07 лютого 2013 року м. Київ К-20471/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Запорізькій області у на постанову Господарського суду Запорізької області від 11.11.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2009
у справі № 9/295/08-АП-3/416/08-АП
за позовом Прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя в інтересах Держави в особі Державної податкової адміністрації у Запорізькій області
до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3
треті особи: Державний реєстратор Виконавчого комітету Запорізької міської ради
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Стратег»
Товариство з обмеженою відповідальністю «АРІАР»
Приватне Виробничо-комерційне підприємство «Промізолкомплект»
про визнання нечинними запису про державну реєстрацію, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платника ПДВ
Прокурор Орджонікідзевського району м. Запоріжжя в інтересах Держави в особі Державної податкової адміністрації у Запорізькій області звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 про визнання нечинними запису про державну реєстрацію, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платника ПДВ.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 11.11.2008 в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2009 постанову Господарського суду Запорізької області від 11.11.2008 залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 11.11.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2009 та постановити нове рішення, задовольнити позовні вимоги.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Запорізької міської ради 24.05.2006 з місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_1.
26.05.2006 відповідач взятий на облік платника податків в ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя за № НОМЕР_2.
09.06.2006 відповідачу видано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № НОМЕР_1.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що при проведенні співробітниками Відділу податкової міліції заходів опитуванням відповідача встановлено, що він підприємництва не реєстрував, фінансово -господарської діяльності не вів, звітності не подавав. Рахунків не відкривав. Печатку і засновницькі документи не отримував.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що висновки позивача про відсутність у відповідача намірів та можливості особисто здійснювати підприємницьку діяльність зроблені на підставі пояснень самого відповідача.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, щодо того, що такі пояснення співробітниками податкової міліції могли бути отримані виключно в межах кримінальної або оперативно -розшукової справи.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації регулюються Законом
України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».
Згідно ч.2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та
фізичних осіб -підприємців»реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відсутні докази оскарження чи скасування у встановленому порядку нотаріальних дій щодо посвідчення справжності підписів засновника на документах.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, кримінальної справи за ст.205 Кримінального кодексу України за умисне створення суб'єкта підприємницької діяльності без мети здійснення підприємницької діяльності проти відповідача порушено не було і вироком суду до кримінальної відповідальності відповідач не був притягнутий.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що позовні вимоги щодо визнання нечинним свідоцтва платника податку на додану вартість відповідача не підлягають задоволенню, оскільки право податкового органу, і відповідно прокурора, на звернення до суду з вимогами про визнання нечинним свідоцтва платника податку на додану вартість не передбачене законодавством України.
Відповідно до п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено анулювання реєстрації осіб, як платників податку на додану вартість.
Анулювання реєстрації осіб, як платників податку на додану вартість здійснюється відповідно до п.25.2 Положення «Про Реєстр платників податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України №79 від 01.03.2000.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України проходить до висновку, що касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Запорізькій області у на постанову Господарського суду Запорізької області від 11.11.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2009 у справі №9/295/08-АП-3/416/08-АП слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Запорізькій області відхилити.
Постанову Господарського суду Запорізької області від 11.11.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2009 у справі №9/295/08-АП-3/416/08-АП залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
С.Е. Острович
О.І. Степашко