06 лютого 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Мазур Л.М., Матвєєвої О.А.,Маляренка А.В., Писаної Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом промислово-будівельної групи «Інтобуд» до ОСОБА_6, Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 26 червня 2012 року,
У травні 2011 року ПБГ «Інтобуд» звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_6 кошти у розмірі 41 623 грн, виплачені відповідачу на виконання скасованого судового рішення та стягнути з Другого виконавчого відділу Державної виконавчої служби матеріальну шкоду у розмірі 560 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 червня 2012 року, позов ПБГ «Інтобуд» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПБГ «Інтобуд» грошові кошти у розмірі 41 623 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить вказані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_6 утримує кошти ПБГ «Інтобуд» у розмірі 41 623 грн безпідставно, оскільки спірні кошти стягнені з ПБГ «Інтобуд» на користь ОСОБА_6 у порядку примусового виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2010 року, яке рішенням апеляційного суду Одеської області від 22 квітня 2011 року скасовано, тому положення ст. 1215 ЦК України не перешкоджають застосуванню до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України.
Апеляційний суд, погодився з такими висновками суду першої інстанції, зазначивши, що спірні кошти були дійсно стягнені з ПБГ «Інтобуд» безпідставно в примусовому порядку на підставі рішення, яке не набрало законної сили.
Окрім того, апеляційним судом встановлено, що трудові відносини між ПБГ «Інтобуд» та ОСОБА_6 були припинені 22 серпня 2008 року, оскільки при звільненні ОСОБА_6 не було встановлено порушень трудового законодавства, то всі правовідносини пов'язані зі сплатою коштів після дати звільнення є за своєю природою цивільно-правовими. Оскільки, чинним законодавством не передбачені будь-які інші способи захисту порушеного цивільного права, судом першої інстанції правомірно застосовано до спірних правовідносин положення ст. 1212 ЦК України.
Проте з такими висновками судів погодитися не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 2 ст. 382 ЦПК України у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
З матеріалів справи вбачається, що 22 вересня 2010 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси було стягнуто з ПБГ «Інтобуд» на користь ОСОБА_6 компенсацію за невикористану основну відпустку за 20 календарних днів за період роботи з 01 липня 2003 року по 22 серпня 2008 року в розмірі 1218 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 22 серпня 2008 року по 06 липня 2010 року в розмірі 41 102 грн та судові витрати.
Другим виконавчим відділом Державної виконавчої служби відповідно до постанови № в-10/1279 від 12 жовтня 2010 року відкрито виконавче провадження та виконано зазначене рішення.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 22 квітня 2011 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2010 року скасовано, та ухвалено нове рішення, яким з ПБГ «Інтобуд» на користь ОСОБА_6 стягнуто компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 817 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.
Таким чином, заявивши вимоги про стягнення 41 102 грн, стягнутих з ОСОБА_6 на виконання скасованого судового рішення, ПБГ «Інтобуд» фактично порушило питання про поворот виконання судового рішення, а не про повернення безпідставно набутих коштів.
Розглядаючи справу суди не звернули належної уваги на зазначені обставини та не дали їм правильної правової оцінки.
Ураховуючи, що суди першої й апеляційної інстанцій належним чином не визначились з характером спірних правовідносин, не дотримались норм процесуального права, що призвело до неможливості встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвалені у справі судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.
Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 26 червня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.А. Макарчук
Судді: Л.М. Мазур
А.В. Маляренко
О.А. Матвєєва
Т.О. Писана