07 лютого 2013 р.Справа № 2а-8457/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.
представників позивача Дроніної І.О., Рябініної М.М.
представника відповідача Голован Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2012р. по справі № 2а-8457/12/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-словенське підприємство "Хлібопекарський комплекс "Кулиничівський"
до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби
про скасування рішення,
Позивач, ТОВ "УСП "ХК "Кулиничівський", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, Харківської ОДПІ Харківській області ДПС, №000040025 від 09.07.2011 р.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечать ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, на думку позивача, господарські взаємовідносини між ТОВ "УСП "ХК "Кулиничівський" та контрагентом -ПП "Розвиток-2010" відбулись за правочином, котрий повністю відповідає вимогам закону, зобов'язання сторонами спірного правочину виконані належно, тобто в повному обсязі та своєчасно, будь-яких претензій між сторонами спірного правочину не існує, реальність господарських операцій підтверджується правильно оформленими первинними документами та фактом оплати вартості товару. Посилаючись на вказані мотиви, позивач наголошував на відсутності у ТОВ "УСП "ХК "Кулиничівський" наміру на безпідставне отримання податкової вигоди у спірних правовідносинах.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.12 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-словенське підприємство "Хлібопекарський комплекс "Кулиничівський" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області ДПС про скасування рішення задоволено.
Скасовано в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0000400225 від 09.07.2012 р.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представники позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, ТОВ "УСП "ХК "Кулиничівський" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з ідентифікаційним кодом - 37532566, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Харківській ОДПІ Харківської області ДПС.
З 11.06.2012 р. по 15.06.2011 р. Харківською ОДПІ Харківської області ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "УСП "ХК "Кулиничівський" з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток по операціям з ПП "Розвиток-2010" за серпень 2011 р.
Результати перевірки оформлені актом від 22.06.2012 року №9124/220/37532566.
09.07.2012 р. з посиланням на даний акт ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000400225 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 3.128.297,09 (основний платіж - 2.502.637,67 грн., штраф - 625.659,42 грн.)
Як з'ясовано судом першої інстанції, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображене в акті від 22.06.2012 року №9124/220/37532566 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ "УСП "ХК "Кулиничівський" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: завищення на 2.502.666,67 грн. суми податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 р. за рахунок віднесення на розрахунки з державою по ПДВ показників первинних документів, виданих за господарськими операціями, котрі в дійсності не відбулися.
З матеріалів справи вбачається, що мотивами, на підставі яких суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є висновки ДПІ у м. Краматорську Донецької області про неможливість проведення контрагентом позивача - ПП "Розвиток-2010"- господарської діяльності, котрі відображені в акті №10/23-3-37230893 від 04.01.2012 р., а також невідповідність складених товарно-транспортних накладних проведеним операціям та відсутність відповідних сертифікатів на придбаний товар.
Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення не покладено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим повідомленням-рішенням №000040025 від 09.07.2011 р. порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
08.08.2012 р. між позивачем, ТОВ "УСП "ХК "Кулиничівський" (в якості покупця), та ПП "Розвиток-2010" (в якості продавця) було укладено договір купівлі-продажу №1-08/08, предметом якого є купівля-продаж борошна вищого та першого ґатунку.
На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірного правочину, позивачем подані до матеріалів справи виписана ПП "Розвиток-2010"податкова накладна №1 від 08.08.2012 р. на суму 15.016.000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2.502.666,67 грн.), а також накладні №1-08 від 10.08.2011 р. на суму 324.066,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54.011,00 грн.), №2-08 від 11.08.2011 р. на суму 379.894,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 63.315,66 грн.), №3-8 від 12.08.2011 р. на суму 308.372,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 51.395,33 грн.), №4-08 від 13.08.2011 р. на суму 344.626,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 57.437,67 грн.), №5-08 від 15.08.2011 р. на суму 515.402,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 85.900,34 грн.), №7-08 від 16.08.2011 р. на суму 427.118,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 71.186,33 грн.), №8-08 від 17.08.2011 р. на суму 350.382,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 58.397,00 грн.), №9-08 від 18.08.2011 р. на суму 275.856,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 45.976,00 грн.), №10-08 від 19.08.2011 р. на суму 419.178,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 69.863,00 грн.), №11-08 від 20.08.2011 р. на суму 256.256,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 42.709,33 грн.), №12-08 від 22.08.2011 р. на суму 355.940,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 59.323,33 грн.), №14-08 від 23.08.2011 р. на суму 524.756,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 87.459,33 грн.), 15-08 від 24.08.2011 р. на суму 212.850,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 35.475,00 грн.), №1-09 від 03.09.2011 р. на суму 252.924,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 42.154,00 грн.), №2-09 від 05.09.2011 р. на суму 287.592,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 47.932,00 грн.), №3-09 від 06.09.2011 р. на суму 265.570,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 44.261,67 грн.), №4-09 від 07.09.2011 р. на суму 289.564,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 48.260,00 грн.), №5-09 від 08.09.2011 р. на суму 350.850,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 58.475,00 грн.), №8-09 від 09.09.2011 р. на суму 339.392,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 56.565,33 грн.), №9-09 від 10.09.2011 р. на суму 198.366,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 33.061,00 грн.), №12-09 від 12.09.2011 р. на суму 490.954,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 81.825,67 грн.), №11-09 від 13.09.2011 р. на суму 310.680,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 51.780,00 грн.), №12-09 від 14.09.2011 р. на суму 440.342,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 73.390,33 грн.), №19-09 від 15.09.2011 р. на суму 375.572,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 62.595,34 грн.), №21-09 від 16.09.2011 р. на суму 367.692,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 61.282,00 грн.), №22-09 від 17.09.2011 р. на суму 244.490,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 40.748,33 грн.), №23-09 від 19.09.2011 р. на суму 268.070,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 44.678,33 грн.), №24-09 від 20.09.2011 р. на суму 209.058,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 34.843,00 грн.), №25-09 від 21.09.2011 р. на суму 271.424,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 45.237,33 грн.), №30-09 від 22.09.2011 р. на суму 270,776,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 45.129,33 грн.), №36-09 від 23.09.2011 р. на суму 353.560,00 грн. (у т.ч. ПДВ -58.926,66 грн.), №37-09 від 24.09.2011 р. на суму 293.700,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 48.950,00 грн.), №38-09 від 26.09.2011 р. на суму 287.784,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 47.964,00 грн.), №39-09 від 27.09.2011 р. на суму 297.346,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49.557,66 грн.), №40-09 від 28.09.2011 р. на суму 332.126,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55.354,33 грн.), №41-09 від 29.09.2011 р. на суму 300,152,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 50.025,33 грн.), №43-09 від 30.09.2011 р. на суму 413.302,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 68.883,66 грн.), №1-10 від 01.10.2011 р. на суму 237.702,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 39.617,00 грн.), №3-10 від 03.10.2011 р. на суму 338.920,00 грн. (у т.ч. ПДВ -56.486,66 грн.), №5-10 від 04.10.2011 р. на суму 443.800,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 73.966,67 грн.), №6-10 від 05.10.2011 р. на суму 340.874,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 56.812,34 грн.), №8-10 від 06.10.2011 р. на суму 242.298,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 40.383,00 грн.), №12-10 від 07.10.2011 р. на суму 285.916,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 47.652,67 грн.), №16-10 від 08.10.2011 р. на суму 223.492,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 37.248,67 грн.), №30-10 від 10.10.2011 р. на суму 368.820,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 61.470,00 грн.), №31-10 від 11.10.2011 р. на суму 179.908,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 29.984,00 грн.), №50-10 від 12.10.2011 р. на суму 148.288,00 грн. (у т.ч. ПДВ -24.714,67 грн.).
Колегія суддів зазначає, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом-Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.
У ході розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.
Приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів, а саме: платіжне доручення №175 від 08.08.2011 р. на суму 15.016.000,00 грн., засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару, отриманого за переліченими вище правочинами, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. Колегія суддів бере до уваги, що, з огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як по-перше, здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи, а по-друге, є можливими до перевірки з боку суб'єктів фінансового моніторингу. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаного в акті перевірки контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів є належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій. В силу закону отримання податковим органом акту перевірки, в якому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.
Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується приєднаними до справи товарно-транспортними накладними №010902 від 10.08.2012 р., №010795 від 11.08.2011 р., №010918 від 12.08.2012 р., №010924 від 13.08.2011 р., №010935 від 15.08.2011 р., №010945 від 16.08.2011 р., №010953 від 17.08.2011 р., №010962 від 18.08.2011 р., №010965 від 19.08.2011 р., №010458 від 20.08.2011 р., №010995 від 23.08.2011 р., №010522 від 24.08.2011 р., №010106 від 03.09.2011 р., №010032 від 05.09.2011 р., №010047 від 06.09.2011 р., №010130 від 07.09.2011 р., №010138 від 08.09.2011 р., №010154 від 10.09.2011 р., №010163 від 12.09.2011 р., №010176 від 13.09.2011 р., №012292 від 14.09.2011 р., №012317 від 15.09.2011 р., №011779 від 16.09.2011 р., №011788 від 17.09.2011 р., №011799 від 19.09.2011 р., №011805 від 20.09.2011 р., №011811 від 21.09.2011 р., №011973 від 22.09.2011 р., №011825 від 23.09.2011 р., №011829 від 24.09.2011 р., №011838 від 26.09.2011 р., №011849 від 27.09.2011 р., №011852 від 28.09.2011 р., №011224 від 30.09.2011 р., №011194 від 29.09.2011 р., №010552 від 01.10.2011 р., №012434 від 03.10.2011 р., №010567 від 04.10.2011 р., №011594 від 05.10.2011 р., №007107 від 06.10.2011 р., №010595 від 07.10.2011 р., №010598 від 08.10.2011 р., №010608 від 10.10.2011 р., №010618 від 11.10.2011 р., №010624 від 12.10.2011 р.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції взяв до уваги ту обставину, що в якості вантажовідправника у перелічених документах значиться ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", в якості вантажоодержувача - ПП "Розвиток-2010", переадресування - ТОВ "ХК "Кулиничівський".
На виконання вимог ст.11 КАС України щодо офіційного з'ясування обставин по справі та з метою визначення належності та допустимості перелічених ТТН як доказів по справі судом першої інстанції у позивача були витребувані письмові пояснення (а також документи на їх підтвердження) відносно обставин оформлення згаданих товарно-транспортних накладних.
З цього приводу представником позивача були надані пояснення, з яких вбачається, що, відповідно до п. 3.1 Додаткової угоди до договору купівлі-продажу 31-08/08 від 08.08.2011 р., поставка товару за даним договором визначається згідно зводу міжнародних правил базисних умов торгівлі Інкотермс в редакції 2010 р., здійснюється автомобільним автотранспортом покупця на умовах EXW (франко-склад) ДП "Новопокровський КХП" (вул.. В. Весіча, 1, смт Новопокровка, Чугуївський р-н, Харківська обл.). Укладанню спірного договору купівлі-продажу між позивачем та ПП "Розвиток-2010" передувало укладання 25.07.2011 р. між ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" та ПП "Розвиток-2010" договору надання послуг з давальницької сировини на млині у липні-серпні 2011 р., відповідно до умов якого підприємство проводило прийом пшениці від ПП "Розвиток-2010", забезпечувало її зберігання у власному елеваторі та переробляло на борошно. На підтвердження викладених доводів позивачем надані до суду першої інстанції копії згаданого договору, а також додаткової угоди.
Окрім того, вказані обставини підтверджені також листом ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів"№686 від 22.08.2012р., копія якого приєднана до матеріалів судової справи.
Досліджуючи питання руху активів у спірних правовідносинах, колегія суддів виходить з того, що позивачем надані достатні докази стосовно наявності транспортних засобів, необхідних для транспортування товару, а також докази оприбуткування та складського обліку придбаних товарів.
Довід ОДПІ стосовно сумнівності реального проведення господарських операцій за спірним правочином через відсутність у позивача сертифікатів на придбаний товар відхиляється як неспроможний, оскільки відповідно до п. 3.2 спірного договору купівлі-продажу продавець зобов'язаний на кожну партію продукції видати посвідчення (сертифікат), що підтверджує відповідність якості вимогам стандарту або технічним умовах. На виконання згаданої умови договору позивачем були отримані від ПП "Розвиток-2010"копії посвідчень про якість борошна та манних круп, які долучені до матеріалів справи.
Крім того, колегія суддів відзначає, що сам по собі недолік в оформленні сертифіката якості на продукцію не може слугувати достатньою підставою для висновку про нереальність певної господарської операції, адже, по-перше, згаданий сертифікат не належить до кола визначених законом первинних документів, а, по-друге, у спірних правовідносинах фізична наявність товару та факт отримання товару саме від ПП "Розвиток-2010" доведені добутими судом першої інстанції доказами.
Як вбачається з пояснень представника позивача та підтверджуються матеріалами справи, придбаний за спірним правочином товар був використаний позивачем за основним напрямом економічної діяльності - для виробництва хліба та хлібобулочних виробів, борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання.
Відповідач ані в ході проведення перевірки, ані в ході судового розгляду у суді першої інстанції даного доводу платника податків не спростував, позаяк не надав жодних фактичних даних, які б засвідчували відсутність у платника податків об'єктивної потреби на укладання спірного правочину, неспівпадання предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності ТОВ "УСП "ХК "Кулиничівський", невикористання придбаного товару в межах власної господарської діяльності.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила, що викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушення закону ґрунтується на мотивах акту, складеного ДПІ у м. Краматорську Донецької області за наслідками перевірки діяльності контрагента позивача - ПП "Розвиток-2010" №10/23-3-37230893 від 04.01.2012 р "Про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Розвиток-2010" з питання достовірності формування податкових зобовязань та податкового кредиту за період з 01.08.2011 р. по 31.10.2011 р.".
Втім, з цього приводу колегія суддів зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
Проте, відповідачем не подано жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
Колегія суддів при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
У спірних правовідносинах позивач наполягає на законності спірного правочину та належному виконанні зобов'язань за спірним правочином, натомість податковий орган стверджує про нікчемність спірного правочину, відсутність реального здійснення господарських операцій за спірним правочином. За таких обставин, колегія суддів зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.
Оскільки висновки ОДПІ про формування позивачем податкового кредиту з ПДВ без дотримання вимог ст.198 Податкового кодексу України ґрунтуються на складеному ДПІ у м. Краматорську Донецької області акті про результати перевірки контрагента позивача, то слід зробити висновок про недоведеність факту вчинення позивачем податкового правопорушення.
За встановлених в ході розгляду справи обставин, колегія суддів доходить висновку, що судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог закону при обчисленні податку на додану вартість не знайшло підтвердження матеріалами справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 31.08.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2012р. по справі № 2а-8457/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.
Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.
Повний текст ухвали виготовлений 12.02.2013 р.