"10" лютого 2009 р. Справа № 05-06/1470
Господарський суд Черкаської області у складу головуючого судді Швидкого В.А., при секретарі Холодній Л.В., за участі представників сторін :
від позивача: Цибанова Я.І. - керівник, Чеканової Н.І., Бас В.М. - за довіреностями;
від відповідача: Улітенка В.В. - керівник, Потапенка С.В. - за дорученням;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом відкритого акціонерного товариства "Ватфарм" до товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметсервіс" про стягнення 51476,58 грн. та зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметсервіс" до відкритого акціонерного товариства "Ватфарм" про стягнення 66144,80 грн., -
Відкрите акціонерне товариство «Ватфарм», як позивач по первісному позову, звернувся до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Вторметсервіс» з позовом про стягнення заборгованості по розрахунках за закуплений брухт чорних металів у вересні-жовтні 2007 року в сумі 51 476,58 грн., які складаються і з суми основного боргу- 42 000,00 грн., 3 546,19 грн. пені, 5 370,33 грн. інфляційних втрат та 560,06 грн. 3% річних.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вторметсервіс», як відповідач по первісному позову, звернувся із зустрічним позовом до відкритого акціонерного товариства «Ватфарм» про стягнення 66144,80 грн. як вартості наданих послуг при виконанні ним робіт при демонтажі, навантажуванні та транспортуванні металобрухту на приймальний пункт при виконанні договору купівлі-продажу металобрухту.
Представники позивача позов підтримали і пояснили, що відповідач у вересні-жовтні 2007 року по 18-ти приймально-здавальних актах отримав брухт чорних металів, але його не оплатив. Заборгованість з вартістю металу, пенею та відсотками річних становить суму позову, яка підлягає до задоволення.
Зустрічний позов представники позивача не визнали. Представник відповідача позов у сумі 51 476,58 грн. також не визнав і пояснив, що позивач перед відповідачем сам має заборгованість у сумі 66144,80 грн., яка складається із вартості виконаних ним робіт по демонтажу і вогневому різанню металоконструкцій на металобрухт, навантаженню та вивезенню його з території позивача.
Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що первісний позов підлягає до повного задоволення, зустрічний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Між сторонами 31.10.2006 року укладено договір про закупівлю брухту чорних металів, у відповідності із яким позивач, як продавець, зобов»язувався продавати лом та відходи чорних металів, а відповідач, як покупець, що є спеціалізованим підприємством по заготівлі металобрухту чорних металів, зобов»язувався отримувати і оплачувати металобрухт за ціною, відповідною виду і складу металобрухту. До даного договору сторони уклали доповнення у письмовій формі з урахуванням різних періодів виконання договорів і зміни закупівельних цін на металобрухт. Строк дії договору -до 31.12.2006 року. Відповідно до п. 4.1. договору його дія була продовжена на весь 2007 рік, оскільки жодна із його сторін не заявила про його розірвання чи припинення його дії. Договір виконувався до 15.10.2007 року.
Відповідно до умов договору та існуючих правил закупівлі брухту металів, відповідач, як спеціалізоване підприємство, оформляв приймально-здавальні акти установленої форми, в яких вказував найменування металолому, його код по ОКПО, вагу, відсоток засміченості, ціну та загальну вартість, що підлягає оплаті. При належному оформленні цих актів відповідач проводив їх оплату.
Металобрухт відповідачем у позивача отримувався у вересні і жовтні 2007 року за довіреностями серії ЯНТ № 2111476 від 03.09.07 та серії ЯОД № 927853 від 02.10.07, виданих на директора відповідача Улітенка В.В.
Відповідач від позивача в період з 27 вересня по 15 жовтня 2007 року по 18-ти приймально-здавальних актах отримав металобрухт на 44 347,74 грн., за який відповідно до договору мав розрахуватися остаточно до 20.10.2007 року. Відповідач 25 і 29 лютого 2008 року проплатив 2 347,74 грн. на погашення заборгованості і сума заборгованості за отриманий лом металів на час звернення позивача до суду становить 42 000,00 грн., які підлягають стягненню із відповідача.
Відповідно до п. 3.3. договору та ст. 692 ЦК України, відповідач зобов»язаний оплатити отриманий металобрухт на протязі 5 банківських днів з дня його отримання. Відповідач своїх зобов»язань про оплату брухту, отриманого у вересні-жовтні 2007 року на 42 000,00 грн. не виконав, тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у примусовому порядку відповідно до обраного позивачем способу захисту цивільних прав згідно п. 8 ст. 16 ЦК України.
Дані обставини підтверджуються наявними у справі доказами -договором купівлі-продажу, приймально-передавальними актами, платіжними дорученнями та довіреностями на отримання брухту, поданими суду позивачем.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов»язок доказування і подання доказів суду покладається на кожну із сторін, які мають довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на наявність доповнення до договору від 24.05.2007 року з строком його дії до кінця грудня 2007 року. З п. 2 договору вбачається, що підготовка металобрухту в транспортабельний стан, його навантаження і транспортування, може здійснюватися засобами покупця. При цьому покупна ціна визначається шляхом її зменшення на 50 чи 20 гривень за одну тонну в залежності від різних чинників.
З матеріалів справи вбачається, що за весь час дії договору відповідачем від продавця отримано 790 160 кг. металобрухту. За виключенням металобрухту, отриманого у вересні-жовтні 2007 року на 42 000,00 грн., відповідач провів розрахунки повністю за складеними ним же приймально-здавальними актом та банківським платіжним дорученням.
Невнесення змін у вартість металобрухту відповідачем при складанні приймальних та розрахункових документів свідчить про те, що у відповідача не було підстав для зменшення закупівельної ціни металобрухту, в зв»язку із чим у нього немає підстав заперечувати суму залишку боргу, який утворився за два місяці 2007 року, при добровільному проведенні розрахунків за попередній період.
Суд при вирішенні спору не може застосовувати п. 2 Доповнення до договору і зменшувати ціну брухту металів при розрахунках, оскільки це можливо (як встановлено угодою) лише за домовленістю сторін по договору.
Відповідач про наявність вказаних домовленостей між сторонами не подав суду належних і допустимих доказів, як цього вимагає ст. 34 ГПК України.
Позивачем подано суду розрахунок нарахування штрафних санкцій (пені) при простроченні сплати основного боргу в сумі 3 546,19 грн., інфляційні -5 370,33 грн. та 560,06 грн. процентів річних. Суд погоджується з даним розрахунком і вважає за необхідне, відповідно до вимог ст.ст.536, 623-625 ЦК України задовольнити позов і в цій частині, враховуючи, що ці суми нараховані через несвоєчасну сплату 42 000,00 грн. основного боргу.
Суд вважає зустрічний позов про стягнення 66 144,80 грн. як витрати на демонтажні і транспортні послуги не підлягаючим до задоволення з наступниих підстав.
Відповідач в зустрічному позові, як на правову підставу для його задоволення, посилається на наявність у договорі купівлі-продажу п. 2.3. про те, що при використанні послуг «Покупця», ціна за одну тонну металобрухту змінюється на суму послуг у відповідності з кошторисом витрат. Розрахунок за послуги та матеріали «покупця» проводяться по ціні на день взаєморозрахунку. Посилається також на п. 2 доповнення до договору, у відповідності із яким, за домовленістю сторін, підготовка металобрухту, навантаження і транспортування може здійснюватися засобами «Покупця». При цьому «визначення ціни виробляється» шляхом зменшення ціни на 1 тонну металобрухту на 50 грн. - при вогневому різанні, 20 грн. - при транспортуванні вантажними автомобілями та ін.
Для підтвердження зустрічного позову відповідач подав суду довідку вих. № 02/04-08 про реєстр приймально-здавальних актів між сторонами за період з 15 березня по 15 жовтня 2007 року та довідку вих. № 03/04-08 про реєстр товаро-транспортних накладних за той же період. Подано також акт № ОУ-0000005 передачі-прийняття робіт без дати, не підписаний представником ВАТ «Ватфарм» про роботи по демонтажу і роботу автокрана.
Подані відповідачем докази відповідно до вимог ст. 34 ГПК України не є належними і допустимими при розгляді зустрічного позову, оскільки вони не містять у собі інформації про умови домовленості сторін про виконання і оплату робіт, розрахунки затрат, вагу обробленого брухту відповідачем. Відповідач не подав суду договору на надання ним послуг позивачеві на підготовку і перевезення металобрухту.
Відповідно до вимог ст.654 ЦК України, всі зміни та доповнення до договорів мають узгоджуватися сторонами у такій самій формі, що і договір, тобто, у даному випадку, у письмовій формі. Відповідно до п. 2 доповнення до договору, підготовка металобрухту, його навантаження та транспортування за рахунок продавця покупцем можу бути лише за домовленістю сторін. Відповідач не подав суду доказів про таку домовленість із позивачем, тому затрати, які він поніс, він має взяти на власний рахунок.
Подані реєстри приймально-здавальних актів і реєстри товаро-транспортних накладних не містять у собі даних про те хто, як , у який спосіб виконував необхідні види робіт та яка їх вартість. При цьому позивач стверджує виконання його працівниками і механізмами всього комплексу робіт по підготовці і вивезенню металобрухту на склад відповідача. Окремі види робіт виконувалися і працівниками відповідача, оскільки він був зацікавлений в отриманні великої кількості металобрухту в короткий термін і від цього мав значні прибутки.
З поданих позивачем суду актів списання технологічного обладнання з обліку і переведення його в металобрухт вбачається, що значна кількість обладнання після демонтажу через свої невеликі розміри не потребувала подрібнення до транспортабельного розміру (шафи, візки, трубопроводи, навантажувачі, чесальні машини та ін.).
Пред»явлення зустрічного позову про стягнення понесених відповідачем затрат по наданню ним «послуг» позивачеві з урахуванням фактичних затрат за його розрахунком на весь обсяг закупленого металобрухту навіть при доведеності домовленості про виконання певних робіт суперечить умовам п. 2 доповнення до договору, який передбачає не відшкодування затрат, а зменшення ціни за одну тонну металобрухту, при тому що договір передбачає продаж 10 видів металобрухту з ціною від 200 до 900 грн. за одну тонну.
В даний час неможливо встановити і довести, по якому виду металобрухту і по якій зменшеній ціні та в якій кількості необхідно проводити розрахунки.
Тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 49, 82 ГПК України, суд -
Первісний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторметсервіс», м.Черкаси, вул. Будіндустрії, 11, ідентифікаційний код 32142211, на користь Відкритого акціонерного товариства «Ватфарм», м. Черкаси, проспект Хіміків, 66, ідентифікаційний код 00306756, 42000,00 грн. основного боргу, 3546,19 грн. пені, 5370,33 грн. інфляційних втрат, 560,03 грн. - 3 % річних, 514,77 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Суддя В.А.Швидкий