ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
16.09.2008 р. № 8/264
Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Коваль А.В.
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні заяви про перегляд справи № 11/204 за нововиявленими обставинами
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротек»
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва
про перегляд справи у зв'язку з ново виявленими обставинами
За участю представників сторін
від позивача: Хурсевич С.В. за дов. від 15.07.2007 р.
від відповідача: Мокрицька К.В. за дов. № 79 від 31.05.2007 р., Пузіно К.С. за дов. № 6 від 14.01.2008 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротек»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про перегляд справи № 11/204 у зв'язку з нововиявленими обставинами, просило переглянути вказану справу, позовні вимоги задовольнити повністю.
Заявник в обґрунтування своїх вимог в якості нововиявленої обставини вказує висновок економічно-правової експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.06.2007 р. № 6444/6445, при цьому зазначає, що за результатами проведеної перевірки були виявлені додаткові документи, на підставі яких і було зроблено даний висновок. У даному висновку зазначається, що по операції збільшення статутного фонду ТОВ «Євротек»за рахунок його прибутку, з відповідним збільшенням часток учасників Товариства без змін їх пропорцій, не підлягає нарахуванню, утриманню та перерахуванню Товариством до бюджету прибутковий податок з доходів громадян -власників корпоративних прав.
Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва надала заперечення на заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами, просила суд відмовити заявнику у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначала, що посилання заявника на висновок Інституту є безпідставним і необґрунтованим у розумінні ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.
Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротек»за період з 01.01.1999р. по 01.07.2004 р., за результатами якої складено акт перевірки від 28.02.2005 р. № 16/23-311, яким встановлено порушення позивачем п.п. «а»п. 2 ст. 19 Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 р. № 13-92.
На підставі акту, податковим органом було винесено повідомлення-рішення від 14.05.2005 р. № 0000421701/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: прибутковий податок (податок з доходів найманих працівників) у розмірі 1 266 300,00 грн., в т.ч. 422 100,00 грн. та 844 200,00 грн.
Перевіркою було вставлено, що згідно з Протоколом зборів засновників ТОВ «Євротек»від 26.10.2000 р. № 3/1 було прийнято рішення щодо збільшення розміру статутного фонду ТОВ «Євротек»шляхом розподілу коштів додаткового капіталу, що відображено в Протоколі як запис: «В стр. 320 балансу Товариства відображені кошти додаткового капіталу у сумі 2262900,00 грн. В цей показник включена сума одержаного Товариством в попередні періоди прибутку в обсязі 2110500,00 грн., по якій зборами учасників не було прийнято рішення по розподілу серед учасників». Для формування 100 % Статутного фонду ТОВ «Євротек», який складає 2110503,00 грн., прибуток одержаний позивачем у сумі 2110500,00 грн. розподіляється між його учасниками.
Таким чином, учасники ТОВ «Євротек»отримали додатковий доход у вигляді корпоративних прав, а саме: ОСОБА_1 -1074245,00 грн., ОСОБА_2. -896963,00 грн., Тимохіна -139292,00 грн., загалом 2110500,00 грн.
Господарським судом міста Києва було відмовлено у задоволенні позовних вимог (рішення від 15.07.2005 р.)
При винесенні рішення судом було встановлено, обставини, які не заперечувалися сторонами, зокрема, що в реєстраційній частині облікової справи ТОВ «Євротек»(ТОВ «Інтер Піт»), яка зберігається в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, відсутня інформація щодо зміни складу засновників ТОВ «Євротек»з 1997 року по 25.10.2000 р.
На запит ДПІ у Солом'янському районі м. Києва (№ 29738/10/23-0311/727 від 30.12.2004 р. щодо зміни складу засновників ТОВ «Євротек», останнє листом (вх. 345/10д від 11.01.2005 р.) повідомило, що інформацію про склад його засновників від дати реєстрації підприємства до 25.10.2000 рік позивач надати не може, оскільки дана інформація у підприємства відсутня.
Протоколом зборів засновників ТОВ "Євротек" від 26.10.2000 № 3/1 було прийнято рішення щодо збільшення розміру статутного фонду ТОВ "Євротек" шляхом розподілу коштів додаткового капіталу. Для формування 100% Статутного фонду ТОВ "Євротек", який складає 2 ПО 503,00 грн., одержаний позивачем прибуток у сумі 2 110 500,00 грн. розподілено між його учасниками: за ОСОБА_1. (який проживає в АДРЕСА_1) значиться частка у статутному фонді в розмірі 50,9 %, що складає 1 074 246,00 грн.; за ОСОБА_2. (який проживає у АДРЕСА_2) значиться частка у статутному фонді в розмірі 42,5%, що складає 896 964,00 грн.; за ОСОБА_3 (яка проживає в м. Києві, вул. Червонопартизанська, 2а, кв. 36) значиться частка у статутному фонді в розмірі 6,6 %, що складає 139 293,00 грн. Таким чином, частки учасників ТОВ "Євротек", які не є штатними працівниками цього підприємства, у його статутному фонді збільшились в якісному виразі, а саме: частка ОСОБА_1. - на 1074245,00 грн., частка ОСОБА_2. - на 896963,00 грн., частка ОСОБА_3. - на 139 292,00 грн. (разом - 2110500,00 грн.).
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 № 1576-ХП (зі змінами та доповненнями) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди."
Таким чином, частка учасника у статутному фонді після його виходу з товариства може перейти у власність самого товариства, зокрема, у випадку відмови учасника від своєї частки на користь цього товариства.
У відповідності до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вартість такої частки є безповоротною фінансовою допомогою товариства та підлягає включенню до складу його валових доходів (згідно з пп. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями) валовий дохід включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді).
Наведені норми свідчать, що частка учасника у статутному фонді товариства належить на праві власності саме учаснику, а не товариству.
З урахуванням наведеного вбачається висновок, що згідно з Протоколом зборів засновників ТОВ "Євротек" від 26.10.2000 № 3/1 учасники позивача отримали додатковий доход у вигляді корпоративного права, тобто права власності на частку у статутному фонді товариства, виражену в грошовій формі. Таким чином, учасники ТОВ "Євротек" - ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3., які не є штатними працівниками цього підприємства, отримали у власність грошові кошти, а також право розпоряджатись ними (відчужувати їх, заповідати тощо). Таким чином, дохід Лукачева С.О. склав 1074245,00 грн., ОСОБА_2. - 896963,00 грн., ОСОБА_3. - 139 292,00 грн. (разом - 2110500,00 грн.).
Згідно зі ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 № 13-92 об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел, як на території України, так і за її межами.
Відповідно до ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 № 13-92 оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру, та доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи (служби, навчання) одержують доходи від здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до пп. «а» п. 2 ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 № 13-92 підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані: своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми податку з доходів громадян, що підлягають оподаткуванню у джерела виплати.
Відповідно до пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків здійснює продаж: (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.
З урахуванням наведеного суд вважає , що у відповідності до ст. 2, ст. 11, ст. 12, та пп. «а»п. 2 ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 № 13-92 суми доходу, безоплатно отримані учасниками ТОВ "Євротек", які не є штатними працівниками цього підприємства, як частки у статутному фонді ТОВ "Євротек", підлягають оподаткуванню прибутковим податком на загальних підставах.
Оскільки отриманні ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 доходи у загальному розмірі 2110500,00 грн. позивачем оподатковані не були, суд вважає правомірними дії відповідача щодо визначення ТОВ "Євротек" суми податкового зобов'язання з прибуткового податку за ставкою, визначеною ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 № 13-92, у розмірі 422 100,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 844 200,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до пп. «й»п. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 № 13-92 до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми доходів, що спрямовуються у джерела їх одержання на придбання акцій, та суми, інвестовані на реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності.
Разом з тим, учасниками позивача придбання акцій ТОВ "Євротек" не проводилось, доказів здіснення реконструкції та розширення виробництва на даному підприємстві не надано. Згідно з Протоколом зборів засновників ТОВ "Євротек" від 26.10.2000 № 3/1 прибуток одержаний позивачем у сумі 2 ПО 500,00 грн. був направлений на збільшення статутного фонду, який розподілений між учасниками ТОВ "Євротек", а не спрямований на
цілі, передбачені пп. «й»п. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 № 13-92
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що сума доходу, отримана товариством і яка підлягала розподілу між учасниками товариства, є доходом цих учасників (відповідно до пропорційного співвідношення їх часток у товаристві), котра підлягала оподаткуванню прибутковим податком з громадян і лише після цього могла використовуватись на власний розсуд утримувачами цього доходу, в т. ч. і для збільшення статутного фонду товариства.
Твердження позивача про те, що податкове зобов'язання, визначене спірним податковим повідомленням-рішенням, донараховане йому з порушенням строків давності, встановлених пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", судом відхиляється з наступних підстав.
Відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня. наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Підпунктом 15.1.2 пункту 15.1 статті 15 цього Закону встановлено, що податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли:
а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано;
б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.
Відповідно до пп. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Таким чином, поняття податкова декларація, що вживається у тексті Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є узагальненим поняттям для позначення як власне податкової декларації так і будь-якого іншого розрахунку сум податкових зобов'язань, які є підставою для нарахування та сплати податків, про що прямо зазначається у ст. 1 зазначеного Закону.
Відповідно до пп. 14.1.1 Інструкції «Про прибутковий податок з громадян», затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України № 12 від 21.04.1993, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 року за № 64, в редакції, чинній станом на час збільшення статутного фонду ТОВ "Євротек", (далі - Інструкція) підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі Інструкції, про що не пізніше як через ЗО днів після виплати повідомляється податковим органом за місцем проживання громадян довідкою ф. № 2.
Пунктом 1.4 Інструкції встановлено, що оподатковування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі:
декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержаний ними протягом року доход;
матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених податковими органами;
отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про виплачені платникам доходи і утримані податки за довідкою ф. N 2.
З наведених норм вбачається, що довідка ф. № 2 є розрахунком, на підставі якого здійснюється нарахування та сплата податкового зобов'язання з прибуткового податку громадян.
Тобто довідка ф. № 2 є розрахунком у розумінні п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та податковою декларацією у розумінні ст. 15 цього ж Закону.
Як зазначалось вище, п.п. 14.1.1 Інструкції встановлено строк для подачі довідки ф. № 2: - не пізніше як через 30 днів після виплати.
Оскільки судом встановлено, що датою виплати доходів гр. гр. ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3 є дата прийняття Протоколу загальних зборів ТОВ "Євротек" № 3/1, тобто 26.10.2000. то за таких обставин позивач зобов'язаний був не пізніше як через 30 днів після вказаної дати повідомити податковий орган шляхом подання довідки ф. № 2.
Матеріалами справи підтверджено, що суми доходу, безоплатно отримані учасниками ТОВ "Євротек" як частки у статутному фонді позивача, в порушення пп. «а»п. 2 ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 № 13-92 оподатковані прибутковим податком були, а довідки ф. № 2 позивачем до податкового органу не надавались. Доказів зворотного суду не надано.
Так, відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 № 1251-ХП платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").
Відповідно до пп. 4.1.7 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.
Крім того, податкова звітність може бути надана за добровільним рішенням платника податків податковому органу в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (пп. "з" пп. 4.4.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").
Отже, на підтвердження подання до податкового органу довідки ф. № 2 за результатами виплати доходів гр. гр. ОСОБА_1.. ОСОБА_2. та ОСОБА_3. у розмірі 2 ПО 500,00 грн., позивач повинен був надати суду або примірники відповідних довідок зі штампом канцелярії податкового органу про їх прийняття, або докази про їх відправлення поштою, або докази про подання декларацій та розрахунків в електронній формі. Зазначених доказів позивач суду не надав.
Таким чином, Господарським судом міста Києва ТОВ «Євротек»було відмолено у задоволенні позовних вимог, а саме у визнанні недійсним податкового повідомлення-рішення від 14.05.2005 р. № 0000421701/1.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротек»не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва оскаржив його в апеляційному та касаційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2005 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротек" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2005 р. у справі № 11/204 без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.05.2006 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротек" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2005 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2005 р. без змін.
02.04.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротек" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про перегляд справи № 11/204 у зв'язку з нововиявленими обставинами.
У заяві про перегляд рішення Господарського суду міста Києва у справі № 11/204 від 15.07.2005 року за нововиявленими обставинами заявник посилається на висновок економічно-правової експертизи КНДІСЕ, яку було зроблено на замовлення ТОВ «Євротек»під час розслідування кримінальної справи № 59-1683.
Стаття 246 Кодексу адміністративного судочинства України, визначає, що особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Висновок Київського Науково-дослідницького інституту судових експертиз, на який посилається заявник складено 27.06.2007 року за № 6444/6445. Враховуючи той факт, що замовником експертизи є заявник -ТОВ «Євротек», то про результати він дізнався в момент складання висновку, тобто 27.06.2007 року, а посилання заявника на те, що висновок Інституту знаходився в матеріалах кримінальної справи і у зв'язку з цим він раніше не міг звернутися до суду, не приймається судом до уваги, так як ст. 247 Кодексу адміністративного судочинства України, чітко передбачає звернення з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами протягом одного місяця, після того як особа, яка звертається до суду дізналася або могла дізнатися про ці обставини, а отже, заявнику було відомо про висновок на який він посилається як на нововиявлену обставину, раніше. Заява про перегляд рішення у справі № 11/204 попередньо надійшла до Господарського суду міста Києва суду 27.03.2008 року, тобто через 9 місяців, що суперечить вимогам ст. 247 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, заява була подана ТОВ «Євротек»з порушенням вимог ст. 247 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд вважає, за необхідне зазначити, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначає юридичну природу цих обставин.
Стаття 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, а саме:
- істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
- встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
- встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
- скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
- встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Заявник посилаючись на висновок № 6444/6445 КНДІСЕ зазначає, що це є істотна для справи обставина, що не була і не могла бути відома ТОВ «Євротек» на час розгляду справи № 11/204.
Слід зазначити, що істотні для справи обставини -це ті, які становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, які існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Маються на увазі нові обставини, а не нові докази, встановлені раніше або не враховані судом.
Істотні для справи обставини зацікавлена особа, має довести належними доказами. Не можуть бути визнані нововиявленими обставинами, що виникли або змінилися після постановлення рішення, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі у своїх поясненнях, апеляційній або касаційній скарзі, або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи.
Відповідно до пп. 2 п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1981 року N 1 „Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили ":
Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ст. 15 ЦПК України.
Посилання заявника на експертний висновок КНДІСЕ № 6444/6445 від 27.06.2007 року як на нововиявлену обставину є безпідставним та необґрунтованим у розумінні ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вказаний висновок економічно-правової експертизи не спростовує факту не подання до податкового органу довідки ф. № 2 за результатами виплати доходів гр.гр. ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3 у розмірі 2 110 500,00 грн., (або примірників відповідних довідок зі штампом канцелярії податкового органу про їх прийняття, або докази про їх відправлення поштою, або докази про подання декларацій та розрахунків в електронній формі) які заявник не надав до суду під час розгляду справи № 11/204 та факту відсутності даних документів на підприємстві.
Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що відсутні передбачені законом підстави для задоволення заяви ТОВ «Євротек»про перегляд справи № 11/204 у зв'язку з нововиявленими обставинами.
На підставі ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротек».
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 185 -187, 245 -253, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
В задоволенні заяви про перегляд справи № 11/204 за нововиявленими обставинами в адміністративній справі 11/204 відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.Є. Пилипенко
Дата підписання повного тексту постанови: 26.09.2008 р.