18 лютого 2013 р.Справа № 2а-4606/11/1416
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Коваленко І.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Алєксєєва В.О.
суддів - Бітова А.І.,
- Милосердного М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу,
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2011 року позов ОСОБА_2 до УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу задоволений частково.
Зобов'язано УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з урахуванням виплачених сум.
В апеляційній скарзі УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставинам справи, судова колегія доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", останнім, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є пенсіонеркою та має статус дитини війни, а отже має право на підвищення мінімальної пенсії за віком на 30%.
Дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (з урахуванням положень п.12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо такого зупинення дії ст. 6 Закону.
Відповідно, при вирішенні справи та задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести виплату підвищення до пенсії позивачці за 2007 рік, судом першої інстанції було враховано з якого періоду зупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відновлено та визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), у 2007 році з 09 липня 2007 року з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення.
Таким чином, суд першої інстанції правильно визнав право позивачки на підвищення пенсії за 2007 рік з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", але не врахував строки звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачка звернулась до суду з позовом 29 вересня 2008 року.
Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачкою було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Доводи щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому Кодексом.
За таких підстав колегія суддів приходить до висновку, що права позивачки підлягають захисту з 29 вересня 2007 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що поняття "Мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсії, що призначається лише за цим Законом і не стосується "Дітей війни" відповідно до ст. 6 Закону, колегія суддів вважає безпідставними.
Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Враховуючи, що суд першої інстанції вирішив справу з помилковим застосуванням норм процесуального права, судова колегія на підставі п.1 ч.1 ст. 201 КАС України, вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 201, ч.2 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2011 року змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:
"Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з 29 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з урахуванням виплачених сум".
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: