"06" лютого 2013 р. м. Київ К-19971/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Нечитайла О.М.,
секретар судового засідання Ритова В.В.,
за участю:
представника позивача -Тарновецького В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Садко»
на постанову Господарського суду Чернівецької області від 27 квітня 2009 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року
у справі № 2/54
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Садко»
до Державної податкової інспекції в місті Чернівці
про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Садко»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Чернівці (далі -відповідач) про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0007962304/0 від 25 березня 2008 року.
Постановою Господарського суду Чернівецької області від 27 квітня 2009 року у позові відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року постанову Господарського суду Чернівецької області від 27 квітня 2009 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ТОВ «Фармацевтична фірма «Садко», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Чернівецької області від 27 квітня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПА у Чернівецькій області була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, а саме: господарської одиниці -аптеки, що розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 116, та належить суб'єкту підприємницької діяльності -ТОВ «Фармацевтична фірма «Садко», за результатами якої складений акт від 13 березня 2008 року (зареєстрований за № 240004562304).
Перевіркою було встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пунктів 1, 2, 3 статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», яке полягало у тому, що в аптеці використовується пільговий торговий патент серії ППА № 105697 від 27 червня 2007 року із терміном дії з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року, який дає право здійснювати торгівлю лікарськими засобами вітчизняного виробництва, тоді як під час перевірки господарською одиницею позивача було реалізовано 20 таблеток «Ношпа»(виробник -Угорщина), 10 таблеток «Фестал»(виробник -Індія), 8 таблеток «Колдфлю»(виробник -Індія), шампунь проти лупи «Фітовал»(виробник -Словенія) на загальну суму 30,65 грн.
25 березня 2008 року ДПІ у м. Чернівці на підставі вказаного акту перевірки прийняла рішення № 0007962304/0, яким згідно зі статтею 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»застосувала до ТОВ «Фармацевтична фірма «Садко»штрафні (фінансові) санкції у сумі 6394,78 грн.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пільговий торговий патент дає право суб'єкту підприємницької діяльності здійснювати торговельну діяльність виключно лікарськими засобами, препаратами, медичним приладдям, санітарно-гігієнічними засобами вітчизняного виробництва, за виключенням індивідуальних діагностичних приладів.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
За визначенням, наведеним у частині 1 статті 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), торговий патент -це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.
Частиною 6 статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що пільговий торговий патент видається суб'єктам підприємницької діяльності або їх структурним (відокремленим) підрозділам, які здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя) та вітаміни для населення; ветеринарні препарати, папір туалетний, зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників, термометри, індивідуальні діагностичні прилади (незалежно від країни їх походження).
При цьому, застереження (незалежно від країни їх походження) має поширення не на весь перелік товарів, визначених у цьому абзаці, а тільки на індивідуальні діагностичні прилади.
З огляду на те, що господарською одиницею позивача здійснювалась реалізація лікарських засобів іноземного виробництва, про які зазначено в акті перевірки, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що позивач повинен був придбати торговий патент на загальних підставах та, які наслідок, правомірністю оспорюваного рішення.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ «Фармацевтична фірма «Садко»підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Чернівецької області від 27 квітня 2009 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Садко»залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернівецької області від 27 квітня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ О.М. Нечитайло