19 лютого 2013 року м. Київ В/800/504/13
Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Вербицька О. В. Лосєв А. М. Маринчак Н. Є. Приходько І. В.
розглянувши заяву про перегляд Верховним Судом УкраїниОснов'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
ухвали відВищого адміністративного суду України 10.12.2012 року
у справі№ АС-27/201-07 (К-6647/09)
за позовомДержавної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнологія», Приватного підприємства «Інтерлінк Р. А.»
провизнання недійсним господарського зобов'язання,-
Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.12.2012 року у справі № АС-27/201-07 (К-6647/09), якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова відхилено. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2008 року залишено без змін.
Заява подана з посиланням на ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. ст. 208, 250 Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Подана заява не відповідає зазначеним вимогам з наступних підстав.
Подібність правовідносин, про яке зазначається в пункті 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Постановляючи ухвалу від 10.12.2012 року у справі № АС-27/201-07 (К-6647/09), про перегляд якої подана заява, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним господарського зобов'язання та відмову в задоволенні іншої частини позовних вимог про застосування наслідків недійсності правочину.
В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення заявник посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 04.11.2010 року у справі № 14/187 (22а-1116/08) (К-13292/08).
Зі змісту вказаної постанови суду касаційної інстанції вбачається, що предметом спору у даній справі є визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, якими визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість та рішення про застосування фінансових санкцій за продаж суб'єктом господарювання кінцевому споживачеві алкогольної продукції -за ціною нижчою, ніж установлена мінімальна роздрібна ціна на вказаний алкогольний напій, зберігання алкогольної продукції у місцях зберігання, не віднесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Різний предметом спору у названих справах, свідчить про те, що застосування одних і тих самих норм матеріального права відбувалось не в подібних правовідносинах.
Керуючись ст. ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України -
Відмовити Основ'янській міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби в допуску до провадження по перегляду Верховним Судом України справи № АС-27/201-07 (К-6647/09) Господарського суду Харківської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді О. В. Вербицька
А. М. Лосєв
Н. Є. Маринчак
І. В. Приходько