06 лютого 2013 р.Справа № 2-а-4573/11/1510
Категорія: 5.5 Головуючий в 1 інстанції: Швець В'ячеслав Миколайович
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
при секретарі - Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 травня 2012 року у справі за позовом спортивно-оздоровчого товариства «Каскад» до Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради Одеської області, за участю третьої особи Ізмаїльської міської ради Одеської області, про зобов'язання вчинити певні дії,
Спортивно-оздоровче товариство «Каскад» звернулось до суду із позовом до Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради Одеської області про зобов'язання укласти із позивачем договір оренди нерухомості площею 137,7 кв.м, розташованої за адресою: м. Ізмаїл, пр-т Суворова, 15, кут вул. Жовтневої, 64. Позивач просив зобов'язати Фонд комунального майна Ізмаїльської міської Ради Одеської області передати в оренду спортивно-оздоровчому товариству «Каскад» нерухоме майно площею 137,7 кв.м, розташоване за адресою: м. Ізмаїл, пр-т Суворова, 15, кут вул. Жовтневої, 64, та оформити відповідний акт прийому-передачі на це майно, відповідно до умов пп. 2.1., 2.3. і 2.4 договору оренди нерухомого майна між спортивно-оздоровчим товариством «Каскад» та Фондом комунального майна Ізмаїльської міської Ради від 15.11.11 р.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що 15.11.2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, що є власністю міської громади в особі Ізмаїльської міської Ради на нежитлові приміщення площею 137,7 кв.м, розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр-т Суворова, 15, кут вул. Жовтневої, 64. Відповідно до положень зазначеного договору позивач вступає у володіння та користування об'єктом оренди з моменту підписання акту приймання-передачі майна (п. 2.1. договору оренди). Однак, всупереч умовам, встановленим в п. 2.4. договору оренди, відповідач відмовляється від створення відповідної комісії, передання майна в оренду, складення та підписання акту приймання-передачі.
Справа слухалась за відсутністю представників відповідача та третьої особи.
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 травня 2012 року позов задоволено. Зобов'язано Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради передати в оренду спортивно-оздоровчому товариству «Каскад» нерухоме майно площею 137,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Ізмаїл, пр.-т Суворова, 15, кут вул. Жовтневої, 64, та оформити відповідний акт прийому-передачі на це майно, відповідно до умов пп. 2.1, 2.3 і 2.4 договору оренди нерухомого майна між спортивно-оздоровчим товариством «Каскад» та Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради від 15.11.2011 р.
На вказану постанову Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради була подана апеляційна скарга. Апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Апелянт вказує на те, що 11.09.2008 року між Фондом та СОТ «Каскад» був укладений договір оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Ізмаїл, пр-т Суворова, 15 кут вул. Жовтневої, 64 строком на 2 роки 11 місяців.
Відповідно до акту прийому-передачі від 12.09.2008 року Фонд комунального майна (орендодавець) здав, а СОТ «Каскад» (орендар) прийняв у строкове платне користування на умовах оренди вищезазначене нерухоме майно. Тобто, строк дії договору закінчився 11.08.2011 р. При цьому апелянт вказує на положення ст. 764 ЦК України, згідно якої якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до п. 5.1 договору оренди від 11.09.2008 р. орендар зобов'язаний у випадку розірвання договору оренди або закінчення строку його дії та відмови у його продовженні негайно повернути орендодавцю об'єкт оренди в належному стані з врахуванням від'ємних поліпшень. Враховуючи те, що Фонд комунального майна відповідні заперечення СОТ «Каскад» не надавав, а СОТ «Каскад» об'єкт оренди не повертав, у зв'язку з чим, на думку апелянта, договір оренди вважається поновленим.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що згідно договору оренди нерухомого майна, що є власністю міської громади в особі Ізмаїльської міської Ради від 15 листопада 2011 року, Фонд комунального майна Ізмаїльської міської Ради зобов'язався передати в оренду спортивно-оздоровчому товариству «Каскад» нежитлові приміщення площею 137,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Ізмаїл, пр.-т Суворова, 15, кут вул. Жовтневої, 64. Пунктом 2.1. вказаного договору визначено: - «Орендар вступає в строкове платне володіння майном в строк, встановлений в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна» та п. 2.5. - «Зобов'язання відносно складення акту-приймання-передачі покладаються на Орендодавця».
Вбачається, що позивач мав намір пролонгувати договір оренди на вказане нерухоме майно та, відповідно до п. 10.5 діючого договору оренди, звернувся з відповідним листом за №25 від 12.07.2011року до відповідача. Але, згідно листа №01/04-1094/2 від 12.08.2011 року та листа №01/04-1189 від 08.09.2011 року позивачу відмовлено в пролонгації договору оренди та запропоновано в 10-денний строк повернути відповідачу орендоване нерухоме майно. Підставою для відмови стало відсутність об'єкта оренди.
На неодноразове письмове звернення позивача щодо створення комісії з передання майна в оренду та складанню акта приймання-передачі до Фонду комунального майна Ізмаїльської міської Ради, що підтверджується наявними у матеріалах справи листом №47 від 06.12.2011 року (отриманий відповідачем 06.12.11 року ), листом №02 від 03.02.2012 року (отриманий відповідачем 06.02.2012 року) та листом №06 від 06.03.2012 року (отриманий відповідачем 07.03.2012 року) відповідачем не було виконано умов договору оренди. Письмових пояснень щодо бездіяльності з боку відповідача в матеріалах справи не міститься.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини 2 статті 509 ЦК України передбачено, що підставою виникнення зобов'язання є, в тому числі, і договір.
Згідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Згідно до вимог ст.ст.765, 766 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк , встановлений договором найму, а у разі не передання наймачеві майна, наймач має право вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою.
Вимогами ч.1 та 3 ст.13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди та у разі, якщо орендодавець у строки і на умовах, визначених у договорі оренди, не передасть орендареві об'єкти оренди, орендар має право вимагати від орендодавця передачі об'єкта.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 26 цього ж Закону одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Судова колегія вважає, що цей спір є спором адміністративної юрисдикції, так як в даному випадку має місце правовідносини пов'язані з виконанням адміністративного договору, тобто договору в якому однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що Фондом комунального майна Ізмаїльської міської Ради, на якого, згідно договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем, покладено обов'язок щодо передачі в оренду нежитлового приміщення та складання акту приймання-передачі, не виконано умов даного договору.
Вбачається, що, згідно листа відповідача від 12.08.11 р. № 01/04-1094/2, розірвання даного договору оренду було в односторонньому порядку, що є порушенням вимог п.1 ч.2 ст.509 ЦК України та ч.1 ст.26 Закону України Про оренду державного та комунального майна».
Судова колегія вважає, що відповідачем порушені вимоги законодавства якими врегульовані договірні відносини та вимог укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди нежитлових приміщень площею 137,7 кв.м., розташованих за адресою: м. Ізмаїл, проспект Суворова, 15, кут вул. Жовтневої, 64, при таких обставинах Фонд комунального майна Ізмаїльської міської Ради зобов'язаний належним чином виконати свої зобов'язання визначені в цьому договорі.
Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що в позові слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.
Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з Фонду комунального майна Ізмаїльської міської Ради на користь спортивно-оздоровчого товариства «Каскад» судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.
Згідно до вимог ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Судова колегія вважає, що оскільки Фонд комунального майна не Ізмаїльської міської Ради не є органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп. підлягає стягненню з Державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що при вирішенні справи по суті суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, але постанова підлягає зміні в частині стягнення судових витрат.
Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 201; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради Одеської області задовольнити частково, постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 травня 2012 року змінити.
Виключити з резолютивної частини постанови висновок суду щодо стягнення судового збору з Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради Одеської області.
Стягнути з Держаного бюджету України на користь спортивно-оздоровчого товариства «Каскад» судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Повний текст судового рішення виготовлений 09.02.2013 року.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький