07 лютого 2013 року м. Київ К-23766/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської залізниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010
у справі № 2а-8958/09/1570
за позовом Одеської залізниці
до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області
про скасування податкового повідомлення-рішення
Одеська залізниця звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2009 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 постанову Одеського окружного адміністративного суд від 23.09.2009 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.
В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена виїзна планова перевірка відокремленого структурного підрозділу Одеської залізниці -вагонна дільниця Знам'янка (яка діє на підставі Положення №25/148 від 27.04.2001 без права юридичної особи) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.12.2008 та складено акт №102/23-10/13744386 08.04.2009.
За результатами перевірки відповідачем прийняте повідомлення - рішення №0002151700/0 від 16.04.2009, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників у сумі 36186,18 грн.
Перевіркою встановлено порушення відокремленим структурним підрозділом ДП „Одеська залізниця" - вагонна дільниця Знам'янка пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1. ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", за період квітень - серпень 2007 року суми виплат по відшкодуванню витрат працівникам, робота, яких проводилася в дорозі або мала роз'їздний (пересувний) характер, відповідно додатку 5 до Колективного договору Вагонної дільниці на 2006-2010 роки, не включалися до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу та відповідно, в порушення п. 4.2.1 п.4.2 ст. 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", не оподатковувались податком з доходів фізичних осіб.
Нарахування та виплата надбавок працівникам, робота яких проводиться в дорозі або має роз'їздний (пересувний) характер, не оформлювалась відповідно до вимог Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13.03.1998 року, в результаті чого й було донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 12062, 06 грн.
З пункту 4.6 Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом вагонної дільниці Знам'янка на 2006-2010 роки, зареєстрованим управлінням праці та соціального захисту населення Знам'янського міськвиконкому (реєстровий №48 від 21.07.2006), зазначено, що службові поїздки залізничників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний характер, вважати відрядженнями, при цьому зберігається діючий порядок обліку виплат за роз'їзний характер робіт. Відшкодування витрат працівникам, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний характер, а також при службових поїздках в межах обслуговуючих дільниць проводити згідно з Положенням, затвердженим наказом Укрзалізниці від 10.06.2002 року №285 - в межах України в розмірі 50%, а за межами України 100% добових, встановлених при відрядженнях в Україні, за кожну добу знаходження в роз'їзді.
Нарахування та виплата надбавок працівникам, робота яких проводиться в дорозі або має роз'їздний (пересувний) характер, не оформлювалась відповідно до вимог Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13.03.1998.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що оподаткування податків з доходів фізичних осіб, надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, повинні включатися в склад заробітної плати і оподаткуватися в її складі відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 Закону України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Одеської залізниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 у справі № 2а-8958/09/1570 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Одеської залізниці відхилити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 у справі № 2а-8958/09/1570 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко