Ухвала від 18.02.2013 по справі К-29266/09-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2013 р. м. Київ К-29266/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБорисенко І.В.

суддів Кошіля В.В.

Моторного О.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргуКам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

на постановуГосподарського суду Хмельницької області від 11.02.2008

Та ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009

у справі № 15/116-А (22а-6569/08)

за позовомКомунального підприємства «Побуткомбудсервіс»

доКам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

прозобов'язання видати свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2008 рік,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Побуткомбудсервіс»звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило зобов'язати Кам'янець-Подільську об'єднану державну податкову інспекцію Хмельницької області видати свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2008 рік.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 11.02.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009 у даній справі, позов задоволено, зобов'язано відповідача видати Комунальному підприємству «Побуткомбудсервіс»свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2008 рік.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- 13.12.2007 позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2008 рік за ставкою єдиного податку 10 відсотків;

- відповідач листом №28120/10/15-128 від 20.12.2007 відмовив позивачу у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2008 рік з врахуванням того, що засновники (органи державної влади та органи місцевого самоврядування) державних та комунальних підприємств не є суб'єктами малого підприємництва та їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків, а тому дія Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»на позивача не поширюється;

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що згідно статуту Комунального підприємства «Побуткомбудсервіс», затвердженого рішенням виконкому Кам'янець-Подільської міської Ради від 02.07.1999 № 701, засновником підприємства є міська Рада, а також встановлено те, що Комунальному підприємству «Побуткомбудсервіс»були видані свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2002, 2003, 2004, 2005 роки.

Відповідно до ст.1 абз.3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Згідно з ст. 7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»дія цього Указу не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам-учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків.

Статтею 1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва»встановлено, що суб'єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно правової форми та форми власності, в яких середньооблікова частина працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500000 євро.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та встановлені судами обставини, виходячи з аналізу положень ст.ст. 63, 78 ГК України, а також приймаючи до уваги, що позивач, у відповідності до вищеназваного Указу Президента України перебував на спрощеній системі оподаткування і одночасно у нього був відсутній статутний фонд, з частками учасників (засновників) якого законодавець пов'язує право суб'єкта підприємницької діяльності на спрощену систему оподаткування, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, не спростованого доводами касаційної скарги, що позивач має право, в установленому законом порядку бути платником єдиного податку.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч.1 ст.71 КАС України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п.3 ст.2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Хмельницької області від 11.02.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

СуддіВ.В. Кошіль

О.А. Моторний

Попередній документ
29434098
Наступний документ
29434100
Інформація про рішення:
№ рішення: 29434099
№ справи: К-29266/09-С
Дата рішення: 18.02.2013
Дата публікації: 20.02.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: