"31" січня 2013 р. м. Київ К-31680/10
К-31680/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,
суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Хлібзавод «Салтівський»
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2010
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010
у справі № 2а-43378/09/2070 Харківського окружного адміністративного суду
за позовом Закритого акціонерного товариства «Хлібзавод «Салтівський»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
про визнання акту протиправним,
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010, в задоволенні адміністративного позову ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові скасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.2009 № 000150842/0 про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 1378,72 грн. відмовлено.
Висновок судів попередніх інстанцій мотивований тим, що доводи податкового органу, викладені в акті перевірки та на підставі яких винесене спірне податкове повідомлення-рішення, є правомірними та підтверджуються доказами, приєднаними до справи.
Не погоджуючись рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський»»звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову.
Відповідач не скористався наданим йому Кодексом адміністративного судочинства України правом на подання заперечень на касаційну скаргу.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що СДПІ у м. Харкові проведено камеральну перевірку декларації з податку на додану вартість, подану ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» за травень 2009 року. За результатами перевірки встановлено, що ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський»включив до податкового кредиту та відобразив у розділі ІІ «Податковий кредит»додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за травень 2009 року податкові накладні, виписанні ТОВ «Компанія АТН»та ПП «Харківінвестсіль»у травні 2006 року (29.05.2006 та 31.05.2006) на загальну вартість поставок 6565,25 грн., в тому числі ПДВ 1313,07 грн.
Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця. Застосувавши норму підпункту 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, суди дійшли до висновку, що, поскільки позивач не звернувся зі скаргою на постачальників щодо невидачі на дату виникнення податкових зобов'язань податкових накладних, він не має права змінювати встановлені законом правила щодо дати виникнення права на податковий кредит.
З таким висновком, однак, погодитися повністю не можна.
Норма підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не виключає застосування норм абзаців другого та третього пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюдждетами та державними цільовими фондами»(Закон № 2181-ІІІ), якими передбачено право платника податків виправити помилку в задекларованій сумі податкового зобов'язання шляхом подання уточнюючого розрахунку або в податковій декларації, поданій за інший звітний період в межах строку давності, встановленого статтею 15 (підпункт 15.1.1 пункту 15.1 та підпункт 15.3.1 пункту 15.3) цього Закону (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, в показниках якої виправляється помилка). Це стосується і суми податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість, оскільки сума податкового кредиту безпосередньо впливає на значення чистої суми податкового зобов'язання з цього податку.
Враховуючи правила підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, суми податку на додану вартість за податковими накладними від 29.05.2006 та від 31.05.2006 підлягали включенню до податкового кредиту декларації за травень 2006 року, яка мала бути подана не пізніше 20.06.2006. Позивач включив ці суми до декларації за травень 2009 року, яку подав 22.06.2009 (перший робочий день після дати, на яку припадав останній день строку подання декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року і яка, в свою чергу, припала на вихідний день (суботу)).
За змістом норм абзаців другого та третього пункту 5.1 ст. 5, підпункту 15.1.1 пункту 15.1 ст. 15 Закону № 2181-ІІІ виправлення помилки в податковому обліку платником податків може бути в межах строку давності з врахуванням правил подання податкової звітності.
Згідно з підпунктом 4.1.5 пункту 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.
З огляду на те, що суми ПДВ за податковими накладними з датами виписування в травні 2006 року позивач включив до податкової декларації за травень 2009 року, яку подав в установлений законом строк, підстав для виключення цих сум з податкового кредиту у податкового органу не було. Такий висновок відповідає і правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР та пункту 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, викладеній в постанові від
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Хлібзавод «Салтівський»задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року скасувати, позов задовольнити: скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 23.07.2009 № 000150842/0.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко
Судді: М.І. Костенко
Н.Є. Маринчак