іменем україни
06 лютого 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Дьоміної О.О.,
суддів: Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Касьяна О.П., Штелик С.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4, про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 23 квітня 2012 року, додаткове рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 27 квітня 2012 року, рішення апеляційного суду Донецької області від 03 липня 2012 року,
У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 18 липня 2008 року з вини водія ОСОБА_6, який керував автомобілем ГАЗ-3309, належним ОСОБА_2, та застрахованим у ПрАТ «СК «Іллічівське», сталася ДТП, внаслідок чого її син ОСОБА_7, який перебував у легковому автомобілі під керуванням ОСОБА_3 в якості пасажира, був тяжко травмований та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. ОСОБА_6 був притягнутий до кримінальної відповідальності та під час розгляду справи у суді ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Просила стягнути зі страхової компанії вартість лікарських засобів, витрати пов'язані із похованням сина, а також моральну шкоду у розмірі 2550 грн. Інші витрати та 247 450 грн., на відшкодування моральної шкоди стягнути з ОСОБА_2, який є власником джерела підвищеної небезпеки, оскільки водій ОСОБА_6 знаходився у трудових відносинах із ОСОБА_2, якому належав автомобіль ГАЗ- 3309, яким керував ОСОБА_6 під час ДТП.
Також ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом обґрунтовуючи вимоги тим, що з вини водія ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження та став інвалідом другої групи.
Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 23 квітня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальних збитків 20 084 грн. 74 коп., на відшкодування моральної шкоди 2550 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 77 450 грн. Стягнуто з ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 157 грн. 50 коп. із кожного. У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» на користь ОСОБА_8 у рахунок відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою працездатності, 29 982 грн. 19 коп.
Стягнуто з ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» на користь ОСОБА_8 у рахунок відшкодування збитків, завданих внаслідок пошкодження автомобіля Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_3 24490 грн. Після відшкодування збитків транспортний засіб автомобіль Daewoo Lanos зобов'язано передати ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське». Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування збитків, завданих внаслідок пошкодження автомобіля Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 9 993 грн. 94 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 суму франшизи у розмірі 520 грн. Стягнуто з ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське» на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2550 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 у рахунок відшкодування моральної шкоди 47 450 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позову ОСОБА_8 відмовлено.
Додатковим рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 27 квітня 2012 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 03 липня 2012 року, рішення суду першої інстанції в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_1 змінено. Стягнути з ПрАТ «СК «Іллічівське» на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальних збитків 16 244 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат на поминальний обід 3 840 грн. та на відшкодування моральної шкоди 80 000 грн.
Рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди з ПрАТ «СК» «Іллічівське» в розмірі 2550 грн. скасовано, в позові ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Іллічівське» про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині відшкодування шкоди ОСОБА_3 за пошкоджений автомобіль у зв'язку із втратою працездатності та судового збору, стягнутого на користь держави, - змінено. Стягнуто із ПрАТ «СК «Іллічівське» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування збитків, завданих пошкодженням автомобіля 24 990 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля 9493 грн. 94 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою 85 % працездатності за період з 18 липня 2008 року по 01 березня 2012 року суму в розмірі 29 982 грн. 19 коп.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні додаткових витрат на лікування ОСОБА_3 разової допомоги у розмірі 985 грн. скасовано, позовні вимоги в цій частині задоволено частково.
Стягнуто із ПрАТ «СК «Іллічівське» на користь ОСОБА_8 витрати, понесені на його лікування, та разову допомогу в розмірі 985 грн., а всього - 51 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 у відшкодування витрат на лікування 18 633 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині рішення суду залишено без зміни. Додаткове рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 27 квітня 2012 року залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_2 просить постановлені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що 18 липня 2008 року, об 21 год. 50 хв., ОСОБА_6, керуючи на підставі договору оренди від 01.07.2008 року автомобілем НОМЕР_2, що належить відповідачу ОСОБА_2, рухаючись з боку м. Новоазовська в напрямку м. Маріуполя по автодорозі Новоазовськ-Мелітополь-Одеса порушив вимоги п. 1.4, 1.5, 2.3 «б», 10.1, 11.3. 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху скоїв зіткнення з автомобілем марки Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок чого пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_7, який є сином позивачки, отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких в подальшому ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у лікарні.
За даним фактом ОСОБА_6 був притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер та 19 серпня 2009 року кримінальна справа була закрита на підставі п.8 ч. 1 ст. 6 КПК України.
Відповідно до вимог статтей 1166, 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦПК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.
Як убачається з матеріалів справи, на час ДТП ОСОБА_6 керував автомобілем на підставі дорожнього листа № 372017 від 18 липня 2008 року, засвідченого печаткою підприємця ОСОБА_2, та згідно з яким режим роботи ненормований, завдання водія - перевезення вантажу (т.1 а.с. 9). Із трудового договору про повну матеріальну відповідальність вбачається, що 18 червня 2008 року ОСОБА_6 та СПД ОСОБА_2 уклали безстроковий трудовий договір про повну матеріальну відповідальність, згідно з якою ОСОБА_6 прийнято на роботу на посаду водія експедитора з посадовим окладом 750 грн. (т. 1 а.с. 7).
Як вбачається із страхового полісу серії ВС № 0270864 від 02.06.2008 року, ОСОБА_2 застрахував свою цивільно-правову відповідальність належного йому автомобілю у ПрАТ «СК «Іллічівське» терміном з 02.06.2008 року по 01.06.2009 року включно (т. 2 а.с. 75).
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року з наступними змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» у випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобов'язані відшкодувати витрати на поховання тій особі, яка понесла ці витрати.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд обґрунтовано стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вказані витрати на поховання.
Крім того, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 71 від 26 березня 2012 року шкода, причинена ОСОБА_3 унаслідок пошкодження автомобіля, становить 34 993 грн. 94 коп., автомобіль до експлуатації не придатний (т. 3 а.с. 199-221).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду, тощо.
У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи із розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 782 від 12 листопада 2010 року встановлено, що у зв'язку із травмами, отриманими ОСОБА_3 під час ДТП 18 липня 2008 року у останнього має місце втрата професійної працездатності 85 % ( т. 2 а.с. 242-244).
Виходячи з наведеного, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що відшкодування шкоди пов'язаної з втратою 85 % працездатності за період з 18 липня 2008 року по 01 березня 2012 року суму у розмірі 29 982 грн. 19 коп. на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню з ОСОБА_2
Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України потерпілим, які на момент настання страхового випадку не одержували доходів, у зв'язку із стійкою втратою працездатності відшкодовуються витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням та доглядом у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
З урахуванням указаних норм, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.
Керуючись ст.ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.
Рішення апеляційного суду Донецької області від 03 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді: В.М. Коротун
М.В. Дем'яносов
О.П. Касьян
С.П. Штелик