6 лютого 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Висоцької В.С., Гримич М.К., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 23 листопада 2012 року,
встановила:
У лютому 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя .
В обгрунтування позову зазначив, що з березня 1998 року по січень 2011 року перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою.
За час спільного проживання вони придбали майно, яке в добровільному порядку відповідач поділи відмовилася, тому він вимушений звернутися до суду з указаним позовом
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 23 листопада 2012 року, позов задоволено частково.
Визнано ідеальні частки та право власності ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у 34/100 частинах житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що складаються з однієї жилої кімнати «1-2» площею 13,7 кв.м., кухні «1-1», веранди «І», сараю «В», сараю «в» та огорожі «№1», та у земельній ділянці площею 0,0628 га, що знаходиться в АДРЕСА_2, по 1/2 частині за кожним.
Визнано ідеальні частки і право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у автомобілі марки «TOYOTA AVENSIS»2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, по Ѕ частині за кожним. У задоволенні решти вимог відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені в справі судові рішення в частині відмови в задоволенні позову про визнання об'єктом права спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1 та приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою в АДРЕСА_2 та в цій частині направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У решті рішення судові рішення не оскаржуються, а тому не підлягають ревізуванню судом касаційної інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вирішуючи спір про поділ майна подружжя, суди вірно застосували норми статей 60, 71 СК України, якими врегульовані спірні правовідносини.
Висновки судів підтверджені матеріалами справи дослідженими судом.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 23 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.С. Висоцька
М.К. Гримич
І.М. Фаловська