"14" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/47742/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Штульмана І.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління юстиції у Полтавській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови, -
встановила:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 в задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Солодовника В.М. щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа Полтавського окружного адміністративного суду № 2-а-12511/09 від 03.08.2010 та скасовано постанову державного виконавця Солодовника В.М. про закінчення виконавчого провадження № ВП № 21488733 від 12.03.2011 по виконанню виконавчого листа № 2-а-12511/09 від 03.08.2010.
У касаційній скарзі Головне управління юстиції у Полтавській області, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами було встановлено, 22.09.2010 державним виконавцем на підставі заяви стягувача від 20.09.2010 відповідно до статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про відкриття виконавчого провадження згідно виконавчого листа № 2а-12511/09, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 03.08.2010, щодо зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області здійснити перерахунок та нарахувати ОСОБА_2 допомогу на дитину до досягнення нею трирічного віку. Боржнику надано строк для добровільного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду до 29.09.2010.
06.10.2010 року Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області направлено лист № 12-06/3931 відповідачу, у якому повідомлено про неможливість виконання рішення суду у зв'язку з тим, що кошторисні призначення на 2010 рік не передбачають коштів на виконання судових рішень за минулі роки.
26 листопада 2010 року державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області у зв'язку з невиконанням Центром рішення суду в наданий для добровільного виконання строк винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 340,00 грн.
Одночасно 26.11.2010 відповідачем до Центру було направлено вимогу державного виконавця № 8549 про виконання вказаного рішення суду, надано десятиденний строк для виконання зазначеного рішення та попереджено боржника про наслідки невиконання законних вимог державного виконавця. Аналогічну вимогу до Центру державним виконавцем також було направлено за номером 8755 від 02.12.2010 року.
22 лютого 2011 року у зв'язку з невиконанням вищевказаних вимог державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду в розмірі 680,00 грн. та одночасно направлено вимогу № 886 від 22.02.2011 року про виконання у семиденний строк рішення Полтавського окружного адміністративного суду.
10 березня 2011 державним виконавцем складено акт, у якому зазначено, що станом на 10.03.2011 рішення суду Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області не виконано.
12 березня 2011 року відповідно до вимог статей 11, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження»до прокуратури Октябрського району м. Полтави було надіслано подання про притягнення посадових осіб боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.
Одночасно, 12 березня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № ВП № 21488733 з виконання виконавчого листа № 2-а-12511/09 від 03.08.2010.
Згідно з пункту 11 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.
Частиною 3 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Статтею 76 цього Закону визначено, що після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
Згідно статті 87 цього Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону. Приписи даної норми конкретизовані в пункті 8.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказ Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5.
Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого виконавчий документ постановою, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.
Судами встановлено, що відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та встановлено боржнику строк для добровільного виконання, у встановленому порядку направлялися вимоги про виконання рішення суду, у зв'язку з невиконанням у встановлені державним виконавцем строки до боржника двічі застосовано штраф, крім того, державним виконавцем внесено подання до прокуратури про притягнення посадових осіб боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.
Статтею 38 Закону України «Про виконавче провадження»передбачені наслідки закінчення виконавчого провадження. У разі закінчення виконавчого провадження скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Закінчене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачене цим Законом. Відтак, позивач позбавлений права повторно пред'явити виконавчий лист до виконання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про те, що закриття виконавчого провадження є фактично відмовою у виконанні судового рішення.
Також, відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, що не було зроблено відповідачем.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що відповідач діяв не на підставі та у спосіб, який передбачений Конституцією та законами України.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Головного управління юстиції у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
І.В. Штульман