Ухвала
іменем україни
8 лютого 2013 рокум. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Савченко В.О., Колодійчука В.М., Фаловської І.М.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Рафалівської селищної ради Володимирецького району Рівненської області про визнання заповіту недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 5 листопада 2012 року,
У серпні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, Рафалівської селищної ради Володимирецького району Рівненської області про визнання заповіту недійсним, посилаючись на те, що заповіт його батька ОСОБА_6 складено та посвідчено з порушенням встановленого чинним законодавством порядку.
Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 26 вересня 2012 року позов задоволено, визнано заповіт ОСОБА_6, посвідчений 30 вересня 2004 року в смт. Рафалівка Володимировецького району Рівненської області нікчемним.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 5 листопада 2012 року зазначене рішення районного суду скасовано й в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не встановлено.
Апеляційним судом правильно визначено характер спірних правовідносин й вірно застосовані положення норм матеріального права.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Рівненської області від 5 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Савченко В.О.
Колодійчук В.М.
Фаловська І.М.