16 січня 2013 р.Справа № 2а-7766/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Курило Л.В.
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання- Мурга С.С.,
представника позивача - Ігнатьєва В.А.,
представника відповідача - Номировської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012р. по справі № 2а-7766/12/2070
за позовом Приватного підприємства "Ізюмський оптико-механічний завод"
до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
В липні 2012 року позивач - Приватне підприємство "Ізюмський оптико-механічний завод" - звернувся до суду з позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2010 року № 0000771520/0 та від 22.10.2010 року № 0000771520/1 та інших рішень винесених Ізюмською ОДПІ на підставі невиїзної перевірки від 07.09.2010 року № 1116/1520/31320132.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012 року адміністративний позов Приватного підприємства "Ізюмський оптико-механічний завод" задоволено частково
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 23.09.2010 року № 0000771520/0 та від 22.10.2010 року № 0000771520/1.
В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та просить прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідача представник позивача, посилаючись на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що в період з 03.09.2010 року по 06.09.2010 року фахівцями Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань повноти визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2007 року.
За результатами перевірки складено акт про результати документальної невиїзної перевірки від 07.09.2010 року № 116/1520/31320132, яким встановлено порушення п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість", яке призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2007 року у розмірі 210804,00 грн.
Під час проведення перевірки встановлено, що згідно поданого до податкової інспекції додатку К 1/1 до декларації з податку на прибуток за 2007 рік підприємством станом на 31.12.2007 року задекларовано залишки товарно - матеріальних запасів в розмірі 1054020 грн. Податкова декларація з податку на додану вартість за останній податковий період - грудень 2007 року підприємством подана з прочерками Таким чином, в порушення п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" ПП "Ізюмський оптико-механічний завод" не визнано умовний продаж товарних залишків, які знаходяться на обліку підприємства на день анулювання реєстрації платника ПДВ, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 210804 грн. ( а.с.8-10).
На підставі акту перевірки від 07.09.2010 року № 116/1520/31320132 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 23.09.2010 року № 0000771520/0, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 316206,00 грн., в т.ч. за основним платежем 210804,00 грн. та штрафними санкціями - 105402,00 грн. ( а.с.11).
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач скористався правом апеляційного оскарження, передбаченим п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст.56 ПК України, та оскаржив його до Ізюмської ОДПІ.
Судом встановлено, що рішенням Ізюмської ОДПІ від 22.10.2010 року №6311/10/25-020, прийнятим за результатами розгляду первинної скарги, податкове повідомлення - рішення від 23.09.2010 року №0000771520/0 залишено без змін та відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року №253, направлено платнику податкове повідомлення - рішення від 22.10.2010 року №0000771520/1. ( а.с.41)
За результатами розгляду повторної скарги ПП "Ізюмський оптико - механичний завод" на податкове повідомлення рішення Ізюмської ОДПІ від 23.09.2010 року № 0000771520/0 ( від 22.10.2010 року № 0000771520/1) рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області від 28.12.2010 року № №4879/10/25-103 залишено без змін податкове повідомлення - рішення Ізюмської ОДПІ від 23.09.2010 року №0000771520/0 (від 22.10.2010 року № 0000771520/1) , а скаргу - без задоволення.
За результатами розгляду повторної скарги ПП "Ізюмський оптико - механичний завод" на податкове повідомлення рішення Ізюмської ОДПІ від 23.09.2010 року № 0000771520/0 ( від 22.10.2010 року № 0000771520/1) рішенням Державної податкової адміністрації України від 12.03.2011 року №4939/6/25-0115 залишено без змін податкове повідомлення - рішення Ізюмської ОДПІ від 23.09.2010 року №0000771520/0 (від 22.10.2010 року № 0000771520/1) та рішення ДПА у Харківській області від 28.12.2010 року №4879/10/25-103, прийняте за результатом повторної скарги , а скаргу - без задоволення. ( а.с. 12-13).
Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23.09.2010 року № 0000771520/0 та від 22.10.2010 року № 0000771520/1, у зв'язку з чим вказані рішення визнані протиправними та скасовані. В іншій частині позовних вимог відмовлено, оскільки позивачем під час розгляду справи не доведено суду наявності будь - яких інших рішень відповідача.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
За правилами п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання. Тобто, при анулюванні реєстрації платника ПДВ умовний продаж визнається лише по тих товарних залишках чи основних фондах, по яких в минулих податкових періодах сформовано податковий кредит.
Згідно п.п. 1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ( чинного на момент виникнення спірних правовідносин) звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Відповідно до п.п. 1.20.2-1.20.5 п. 1.20 ст.1 цього Закону для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні. . Якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі. У разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни - у цьому випадку звичайною є справедлива ринкова ціна.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію №2998/2003 від 22.12.2003 року, виданого ПП "Ізюмський оптико-механічний завод", підприємство виробляє оптичну продукцію, а саме : лінзи скляні для окулярів, що коригують зір, лінзи контактні, окуляри та інші оптичні вироби коригування (крім сонцезахисних). Свідоцтво діє протягом 5 років. ( а.с.56).
03.12.2007 року згідно акту № 3 анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість ПП "Ізюмський оптико-механічний завод". Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 28101116 від 15.01.2001 р. повернуто податковому органу, що підтверджується листом від 25.12.2007 року за вих. № 36. ( а.с.43).
При поданні декларації з податку на прибуток за 2007 рік (вх. № 22962 від 23.01.2008 року) та додатку до неї К 1/1 (до рядків 01.2, 01.5, 04.2.,04.10.,04.12. та 07) балансова вартість залишків складає 1054020 грн.
Згідно довідки ПП "Ізюмський оптико - механичний завод" №12 від 14.09.2010 року, направленої на адресу Ізюмської ОДПІ, станом на 01.01.2008 року на підприємстві рахується неліквідна продукція очкових лінз на суму 1054020 грн. ( а.с.16).
Відповідно до довідки ПП "Ізюмський оптико - механичний завод" від 28.08.2012 року № 128, наданої до суду апеляційної інстанції, до переліку залишків неліквідної продукції ПП "Ізюмський оптико-механічний завод", яка задекларована станом на 01.01.2008 року у додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 2007 рік, включена лінза контактна у кількості 12345 одиниць. ( а.с.57).
Згідно інвентарного опису товарно-матеріальних цінностей, залишки ТМЦ, що знаходились на зберіганні з 2004 року, станом на 12.12.2012 року складають, зокрема: лінза контактна м'яка біла (номенклатурний номер 9001 30 00 00) в кількості - 12345 одиниць, на загальну суму - 1054020 грн.
Підпунктом 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" (у відповідній редакції) встановлено, що від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.
Перелік виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 р. N 1949 (далі по тексту - Постанова N 1949).
Відповідно до Постанови N1949 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) від обкладення податком на додану вартість звільнялись операції з продажу, зокрема, лінзи контактні (за кодом згідно з УКТЗЕД 9001 30 00 00).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано доказів, що показники додатку К 1/1 до декларації сформовані за результатами операцій, за якими нараховувався податок на додану вартість та податковий кредит. Згідно акту від 07.09.2010 року № 116/1520/31320132 первинні документи при проведенні перевірки податковим органом не досліджувались.
Оскільки на зазначені товарні залишки податковий кредит у минулому або поточному податкових періодах не нараховувався, то це унеможливлює застосування до позивача п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість".
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у податкового органу не було правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23.09.2010 року № 0000771520/0 та від 22.10.2010 року № 0000771520/1.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування інших рішень, винесених Ізюмською ОДПІ на підставі невиїзної перевірки від 07.09.2010 року № 1116/1520/31320132, оскільки судом не встановлено наявності будь-яких інших рішень відповідача, прийнятих на підставі вище вказано акту перевірки.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012р. по справі № 2а-7766/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.
Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 21.01.2013 р.