Постанова від 14.02.2013 по справі 2-а-759/12/1526

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 р.Справа № 2-а-759/12/1526

Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Бушулян В.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Романішина В.Л.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на постанову Саратського районного суду Одеської області від 08 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Саратського районного суду Одеської області від 08.02.2012р. задоволено позов ОСОБА_1. Визнано протиправною бездіяльність відповідача. Зобов'язано УПФУ в Саратському районі Одеської області здійснити нарахування та виплату позивачу надбавку до пенсії, передбачену ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період часу з лютого 2011р. по 22.07.2011р. з урахуванням фактично виплачених сум.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак постанову суду слід змінити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції від 19.12.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 7 частини першої Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

З наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

З однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для вирішення спорів зазначеної категорії, - та, що прийнята пізніше. У цих правовідносинах така норма міститься у Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

На виконання вимог цього Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року. Цією постановою КМУ встановлено, що «дітям війни» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн., які позивачем отримано.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011року визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 4 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23 грудня 2010 року N 2857-VI з наступними змінами.

Позивач звернувся з позовом до суду 15.11.2011р., а тому колегія суддів приходить до висновку, що її права підлягають захисту з 15.05.2011р. на підставі ст.99 КАС України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті постанови правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до п.1 ч.1 ст.201 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198 ч.1 п.2, 201 ч.1 п.1, 207, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Саратського районного суду Одеської області від 08 лютого 2012 року змінити.

Викласти резолютивну частину вищевказаної постанови у наступній редакції:

«Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області щодо здійснення перерахунку та виплати на користь ОСОБА_1 недоплаченої суми державної соціальної грошової допомоги як дитині війни за період часу з 15.05.2011р. по 22.07.2011р.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму державної соціальної грошової допомоги як дитині війни, у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період часу з 15.05.2011р. по 22.07.2011р. з урахуванням виплачених сум.

Решту позовних вимог залишити без розгляду».

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.

Попередній документ
29431471
Наступний документ
29431473
Інформація про рішення:
№ рішення: 29431472
№ справи: 2-а-759/12/1526
Дата рішення: 14.02.2013
Дата публікації: 20.02.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: