ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
10.11.2008 р. № 15/114
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Бистрик О.С., за участю:
позивача -Лопіна Є.Б.
представника відповідача -Марковича І.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом начальника науково-дослідного відділу медичної інформатики Науково-дослідного інституту проблем військової медицини Збройних Сил України, майора медичної служби Лопіна Євгена Борисовича
до начальника Науково-дослідного інституту проблем військової медицини Збройних Сил України
про про визнання дій неправомірними
На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 10 листопада 2008 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 14 листопада 2008 року.
У вересні 2008 року Лопін Є.Б. звернувся до суду з позовом до начальника Науково-дослідного інституту проблем військової медицини Збройних Сил України (далі -НДІ ПВМ ЗС України) про визнання неправомірними дій, посилаючись на те, що 14 липня 2008 року на службовій нараді в результаті суперечки між ним і відповідачем стосовно підготовки квартального звіту до Ради національної безпеки, відповідач у присутності старших офіцерів частини оголосив йому дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани за порушення вимог діловодства, не мотивуючи причин накладення такого стягнення. Проте тією ж датою до його службової картки військовослужбовця занесене стягнення у вигляді догани за невиконання наказу начальника НДІ ПВМ ЗС України від 21 травня 2008 року № 84, яке не було оголошене. Такі дії відповідача, на думку позивача, є неправомірними, оскільки в порушення вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України до його відома не було доведено в чому полягало порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку; стягнення було оголошено в присутності офіцерів, нижчих за посадою; у службову картку занесене стягнення у вигляді догани, яке не оголошувалося. Крім того, посилаючись на неможливість виконання викладених у наказі начальника НДІ ПВМ ЗС України від 21 травня 2008 року № 84 вимог через їх нечітке формулювання, подвійне тлумачення та неправомірність, просив задовольнити позов. Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Відповідач, заперечуючи проти позову, у письмових запереченнях зазначив, що діяв правомірно, з огляду на те, що Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, а також Дисциплінарним статутом Збройних Сил України командирові надано право одноособово приймати рішення і видавати накази, виходячи з принципу єдиноначальності; службове розслідування не є обов'язковою умовою для накладення дисциплінарного стягнення; дисциплінарне стягнення накладене та занесене до службової картки з дотриманням встановлених законодавством строків; стягнення сувора догана було оголошене на нараді в присутності лише рівних з позивачем та старших від нього за військовим званням (посадою) офіцерів. Зазначене підтвердив представник відповідача в судовому засіданні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України»начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
Принцип єдиноначальності закріплено статтею 28 зазначеного Статуту як один із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України, такий принцип полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
Положеннями статті 37 вказаного Статуту передбачено, що військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін та про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
Судом встановлено, що наказом начальника НДІ ПВМ ЗС України від 21 травня 2008 року № 84 «Про створення творчого колективу медичної статистики»було створено тимчасовий творчий колектив медичної статистики, керівником якого призначений майор медичної служби Лопін Є.Б. Також у п. 3 цього наказу міститься вказівка керівнику колективу організувати збір, узагальнення та обробку медичних звітів за формами 1/мед, 2/мед, 3/мед, 4/мед та пояснювальних записок до них відповідно до вимог Табелю термінових донесень медичної служби (№7), затвердженого Директивою начальника Генерального штабу Збройних Сил України № ДГШ-11 від 17.12.2001 р. з об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ, організацій та військово-лікувальних закладів Збройних Сил України у Департамент охорони здоров'я Міністерства оборони України у встановлені терміни (за I квартал до 1 квітня; за II квартал до 1 липня; за III квартал до 1 жовтня; за рік до 10 грудня кожного року).
Позивач у судовому засіданні пояснив, що з проханням уточнити наказ начальника НДІ ПВМ ЗС України від 21 травня 2008 року № 84, а також про неможливість його невиконання через нечітке формулювання вимог та двозначне тлумачення він ні до свого безпосереднього начальника, ні до прямого начальника, який видав наказ, не звертався.
Представник відповідача підтвердив вказаний факт та на обґрунтування обставин викладених у письмових запереченнях додав докази на їх підтвердження, а саме копію наказу директора Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони України від 14.04.2008 р. №27 "Про передачу медичних звітів військових частин, установ, військово-лікувальних закладів Збройних Сил України за формами 1/мед, 2/мед, 3/мед, 4/мед та пояснювальних записок до них за період 1991-2007 роки до Науково-дослідного інституту проблем військової медицини та створення комісії по передачі"та копію відповідного Акту прийому-передачі вказаних медичних звітів.
14 липня 2008 року Лопін Є.Б. під час службової наради вступив у суперечку із начальником інституту з приводу невиконаного ним завдання по підготовці вищевказаних медичних звітів, що підтвердили сторони в судовому засіданні. Після наради, в присутності лише рівних з позивачем та старших від нього за військовим званням (посадою) офіцерів, начальником інституту позивачеві було оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді "суворої догани", проте після службової наради дисциплінарне стягнення було пом'якшене на "догану" за порушення вимог наказу від 21 травня 2008 року № 84, про що у письмовій формі було повідомлено Лопіна Є.Б. листом № 979 від 21 липня 2008 року.
Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України»у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку, командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності -накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно зі статтею 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування -протягом місяця від дня його закінчення.
Дисциплінарне стягнення "догана" накладене на позивача 14 липня 2008 року за вчинення проступку 8 липня 2008 року і занесене в службову картку військовослужбовця у тижневий трок, що відповідає положенням Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Посилання позивача на обов'язковість передування винесенню дисциплінарного стягнення службового розслідування судом не приймаються до уваги оскільки аналіз статті 84 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України свідчить про відсутність обов'язку проведення службового розслідування у випадку прийняття рішення командиром про накладення дисциплінарного стягнення.
Статтею 84 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що прийняттю рішення командиром про накладення дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про правомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення "догана" за невиконання наказу начальника НДІ ПВМ ЗС України від 21 травня 2008 року № 84 та вважає, що позовні вимоги не є обґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 69, 70, 71, та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову начальника науково-дослідного відділу медичної інформатики Науково-дослідного інституту проблем військової медицини Збройних Сил України, майора медичної служби Лопіна Євгена Борисовича до начальника Науково-дослідного інституту проблем військової медицини Збройних Сил України про визнання дій неправомірними відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Мазур А.С.