іменем україни
14 лютого 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Касьяна О.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_7, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, за зустрічним позовом ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - Одинадцята Харківська державна нотаріальна контора, Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про визначення часток у праві спільної сумісної власності, визнання права особистої власності на частку квартири, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 листопада 2012 року,
У листопаді 2011 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом обґрунтовуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 їх син помер та після його смерті залишилась спадщина у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. 2/3 частини зазначеної квартири належать дружині померлого та малолітній дочці. Вони є спадкоємцями першої черги, подали заяви до одинадцятої Державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, але у зв'язку з незгодою ОСОБА_6 свідоцтво про право на спадщину не отримали.
У листопаді 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з зустрічним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що з 18 липня 1998 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 У період шлюбу ними була придбана квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29.11.2004 року, 2/3 частини вказаної квартири позивач вважала були придбані на її особисті кошти. Просила визначити частки у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27 листопада 2012 року, позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було задоволено. Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1, тобто по 1/12 частини за кожним з них в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені судові рішення частково та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, зустрічний позов ОСОБА_6 задовольнити, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, докази та обставини, на які посилається заявник були предметом дослідження судами і при їх дослідженні та встановленні, судами були дотриманні норми матеріального та процесуального права.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
В.М. Коротун М.В. Дем'яносов О.П. Касьян