07 лютого 2013 року м. Київ К-24081/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2010
у справі № 2а-40837/09/2070
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3
до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції
про зобов'язання вчинити дії
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про зобов'язання вчинити дії.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2009 позов задоволено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2010 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2009 залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2010 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем була проведена перевірка своєчасності надання декларацій по ПДВ в період з вересня 2002 року по вересень 2005 року та складено акт № 679 від 08.11.05.
Перевіркою встановлено несвоєчасне ненадання позивачем декларації по ПДВ за вересень 2002р. -вересень 2005р..
На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення -рішення № 0006301702/0 від 15.11.05, яким позивачу було донараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6290,0 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що вказане повідомлення -рішення позивач отримав 07.12.2005 та не оскаржував, а тому податкове зобов'язання є узгодженим з дня отримання, і, відповідно пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з 18.12.2005 набуло статусу податкового боргу.
Відповідно до пп.18.2.1 п.18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном «безнадійний»слід розуміти, зокрема, податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено строк позовної давності, а саме -1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що податкове зобов'язання позивача з податку на додану вартість у сумі 6290,0 грн. було узгоджено 07.12.05, набуло статусу податкового боргу 18.12.05, тобто у 2009 році вже минув строк позовної давності, встановлений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, протягом строку, встановленого пп.15.2.1 п.15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідач до суду з позовом про стягнення з позивача суми податкового боргу не звертався.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач 10.08.2009 звернувся до відповідача із заявою про списання безнадійного податкового боргу в розмірі 6290,0 грн., але, відповідачем в задоволені вказаної заяви було відмовлено, жодних обґрунтованих підстав для відмови в задоволенні заяви про списання безнадійного боргу відповідачем не наведено.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що податковий борг позивача, щодо якого минув строк позовної давності, набув статусу безнадійного і підлягає списанню відповідно до п.5.1, 5.3 «Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 103 від 14.03.2001.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України проходить до висновку, що касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2010 у справі № 2а-40837/09/2070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2010 у справі № 2а-40837/09/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
С.Е. Острович
О.І. Степашко