.2008 р. про збільшення позовних вимог, нараховано 1 570 158,09 грн. індексу інфляції за період з лютого 2007 р. по вересень 2008 р. та 3 % річних від простроченої суми боргу за період з 11.02.2007 р. по 29.09.2008 р. у розмірі 268 697,17 грн., які і підлягають стягненню з відповідача.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, в сумі 2 070 181,62 грн., у тому числі 231 326,36 грн. пені, 1 570 158,09 грн. індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 268 697,17 грн., документально встановлений та підтверджений матеріалами справи.
За таких обставин позов, з урахуванням вищевказаної заяви позивача № 31/10-12759 від 07.11.2008 р. про збільшення позовних вимог, підлягає задоволенню частково.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 26.01.2009 року.
Керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1). Позов задовольнити частково.
2). Стягнути з Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2, р/р 26007945206831 в «Укрсоцбанку», МФО 324195, ідентифікаційний код 03358357, або з інших рахунків) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 260083013814 у ГОУ ПІБ України, МФО 300012, ідентифікаційний код 31301827, або на інші рахунки) 2 070 181,62 грн., у тому числі 231 326,36 грн. пені, 1 570 158,09 грн. індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 268 697,17 грн., а також 24 572,49 грн. державного мита та 113,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3). В частині стягнення 4 058 359,06 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
4).В іншій частині у позові відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.
Суддя С. М. Альошина
1. Дочірній компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»- 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1;
2. Комунальному підприємству «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради - 99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2.