19 лютого 2013 року м. Київ К/9991/38057/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Бим М.Є.(доповідач), Харченка В.В., Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року у справі №2а-41/11/1521 за позовом Одеського державного аграрного університету до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії, -
Одеський державний аграрний університет звернувся до суду з позовом до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 4 квітня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду, як законну та обґрунтовану, залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що 02.06.2008 позивач звернувся до Молодіженської сільської ради з клопотанням щодо прийняття рішення про виготовлення Державного акту на земельні ділянки сільськогосподарського призначення та під господарськими спорудами загальною площею 136,123 га, які знаходяться в межах населеного пункту с. Молодіжне.
Зазначеному зверненню передував Наказ Міністерства аграрної політики України №44 від 25.01.2007 про передачу з ДП «Навчально-дослідне господарство ім. А.В. Трофімова Одеського державного аграрного університету» до Одеського державного аграрного університету 490,2 га сільськогосподарських угідь.
Постійною комісією сільської ради з питань земельних ресурсів, агропромислового комплексу, охорони навколишнього середовища повернуто документи на доопрацювання із зазначенням недоліків, які необхідно усунути під час підготовки пакету документів.
З аналогічними заявами Одеський державний аграрний університет звертався до відповідача неодноразово (біля 10 разів), проте кожного разу Молодіженська сільська рада знаходила новий привід для не винесення на вирішення сесії питання щодо передачі земельної ділянки у користування позивача в установленому законом порядку, або ж взагалі залишала без розгляду надіслані на її адресу заяви.
Так, серед причин не винесення питання на розгляд сесії, зокрема, зазначалась і пограбування Молодіжненської сільської ради, і наявність ухвали Овідіопольського районного суду від 03.03.2009 про заборону вчиняти будь-які дії, спрямовані на оформлення правовстановлюючих документів щодо спірних земельних ділянок, а також бажання голови сільської ради розібратися у причинах ненадання відповідей на листи та звернення.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За приписами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк. Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Як встановлено судом, на останньому засіданні постійної комісії з питань земельних ресурсів, агропромислового комплексу, охорони навколишнього середовища, яке відбулося 14.07.2009, розглядалися клопотання та листи позивача стосовно надання дозволу на розробку проекту відводу для передачі в постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 134,20 га.
З витягу з протоколу вбачається, що позивачеві запропоновано донести правовстановлюючи документи - свідоцтво про право власності на об'єкти нерухомості, які зазначені в переліку будівель, споруд та обладнання, що передається з балансу ДП «НДГ ім. А.В. Трофімова Одеського державного аграрного університету»на баланс Одеського державного аграрного університету станом на 01.12.2006 і розташовані на земельних ділянках площею 3,1 га. Комісія зауважила, що при наданні вказаних документів питання надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки буде винесено комісією на розгляд чергової сесії Молодіженської сільської ради.
Разом з цим, підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Такої підстави для відмови у наданні дозволу, як не надання правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомості, які розташовані на земельних ділянках, положення Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів не містять.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, допустив бездіяльність при вирішенні питання про надання позивачеві дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області - відхилити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, що встановлені статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: