24 січня 2013 р.Справа № 2а-10727/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.
представника позивача Лизогуба Р.Ю.
представників відповідача Шепітько Ю.Г., Бондар Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2012р. по справі № 2а-10727/12/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАСК"
до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАСК" (далі - ТОВ "ХАСК"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
- скасувати податкове повідомлення - рішення №0000862212 від 13.07.2012 року, прийняте Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАСК" (акт перевірки №1086/22-104/31556047 від 02.07.2012 року);
- скасувати податкове повідомлення - рішення №0000852212 від 13.07.2012 року, прийняте Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАСК" (акт перевірки №1086/22-104/31556047 від 02.07.2012 року);
- скасувати податкове повідомлення - рішення №0001062212 від 28.09.2012 року, прийняте Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі акту перевірки №1086/22-104/31556047 від 02.07.2012 року та рішення Державної податкової служби у Харківській області вих. №4680/10/10.2-17 від 18.09.2012 року про результати розгляду скарги.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки №1086/22-104/31556047 від 02.07.2012 року, на підставі яких були прийняті спірні податкові - повідомлення рішення, посилаючись на те, що по укладеним правочинам з ПП "Приматех" та ТОВ "Український інвестиційний холдинг", по яким податковим органом встановлено, що вони не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності по ланцюгу та суперечать інтересам держави та суспільства, він правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами, у зв'язку з придбанням ТОВ "ХАСК" товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані у власній господарській діяльності. Позивач вважає, що вказані правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними. Таким чином, позивач вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення є повністю необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.12 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАСК" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.
Скасовано податкове повідомлення - рішення №0000862212 від 13.07.2012 року, прийняте Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАСК" (акт перевірки №1086/22-104/31556047 від 02.07.2012 року).
Скасовано податкове повідомлення - рішення №0000852212 від 13.07.2012 року, прийняте Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАСК" (акт перевірки №1086/22-104/31556047 від 02.07.2012 року).
Скасовано податкове повідомлення - рішення №0001062212 від 28.09.2012 року, прийняте Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі акту перевірки №1086/22-104/31556047 від 02.07.2012 року та рішення Державної податкової служби у Харківській області вих. №4680/10/10.2-17 від 18.09.2012 року про результати розгляду скарги.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідача підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "ХАСК" зареєстровано 04.04.2003 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, є платником податку на додану вартість з 15.04.2003 року, код ЄДРПОУ 31556047, та перебуває на податковому обліку в Західній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, що підтверджується, зокрема, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №176870, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №317534 (а.с. 182-183 том 1).
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що, відповідно до направлення на перевірку №332 від 22.05.2012 року та наказу №359 від 18.05.2012 року, №392 від 25.05.2012 року, №509 від 15.06.2012 року, направлення №483 від 15.06.2012 року, фахівцем Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ХАСК" з питання з'ясування реальності та повноти відображення операцій по господарських відносинах з ПП "Приматех" у період січень - лютий 2011 року, ТОВ "Український інвестиційний холдинг" у період травень 2011 року, за результатами якої складено акт №1086/22-104/31556047 від 02.07.2012 року (а.с. 12-42 том 1).
Згідно висновків акту перевірки №1086/22-104/31556047 від 02.07.2012 року встановлені порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.1, п138.2, п.138.4, п. 138.8.1 п.138.8. ст.. 138, п.п.139.1.9 п.139, ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення валових витрат по взаємовідносинам з ПП "Приматех" за період 1 квартал 2011 року у сумі 7596073,30 грн. та ТОВ "Український інвестиційний холдинг" за період 2 квартал 2011 року у сумі 1750140 грн., вартість яких не підтверджена відповідними розрахунковими документами, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 2301550,00 грн.; п.198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1, п.201.6, п.201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та "Порядку заповнення податкових накладних", затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 року, з урахуванням змін, за рахунок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ПП "Приматех" за лютий - квітень 2011 року та ТОВ "Український інвестиційний холдинг" за серпень, жовтень 2011 року, в результаті чого завищено податковий кредит, внаслідок чого донараховано податок на додану вартість в сумі 1869243,00 грн.
На підставі вищезазначених висновків акту перевірки відповідачем 13.07.2012 року були прийняті податкові повідомлення - рішення №0000852212, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2301551,00 грн., у тому числі за основним платежем 2301550,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн.; №0000862212, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1956751,00 грн., у тому числі за основним платежем 1869243,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 87508,00 грн. (а.с. 10-11).
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, подавши скаргу №19/7-1/12 від 20.07.2012 року (а.с. 43-48), за результатами розгляду якої рішенням від 18.09.2012 року №4680/10/10.2-17 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні санкції), визначену у податковому повідомленні - рішенні від 13.07.2012 року №0000862212 у розмірі 87507,00 грн. (а.с. 49-54).
З урахуванням вказаного рішення, відповідачем 28.09.2012 року було прийнято податкове повідомлення - рішення №0001062212, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 87507,00 грн. (а.с. 189).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковими повідомленнями-рішеннями №0000862212 від 13.07.2012 року, №0000852212 від 13.07.2012 року, №0001062212 від 28.09.2012 року порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з акту перевірки №1086/22-104/31556047 від 02.07.2012 року, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали встановлені в ході перевірки обставини віднесення позивачем до складу валових витрат сум витрат по операціям з придбання сировини та інших ТМЦ у ПП "Приматех" за 1 квартал 2011 року, та у ТОВ "Український інвестиційний холдинг" за 2 квартал 2011 року, а також формування позивачем у перевіряємому періоді податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ПП "Приматех" та ТОВ "Український інвестиційний холдинг", по яким відсутній факт реального вчинення господарських операцій.
Правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств до 01.04.2011 року визначалися статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а з 01.04.2011 року положеннями Податкового кодексу України, із змісту яких право формування валових витрат залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум витрат до складу валових витрат.
Так, положеннями п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахувань обмежень, установленими пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Відповідно п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 вказаного Закону не включаються до складу валових витрат потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.
Виходячи із змісту положень Податкового кодексу, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з п.п. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.
Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Колегія суддів також зазначає, що з 01.01.2011 року відносини з приводу формування податкового кредиту врегульовані Податковим кодексом України.
Положеннями Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу ( п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, а наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції та з метою подальшого використання товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Покупець) та ПП "Приматех" (Продавець) 25.06.2010 року було укладено договір №25/06-1 (а.с. 56-57 том 1). На виконання умов договору Продавець поставив позивачу ТМЦ в асортименті на загальну суму 9115287,96 грн. (у тому числі ПДВ - 1519214,66 грн.), а саме:
- на підставі видаткових накладних №418 від 04.01.2011 року, №516 від 05.01.2011 року, №517 від 05.01.2011 року поставило позивачу Адгезив на основі акрилової емульсії PRIMAL 2001/4 (а.с. 60, 64-65 том 1). Вказані ТМЦ оприбутковано на складі (адреса смт. Пісочин, вул. Технологічна, 5, Харківська область), що відображено в бухгалтерській проводці по дебіту 201 рахунку (матеріали). Під час виробничого циклу матеріал переміщено в виробничий цех. Після використання в процесі виготовлення липкої пакувальної стрічки, матеріал списано з 201 рахунку в собівартість липкої пакувальної стрічки, що підтверджено звітом про переміщення номенклатури на складі за період з 01.01.2011 року по 31.07.2011 року, приєднаним до матеріалів справи;
- на підставі видаткових накладних № 419 від 04.01.2011 року, № 4110 від 04.01.2011 року, № 4111 від 04.01.2011 року, № 59 від 03.02.2011 року, № 82 від 04.02.2011 року та № 116 від 07.02.2011 року (а.с. 61-63, 73, 75, 78 том 1) позивачу поставлено - Реліз-лак РNА-8731, Реліз-лак РNH-8690. Вказані ТМЦ оприбутковано на складі (адреса смт. Пісочин, вул. Технологічна, 5, Харківська область). Під час виробничого циклу матеріал переміщено в виробничий цех. Після використання в процесі виготовлення липкої пакувальної стрічки, матеріал списано з 201 рахунку в собівартість липкої пакувальної стрічки, що підтверджено звітом про переміщення номенклатури на складі за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, приєднаним до матеріалів справи;
- на підставі видаткових накладних №617 від 06.01.2011 року, №618 від 06.01.2011 року, №1018 від 10.01.2011 року, №1019 від 10.01.2011 року, №58 від 03.02.2011 року, №81 від 04.02.2011 року, №116 від 07.02.2011 року (а.с. 66-69, 72, 74, 78 том 1) позивачу поставлено - акриловий гомополімер Acris 663, який оприбутковано на складі (адреса смт. Пісочин, вул. Технологічна, 5, Харківська область). Під час виробничого циклу матеріал переміщено в виробничий цех. Після використання в процесі виготовлення липкої пакувальної стрічки, матеріал списано з 201 рахунку в собівартість липкої пакувальної стрічки, що підтверджено звітом про переміщення номенклатури на складі за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, приєднаним до матеріалів справи;
- на підставі видаткових накладних №40 від 02.02.2011 року, №41 від 02.02.2011 року, №114 від 07.02.2011 року, №115 від 07.02.2011 року, №283 від 17.02.2011 року, №284 від 17.02.2011 року, №327 від 21.02.2011 року (а.с. 70-71, 76-77, 81-83 том 1) позивачу поставлено - Клей па основі термопластичного акрилового полімеру РLEXTOL С4262, який оприбутковано на складі (адреса смт. Пісочин, вул. Технологічна, 5, Харківська область). Під час виробничого циклу матеріал переміщено в виробничий цех. Після використання в процесі виготовлення липкої пакувальної стрічки, матеріал списано з 201 рахунку в собівартість липкої пакувальної стрічки, що підтверджено звітом про переміщення номенклатури на складі за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, приєднаним до матеріалів справи;
- на підставі видаткової накладної № 58 від 03.02.2011 року (а.с. 72 том 1) позивачу поставлено зшиваючий агент ІСАРLINК Х5, Присадка Desmodur DN, дисперсія ПВА, які оприбутковано на складі (адреса смт. Пісочин, вул. Технологічна, 5, Харківська область). Під час виробничого циклу матеріал переміщено в виробничий цех. Після використання в процесі виготовлення липкої пакувальної стрічки, матеріал списано з 201 рахунку в собівартість липкої пакувальної стрічки, що підтверджено звітами про переміщення номенклатури на складі за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, з 01.01.2011 року по 31.07.2012 року, приєднаними до матеріалів справи;
- на підставі видаткових накладних №173 від 09.02.2011 року та №174 від 09.02.2011 року (а.с. 79-80 том 1) позивачу поставлено - смола QUINTAC R 100; смола QUINTAC S 100; синтетичний каучук QUINTAC 3620. Зазначені ТМЦ оприбутковано на складі (адреса смт. Пісочин, вул. Технологічна, 5, Харківська область). Під час виробничого циклу матеріал переміщено в виробничий цех. Після використання в процесі виготовлення липкої пакувальної стрічки, матеріал списано з 201 рахунку в собівартість липкої пакувальної стрічки, що підтверджено звітом про переміщення номенклатури на складі за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, приєднаним до матеріалів справи.
Відповідно до умов договору від 25.06.2010 року №25/06-1 в ціну договору включаються, зокрема, всі транспортні витрати, пов'язані з доставкою ТМЦ покупцю. Товар поставляється на склад покупця - Харківська обл., смт. Пісочин, вул. Технологічна, 5, як силами покупця, так і силами продавця - за домовленістю сторін.
Перевезення отриманих від ПП "Приматех" ТМЦ здійснювалось автоперевізниками з м. Дніпропетровськ (місце знаходження контрагента) на склад Покупця за вищезазначеною адресою, що підтверджується товарно - транспортними накладними №418 від 04.01.2011р., № 419/3 від 04.01.2011р., № 516 від 05.01.2011р., № 517 від 05.01.2011р., №617 від 06.01.2011р., №618 від 06.01.2011р., № 1018 від 10.01.2011р.. № 1019 від 10.01.2011р., №40/41 від 02.02.2011р., № 58/1, № 58/2, № 58/3 від 03.02.2011р., № 59 від 03.02.2011р., № 81/1, №81/2, № 81/3 від 04.02.2011р., № 82 від 04.02.2011р., № 114/115 від 07.02.2011р., № 116 від 07.02.2011р., № 173/174 від 09.02.2011р., № 283/284 від 17.02.2011р., № 327/1, 327/2, 327/3 від 21.02.2011р. (а.с. 118-141 том 1).
Розрахунки між підприємствами проведено у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджено виписками з банківського рахунку (а.с. 152-173 том 1).
ПП "Приматех" виписано та надано позивачу наступні податкові накладні: № 418 від 04.01.11 на суму 155 400,00 грн. (ПДВ 25 900,00 грн.), № 419 від 04.01.11 на суму 432 000,00 грн. (ПДВ 72 000,00 грн.), № 4110 від 04.01.11 на суму 432 000,00 грн. (ПДВ 72 000,00 грн.), № 4111 від 04.01.11 на суму 117 000,00 грн. (ПДВ 19 500,00 грн.), № 516 від 05.01.11 на суму 159 600,00 грн. (ПДВ 26 600,00 грн.), № 517 від 05.01.11 на суму 159 600,00 грн. (ПДВ 26 600,00 грн.), №617 від 06.01.11 на суму 420 000,00 грн. (ПДВ 70 000,00 грн.), № 618 від 06.01.11 на суму 420 000,00 грн. (ПДВ 70 000,00 грн.), № 1018 від 10.01.11 на суму 420 000,00 грн. (ПДВ 70 000,00 грн.), № 1019 від 10.01.11 на суму 420 000,00 грн. (ПДВ 70000,00 грн.), № 40 від 02.02.11 на суму 441 600,00 грн. (ПДВ 73 600,00 грн.), № 41 від 02.02.11 на суму 441 600,00 грн. (ПДВ 73 600,00 грн.), № 58 від 03.02.11 на суму 473 607,00 грн. (ПДВ 78 934,66 грн.), №59 від 03.02.11 на суму 432000,00 грн. (ПДВ 72 000,00грн), № 81 від 04.02.11 на суму 462 000,00 грн. (ПДВ 77 000,00 грн.), № 82 від 04.02.11 на суму 432 000,00 грн. (ПДВ 72 000,00 грн.), № 114 від 07.02.11 на суму 441 600,00 грн. (ПДВ 73 600,00 грн.), № 115 від 07.02.11 на суму 441 600,00 грн. (ПДВ 73 600,00 грн.), № 116 від 17.02.11 на суму 270 000,00 грн. (ПДВ 45 000,00 грн.), № 173 від 09.02.11 на суму 321 120,00 грн. (ПДВ 53 520,00 грн.), № 174 від 09.02.11 на суму 453 600,00 грн. (ПДВ 75 600,00 грн.), № 283 від 17.02.11 на суму 441 600,00 грн. (ПДВ 73 600,00 грн.), № 284 від 17.02.11 на суму 441 600,00 грн. (ПДВ 73 600,00 грн.), № 327 від 21.02.11 на суму 485 760,00 грн. (ПДВ 80 960,00 грн.) (а.с. 89-112 том 1).
Позивачем включено сплачені суми від придбання вищезазначених ТМЦ до складу валових витрат за 1 квартал 2011 року, а суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Приматех" віднесені до складу податкового кредиту за лютий, березень, квітень 2011 року, що відображено в деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди, що не заперечується сторонами по справі.
Також, між позивачем (покупець) та ТОВ "Український інвестиційний холдинг" (продавець) 15.04.2011 року укладено договір №1104-15 (а.с. 58-59 том 1). На виконання умов договору ТОВ "Український інвестиційний холдинг" поставив позивачу ТМЦ в асортименті на загальну суму 2100168,00 грн. (у тому числі ПДВ - 350028 грн.), а саме на підставі видаткових накладних № 737 під 12.05.2011 року, №738 від 18.05.2011 року, №739 від 18.05.2011 року, №740 від 20.05.2011 року, №741 від 20.05.2011 року (а.с. 84-88 том 1) поставило позивачу модифікований ефір каніфолі Ісаtack 350, який оприбутковано на складі (адреса смт. Пісочин, вул. Технологічна, 5, Харківська область). Під час виробничого циклу матеріал переміщено в виробничий цех. Після використання в процесі виготовлення липкої пакувальної стрічки, матеріал списано з 201 рахунку в собівартість липкої пакувальної стрічки, що підтверджено звітом про переміщення номенклатури на складі за період з 01.05.2011 року по 31.12.2011 року, приєднаним до матеріалів справи.
Відповідно до умов договору від 15.04.2011 року №1104-15 в ціну договору включаються, зокрема, всі транспортні витрати, пов'язані з доставкою ТМЦ Покупцю. Товар поставляється на склад Покупця - Харківська обл., смт. Пісочин, вул. Технологічна, 5, як силами покупця, так і силами продавця - за домовленістю сторін.
Перевезення отриманих від ТОВ "Український інвестиційний холдинг" ТМЦ здійснювалось авто перевізниками з м. Києва (місце знаходження контрагента) на склад покупця за вищезазначеною адресою, що підтверджується товарно - транспортними накладними №12/05-1, № 12/05-1 від 12.05.2011р., № 18/05-1 від 18.05.2011р., № 20/05-1 від 20.05.2011р. (а.с. 142-145 том 1).
Розрахунки між підприємствами проводились з використанням векселів ТОВ "ГСМ - Дніпро" номіналом 100168 грн. АА №1038666, ПП "Протор" номіналом 2000000 грн. АА №2354398, що не заперечується сторонами по справі.
ТОВ "Український інвестиційний холдинг" виписано та надано позивачу наступні податкові накладні: № 193 від 12.05.11 на суму 300 024,00 грн. (ПДВ 50 004,00 грн.), № 194 від 18.05.11 на суму 450 036,00 грн. (ПДВ 75 006,00 грн.), № 195 від 18.05.11 на суму 450 036,00 грн. (ПДВ 75 006,00 грн.), № 196 від 20.05.11 на суму 450 036,00 грн. (ПДВ 75 006,00 грн.), № 197 від 20.05.11 на суму 450 036,00 грн. (ПДВ 75 006,00 грн.) (а.с. 113-117 том 1).
Позивачем включено сплачені суми від придбання вищезазначених ТМЦ до складу валових витрат за 2 квартал 2011 року, а суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Приматех" віднесені до складу податкового кредиту за серпень, жовтень 2011 року, що відображено в деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди, що не заперечується сторонами по справі.
Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені ТМЦ було отримано від контрагентів позивача уповноваженою на те особою - Хоролец А.Ю. за довіреностями, зареєстрованими в журналі виданих довіреностей за відповідні періоди (а.с. 146-151 том 1).
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ХАСК" є виробником липкої пакувальної стрічки (скоч) (довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №317534). Виробничі потужності підприємства знаходяться за адресою Харківський район, смт. Пісочин, вул. Технологічна, 5. За зазначеного адресою позивач, для здійснення своєї підприємницької діяльності, орендує виробничі приміщення загальною площею 4156,91 кв. м., що підтверджується договором оренди №4/1-АН від 13.05.2011 року, укладеним з ТОВ "ХАСК ХОЛДІНГ", копія якого приєднана до матеріалів справи. На момент проведення перевірки позивач орендував виробничі приміщення загальною площею 3053,197 кв. м. за вказаною адресою, за договором оренди №4-АН від 01.01.2007 року, копія якого приєднана до матеріалів справи.
Дослідивши вищезазначені первинні документи, колегія суддів звертає увагу на те, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції тощо.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі, в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак враховуються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій позивача.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону відповідачем не пред'являлось, що також не пред'являлось в ході судового розгляду у суді першої інстанції. Колегією суддів також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару у господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаних товарів, оплаті вартості придбаного товару не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.
Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Судом не встановлено фактів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаних в акті перевірки контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання. Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів визнаються колегією суддів належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.
Окрім цього, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Як вбачається з акту перевірки №1086/22-104/31556047 від 02.07.2012 року, відповідачем не спростовується, що на час здійснення вищевказаних фінансово-господарських операцій, ПП "Приматех" та ТОВ "Український інвестиційний холдинг" були зареєстровані як платники податку в податковому органі та їм було присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Як вбачається з матеріалів справи, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов до висновків, викладених в акті перевірки позивача, є виключно висновки, викладені в актах перевірок контрагентів позивача - ПП "Приматех" та ТОВ "Український інвестиційний холдинг", а саме в акті №2993/23-3/37149588 від 25.07.2011 року, в акті №3204/23-3/37149588, складені Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська, та в акті №119/22-3/33547165 від 07.03.2012 року, складеного ДПІ в Печерському районі м. Києва (а.с. 220-231 том 1), якими встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям, по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту і не мають реального товарного характеру.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.
Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.
Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції позивача з ПП "Приматех" та ТОВ "Український інвестиційний холдинг" були направлені на реальне настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи (видатковими та податковими накладними, договором, товарно-транспортними накладними та іншими первинними документами), а саме реальне понесення витрат у власній господарській діяльності та фактичне придбання товару, який було використано у господарській діяльності позивача, внаслідок чого відбулись зміни у власному капіталі та фактичний рух активів.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем по взаємовідносинам з його контрагентами - ПП "Приматех" та ТОВ "Український інвестиційний холдинг", правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту відповідні суми витрат та суми ПДВ.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів не погоджується з висновками відповідача про безпідставне включення позивачем до складу валових витрат сум витрат по операціям з придбання ТМЦ в асортименті у ПП "Приматех" та ТОВ "Український інвестиційний холдинг" та зайве віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по цим операціям.
Відтак, донарахування відповідачем позивачу грошових зобов'язань (у тому числі штрафних санкцій) з податку на прибуток та з податку на додану вартість є неправомірним.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості ухвалених відповідачем податкових повідомлень-рішень до суду не надано.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 30.10.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2012р. по справі № 2а-10727/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Рєзнікова С.С.
Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.
Повний текст ухвали виготовлений 29.01.2013 р.