14 лютого 2013 р. Справа № 179795/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кузьмича С.М.,
суддів Савицької Н.В., Олендера І.Я.,
за участю секретаря Корнієнко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Національного університету «Львівська політехніка» на ухвалу про забезпечення позову Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 року у справі № 2а-9466/12/1370 за позовом громадської організації «Правозахисний центр ім. ген. УНР Володимира Сікевича» до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, треті особи Національного університету «Львівська політехніка», Міністерство культури України про визнання протиправними дій щодо зупинення дій реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт,-
Позивачі звернулися до суду із адміністративним позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, треті особи Національного університету «Львівська політехніка», Міністерство культури України про визнання протиправними дій щодо зупинення дій реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 року вжито заходи забезпечення позову, шляхом зупинення дії рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області щодо реєстрації 15.08.2012 року за № ЛВ 08312140990 Декларації про початок виконання будiвельних робiт по будiвництву багатоквартирного житлового будинку з гаражами-стоянками на розi вул. І.Карпинця - вул. Генерала О.Засядька у м.Львовi до набрання рішення у справі № 2а-9466/12/1370 законної сили. Заборони, до набрання рiшення у справі №2а-9466/12/1370 законної сили, Нацiональному Унiверситету "Львiвська полiтехнiка" (79013, м. Львiв, вул. Ст. Бандери 12, код ЄДРПОУ 02071010), Товариству з обмеженою вiдповiдальнiстю будiвельноремонтному пiдприємству "Технобуд" (80381, Львiвська область, Жовкiвський райн, м. Дубляни, вул. Шевченка, буд. 27, кв. 46, код ЄДРПОУ 23956631) здійснювати будівельні та/або підготовчi роботи по будiвництву багатоквартирного житлового будинку з офiсними примiщеннями та гаражами-стоянками на розі вул. І.Карпинця - вул. Генерала О. Засядька у м. Львовi.
Із вказаним рішеннями суду не погодилася третя особа Національний університет «Львівська політехніка», яка подала апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу суду про забезпечення позову та прийняти нову, якою в клопотанні про забезпечення позову відмовити.
Апелянт вважає вищевказану ухвалу незаконною, безпідставною, винесенню з грубим порушенням норм законодавства та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Суд першої інстанції з незрозумілих підстав описав заперечення третьої особи НУ «Львівська політехніка», які взагалі не наводилися ні у письмових запереченнях, ні усно в судовому засіданні, чим грубо порушив такий принцип адміністративного судочинства як змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, що закріплений ст.ст. 7, 11 КАС України.
При винесенні ухвали про забезпечення позову суд порушив норми ч.3 ст. 117 КАС України, оскільки безпідставно зупинив дію рішення Інспекції ДАБК у Львівській області, яке не оскаржується у даній справі.
Суд ухвалою про забезпечення позову може зупинити тільки дію того рішення, яке є предметом спору і оскаржується.
При винесенні ухвали суд порушив норми ч1 ст. 117 КАС України, зокрема, не врахував, що позивачами у справі не наведено жодних ознак щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення рішення в адміністративній справі, не дослідив, з яких підстав захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не врахував, що позивачі не належать до суб'єктів, які згідно законодавства наділені повноваженнями вживати заходів щодо охорони культурної спадщини.
В мотивувальній частині ухвали про забезпечення позову від 08.11.2012 року суд не навів мотивів, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, взагалі не вказує, захист, яких саме прав, свобод та інтересів позивачів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову і якими нормами законодавства охороняються такі права, свободи чи інтереси. Також суд взагалі не навів мотивів, з яких захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, не наводить будь-яких мотивів, в чому саме будуть полягати значні зусилля, які необхідно буде докласти для відновлення прав, свобод та інтересів позивачів.
При винесенні ухвали суд порушив норми ч.І ст. 117 КАС України, зокрема, не обґрунтував зв'язок ознак протиправності, які наведені в ухвалі про забезпечення позову від 08.11.2012 року, із спірними рішеннями Виконавчого комітету Львівської міської ради №491 від 03.07.2009 року та 31137 від 21.102005 року та діями Інспекції ДАБК щодо реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт, а також неправильно застосував норми матеріального законодавства, зокрема, ст.ст. 19, 20 Земельного кодексу України, п.5 розділу IV «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
НУ «Львівська політехніка» вважає, що при винесенні ухвали від 08.11.2012 року про забезпечення позову по справі №2а-9466/12/1370 Львівський окружний адміністративний суд допустив неповне з'ясування всіх обставин справи, порушення норм процесуального та матеріального права, що згідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування вказаної ухвали та винесення нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Представники позивачів в судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача Виконавчого комітету Львівської міської ради в судовому засіданні також заперечив проти задоволення апеляційної скарги та пояснив, що вжиті заходи забезпечення позову відповідають обставинам справи.
Представник співвідповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області у вирішенні даної справи поклався на думку суду.
Апелянт явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Представник апелянта Кравчук О.А. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку із зайнятістю в іншій судовій справі, яка розглядається апеляційним судом Львівської області та відсутністю інших уповноважених представників.
Проте до клопотання представником апелянта не додано доказів, які б підтверджували його участь в судовому засіданні в апеляційному суді Львівської області в той же час, що і дана справа.
Таким чином колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника апелянта.
Третя особа Міністерство культури України явку свого представника в судове засідання не забезпечила, однак подала суду письмові пояснення, згідно яких вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. З огляду на те, що третя особа належним чином була повідомленою про дату, місце та час розгляду справи, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності її представника.
Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегія суддів з огляду на обставини наведені в позовній заяві та докази наявні в матеріалах справи приходить до переконання про обґрунтованість вжиття заходів забезпечення позову.
Так з матеріалів справи вбачається, що рішенням Львівської міської ради № 1311 від 12.09.2005 року (додаток 2) були затверджені межi iсторичного ареалу та зони регульованої забудови. Земельна дiлянка на розi вул. I.Карпинця - вул. Генерала О.Засядька знаходиться в межах історичного ареалу.
Згідно висновку щодо проекту містобудівних та архітектурних перетворень в історичному ареалі міста Львова, розробленого Управлінням охорони істотного середовища Львівської міської ради, відповідно до якого надано висновок про можливість погодження згідно чинного законодавства проектної документації "Багатоквартирний житловий будинок з гаражами-стоянками на розі вул. І.Карпинця-О.Засядька", опрацьований ПКО "Політехніка". Однак, у висновку вказано, що відповідно до п.ІІІ.2.1 "Зон охорони та режимів використання об'єктів археологічної спадщини на території історичного центру м. Львова", затверджених рішенням Львівської міської ради від 23.03.2006 року № 423 нове будівництво у зоні "Б"дозволяється тільки у випадку проведення попередніх археологічних досліджень, за умови, що площа розкопу має бути більшою від розмірів майбутнього котловану на 2-3 м, та забороняється проведення будь-яких земляних робіт без погодження з Управлінням. Також у висновку попереджено НУ Львівська політехніка", що роботи з нового будівництва та реконструкції будівель та споруд у історичному ареалі міста Львова можуть проводитись за умови отримання дозволів та узгоджень відповідно до вимог чинного законодавства.
Суд першої іннстанції вірно наголосив на тому, що на сьогоднішній день не проведені попередні археологічні дослідження на вказаній земельній ділянці і доказів протилежного суду не представлено.
Відповідно до Декларації про початок виконання будiвельних робiт по будiвництву багатоквартирного житлового будинку з гаражами-стоянками на розi вул. І.Карпинця - вул. О.Засядька у м. Львовi, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Львівській області за №ЛВ 08312140990 від 15.08.2012 року, 02.04.2007 року Управлiнням архiтектури Департаменту мiстобудування Львівської міської ради видано "Архiтектурно-планувальне завдання (АПЗ)"№198.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд першої інстанції правомірно зазначив, що архiтектурно-планувальне завдання вiд 02.04.2007 року втратило чиннiсть 15.10.2010 року, такий висновок суду повністю відповідає вимогам Закону України вiд 16.09.2008 року "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України, щодо сприяння будiвництву"внесено змiни до законодавчих актiв України, зокрема, серед iнших i у Закон України "Про планування i забудову територій".
Доведеним є і той факт, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 03.07.2009 року № 491 надано дозвіл Національному університету "Львівська Політехніка"на будівництво багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями та гаражами-стоянками на розі вул. І.Карпинця - вул. Генерала о. Засядька у м. Львовi.
Будівництво багатоквартирного житлового будинку з гаражами-стоянками на розі вул. І.Карпинця - вул. О.Засядька у м. Львові здійснюється на земельній ділянці площею 0,5263 га, яка перебуває в постійному користуванні НУ "Львівська політехніка"на підставі Державного акта на право постійного користування землею сер. І-ЛВ №001654 від 19.04.2001 року. Вказана земельна ділянка виділена для обслуговування гуртожитку №1 на вул. Бой-Желенського, 14 у м. Львові.
Вирішуючи питання клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції врахував пояснення представнитків позивачів, що з моменту отримання дозволу та по теперішній час Національний університет "Львiвська полiтехнiка"не здійснював будівельних робіт на вищевказаній земельній ділянці, а відтак відповідно до ст. 24 Закону Укратни "Про планування i забудову територiй"дозвіл на будiвництво об'єкта мiстобудування втратив свою чинність.
На перконання колегії суддів, суд першої інстанції правильно акцентує увагу на цільовому призначенні земельної ділянки, де ведеться спірна забудова. Оскільки згідно ст. 127 Житлового кодексу Укратнської РСР i пункту 2 Примiрного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Miністрів Української РСР вiд 03.06.1986р. №208, гуртожитки призначаються лише для тимчасового проживання робiтникiв, службовцiв, студентiв, учнiв, а також iнших громадян - на перiод їx роботи або навчання.
Тобто, цiльове призначення "для обслуговування гуртожитку"(тобто, будiвлi для тимчасового проживання) є іншим від призначення "для будiвництва багатоквартирного будинку".
Земельна ділянка, що розташована на розі вулиць І.Карпинця та О.Засядька у м.Львові, надана НУ "Львівська політехніка"для обслуговування гуртожитку. А відтак, суд бере до уваги те, що будівництво багатоквартирного житлового будинку з гаражами- стоянками на вказаній земельній ділянці може призвести до зміни її цільового призначення. При цьому, суд зауважає, що власник земельної ділянки не позбавляється права на ініціювання зміни цільового призначення земельної ділянки у порядку встановленому чинним законодавством.
Судом першої інстанції повною мірою розкриті та докладно наведені мотиви, з яких він дійшов висновку про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Інспекції ДАБК у Львівській області щодо реєстрації 15.08.2012 року Декларації про початок виконання будівельних робіт та заборони здійснювати будівельні та/або підготовчі роботи по будівництву багатоквартирного житлового будинку з гаражами та стоянками на розі вул. І. Карпинця - вул. Генерала О. Засядька.
В апеляційній скарзі зазначено, що Національний університет «Львівська політехніка» звертався до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради стосовно необхідності отримання дозволу Управління на проведення земляних робіт і у відповідь отримав від вказаного Управління лист від 11.10.2012 року № 04/3537, у якому воно повідомило, що до його компетенції надання таких дозволів не належить. Дійсно, надання даного дозволу належить до компетенції Міністерства, оскільки згідно із частиною 3 статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Колегія суддів звертає увагу на те, що м. Львів занесено до Списку історичних населених місць України постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у редакції, яка діяла на момент реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт до повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, яким є Міністерство, в тому числі належало надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць. Такий дозвіл на проведення робіт за вказаною адресою Міністерством не надавався, а отже будівництво є спірним.
З огляду на вищевикладене, відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції про необхідність застосування заходів забезпечення позову, а застосовані заходи забезпечення позову є адекватними з врахуванням позовних вимог та ймовірності заподіяння шкоди правам та інтересам позивачів, а також того, що для відновлення прав, свобод та інтересів позивачів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також є очевидними ознаки протиправності рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області щодо реєстрації 15.08.2012 року за № ЛВ 08312140990 Декларації про початок виконання будiвельних робiт по будiвництву багатоквартирного житлового будинку з гаражами-стоянками на розi вул. І.Карпинця - вул. Генерала О.Засядька у м. Львовi.
Частиною 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів, з огляду на вимоги ст.ст.117,118 КАС України приходить до переконання, що застосовані способи забезпечення позову відповідають обставинам справи та меті забезпечення позову.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи та наявним у ній доказам.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Національного університету «Львівська політехніка» - залишити без задоволення, а ухвалу про забезпечення позову Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 року у справі № 2а-9466/12/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 18.02.2013р.
Головуючий суддя : Кузьмич С.М.
Судді: Савицька Н.В.
Олендер І.Я.