"30" січня 2013 р. м. Київ К/9991/28206/12
30 січня 2013 року Справа № 2270/12046/11
к/с № К-28206/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Лосєва А.М.
Бившевої Л.І.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Полонського відділення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.11.2011
та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012
у справі № 2270/12046/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полонне Траузес Фекторі»
до Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області,
Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області
про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення з Державного бюджету України суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Полонне Траузес Фекторі»звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Полонського відділення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, в якому просило суд: визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області від 19 квітня 2011 року № 0000582301, про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 18 092,00 грн., від 20 травня 2011 року № 0000722301 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 42 587,00 грн., від 20 червня 2011 року № 0000752301 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 158 397,00 грн., від 19 серпня 2011 року № 0000932301 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 217 772,00 грн., від 19 серпня 2011 року № 0000942301 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 36 061,00 грн., від 15 вересня 2011 року № 0001002301 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 43 527,00 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено частково: визнано неправомірними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області від 19 квітня 2011 року № 0000582301, про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 18 092,00 грн., від 20 травня 2011 року № 0000722301 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 42 587,00 грн., від 20 червня 2011 року № 0000752301 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 158 397,00 грн., від 19 серпня 2011 року № 0000932301 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 217 772,00 грн., від 19 серпня 2011 року № 0000942301 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 36 061,00 грн., від 15 вересня 2011 року № 0001002301 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 43 527,00 грн., від 21 жовтня 2011 року № 0001092301 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 29 386,00 грн., та застосування штрафної санкції у сумі 14 693,00 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року скасовано рішення суду першої інстанції. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області від 19 квітня 2011 року № 0000582301, від 20 травня 2011 року № 0000722301, від 20 червня 2011 року № 0000752301, від 19 серпня 2011 року № 0000932301, від 19 серпня 2011 року № 0000942301, від 21 жовтня 2011 року № 0001092301, від 15 вересня 2011 року № 0001002301. Стягнено з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Полонне Траузес Фекторі» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 18 092,00 грн., за лютий 2011 року у сумі 42 587,00 грн., за березень 2011 року у сумі 158 397,00 грн., за травень 2011 року у сумі 256 460,00 грн., за червень 2011 року у сумі 42 339,00 грн., за липень 2011 року у сумі 29 386,00 грн., а всього у сумі 547 261,00 грн.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову про задоволення позовних вимог.
Позивачем подані до суду заперечення, в яких з посиланням на надання правильної оцінки судом апеляційної інстанції спірному рішенню, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції -без змін.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами адміністративної справи, ТОВ «Полонне Траузес Фекторі»подало до державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області податкові декларації з податку на додану вартість за такі звітні періоди: за січень 2011 року у рядках 25, 25.1 якої нарахувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 77 849,00 грн., за лютий 2011 року у рядках 25, 25.1 якої нарахувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 44 254,00 грн., за березень 2011 року у рядках 23, 23.1 якої нарахувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 206 509,00 грн., за квітень 2011 року в у рядках 23, 23.1 якої нарахувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 206 509,00 грн., за травень 2011 року у рядках 23, 23.1 якої нарахувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 256 450,00 грн., за червень 2011 року у рядках 23, 23.1 якої нарахувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 68 981,00 грн., за липень 2011 року у рядках 23, 23.1 якої нарахувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 68 366,00 грн.
На підставі вищезазначених податкових декларацій відповідачем проведені перевірки та складені відповідні акти про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Полонне Траузес Фекторі», з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період січень, березень, грудень 2010 року, від 08 квітня 2011 року № 271/231/34847670 та від 19 квітня 2011 року № 372/231/34847670 (додатковий акт до акта від 08 квітня 2011 року № 271/231/34847670); за лютий місяць 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у період березень 2010 року та січні 2011 року від 25 травня 2011 року № 409/231/34847670; за березень місяць 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у січні місяці 2011 року та лютому місяці 2011 року від 10 червня 2011 року № 485/231/34847670; за травень місяць 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у період березень 2010 року та лютий, березень, квітень місяці 2011 року від 08 серпня 2011 року № 622/231/34847670; за червень місяць 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у період вересень 2010 року та березень, квітень, травень місяці 2011 року від 06 вересня 2011 року № 710/231/34847670; за липень місяць 2011 року від 13 жовтня 2011 року № 858/231/34847670.
За результатами документальних позапланових виїзних перевірок, на підставі зазначених актів, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення: за актами перевірок від 08 квітня 2011 року № 271/231/34847670, від 19 квітня 2011 року № 372/231/34847670 податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2011 року № 0000582301, про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 18 092,00 грн.; за актом перевірки від 20 травня 2011 року № 409/231/34847670 - податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2011 року № 0000722301 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 42 587,00 грн.; за актом перевірки від 10 червня 2011 року № 409/231/34847670 податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2011 року № 0000752301 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 158 397,00 грн.; за актом перевірки від 08 серпня 2011 року № 622/231/34847670 податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2011 року № 0000942301 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 36 061,00 грн., від 19 серпня 2011 року № 0000932301 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 217 772,00 грн.; за актом перевірки від 06 вересня 2011 року № 710/231/34847670 податкове повідомлення-рішення від 15 вересня 2011 року № 0001002301 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 43 527,00 грн.; за актом перевірки від 13 жовтня 2011 року № 858/231/34847670 податкове повідомлення-рішення від 21 жовтня 2011 року № 0001092301 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 29 386,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування спірних податкових повідомлень-рішень, суди попередніх інстанцій виходили з того, що право платника податків на віднесення сум податку до податкового кредиту при отриманні товарів/послуг виникає тільки за умови отримання належно оформлених податкових накладних, що сторонами не заперечується.
Щодо позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість судом апеляційної інстанції зазначено, що чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не пов'язує виникнення права на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. У разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли вже після набрання чинності Податковим кодексом України (після 01 січня 2011 року), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту б) підпункту 195.1.3 пункту 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України встановлено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував роботи, або отримувачем - нерезидентом.
До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини.
Слід зазначити, що судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визнано неправомірним зменшення податковим органом, заявлених товариством, сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, з підстав відсутності відомостей, які підтверджують дані ТОВ «Полонне Траузес Фекторі»по взаєморозрахунках із постачальниками ТОВ «Маргилан ЛТД», ПАТ по газопостачанню та газифікації м. Хмельницький ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго», оскільки такі обставини не спростували правильності формування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а податковий кредит попередніх звітних періодів підтверджений належно оформленими документами як бухгалтерського, так і податкового обліку.
Одночасно, в частині правомірності податкових повідомлень-рішень щодо зменшення заявлених сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що стосується господарських відносин позивача з ТОВ «Новотекс»та з ТОВ «Алерс-Роланд», колегія суддів Вищого адміністративного суду України підтримує позицію суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
ТОВ «Полонне Траузес Фекторі»отримувало давальницьку сировину від ТОВ «Алерс-Роланд»згідно укладеного контракту від 01 липня 2009 року № 5, предметом якого є виготовлення швейних виробів за замовленням із сировини замовника у відповідності до технічних умов та зразків, затверджених замовником.
На підставі контракту від 01 липня 2009 року № 5 сторонами укладені додаткові угоди від 25 липня 2009 року № 3 та від 19 квітня 2010 року № 8. Згідно з пунктом 1.5 контракту замовник погодився, що виконання окремої операції (прання і фарбування брюк) по переробці сировини буде виконувати ТОВ «Новотекс». Оплату за виконані роботи ТОВ «Ново текс»буде проводити безпосередньо замовник згідно укладеного контракту.
На виконання етапу «прання та фарбування»ТОВ «Полонне Траузес Фекторі»уклало договір обробки напівфабрикатів швейних виробів від 04 січня 2011 року № 05/01 з ТОВ «Новотекс»(виконавець).
Виконання договору від 04 січня 2011 року № 05/01 з ТОВ «Новотекс»підтверджується додатками до договору обробки напівфабрикатів швейних виробів з давальницької сировини, актами виконаних робіт, податковими накладними, виданими ТОВ «Новотекс».
Вивезення готової продукції, виробленої із давальницької сировини по контракту від 01 липня 2009 року № 5 по наданих послугах з переробки ТОВ «Полонне Траузес Фекторі»та ТОВ «Новотекс»підтверджується вантажними митними деклараціями.
Слід звернути увагу, що матеріали справи не містять копій митних декларацій, які згадуються в акті перевірки, та на які посилаються у рішеннях суди попередніх інстанцій, проте, у судовому засіданні 30 січня 2013 року представником відповідача повідомлено, що зазначені митні декларації досліджувались судом апеляційної інстанції, а їх наявність та зміст не оспорюється та визнається сторонами.
Вирішуючи по суті адміністративну справу, суд апеляційної інстанції правильно встановив, що за умовами укладеного договору від 04 січня 2011 року №05/01, замовник (позивач) зобов'язувався передати на обробку напівфабрикати швейних виробів на умовах поставки EXW м. Полонне, та прийняти їх після обробки від виконавця на умовах СРТ м. Полонне, з чого вбачається, що між позивачем та ТОВ «Юкреініан Клеузінг Кампані»було укладено договір підряду від 20 квітня 2011 року № 20/04 з пошиття верхнього одягу, відповідно до якого ТОВ «Юкреініан Клеузінг Кампані»було виписано податкову накладну на суму 5 541,16 грн. податку на додану вартість.
За нульовою ставкою, згідно підпункту 195.1.3. пункту 195.1. статті 195 Податкового кодексу України, оподатковуються операції постачання послуг, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.
До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта.
З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, в тому, що оскільки позивач особисто здійснював вивезення виробленої продукції за межі митної території України, то відповідно у нього були усі підстави для застосування нульової ставки до вказаних операцій, а відтак, обґрунтованим є висновок суду щодо неправомірності податкових повідомлень-рішень № 0001002301 та №0001092301.
При цьому, враховуючи, що спірні податкові повідомлення-рішення, на думку суду, є неправомірними, а матеріали справи містять копії заявок на відшкодування сум податку на додану вартість, поданих до Полонського відділення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, на підставі приписів підпунктів 200.10 - 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, вважає, що апеляційним судом правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення сум податку на додану вартість.
Отже, підсумовуючи викладене, вірним є висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень та задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Полонського відділення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012 у справі № 2270/12046/11 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 -238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М.
Судді(підпис)Бившева Л.І.
(підпис) Пилипчук Н.Г.