Справа № 159/8/13- ц
Провадження № 2/159/166/13
м. Ковель 15.02.2013
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі : головуючого-судді Бондара В.М.
з участю: секретаря Рижко О.М.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до бувшого чоловіка ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину. Обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що вона була одружена з відповідачем з 1993 року, а в 1998 році, шлюб між ними розірвано. Від спільного шлюбу у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який залишився проживати з нею та на даний час навчається на другому курсі Ковельського промислово-економічного коледжу. Син є дуже хворобливою дитиною, має низку хронічних хвороб, в зв'язку з чим ОСОБА_4 знаходиться під постійним наглядом лікарів і є дитиною-інвалідом. На лікування, саноторно-курортне оздоровлення дитини вона витрачає великі кошти. На даний час відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина, а вона самостійно не спроможна покрити всі витрати пов'язані з навчанням та лікуванням дитини. Просить стягнути з ОСОБА_2 в її користь 21 580.50 гривень, що становить половину вартості витрат, понесених нею на лікування сина ОСОБА_4 за 2009-2012 роки. Судові витрати віднести за рахунок відповідача.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 вказала, що позовні вимоги підтримує повністю та просить позов задовольнити з викладених підстав, стягнути повністю половину понесених нею витрат на лікування сина та понесені судові витрати.
Відповідач про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать розписка про отримання судової повістки, причину неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи, приходить до висновку , що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.
Згідно положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.
Задовольняючи позов частково суд виходить з того, що вважає підставними вимоги позивачки щодо її витрат на лікування сина, однак на приймає до уваги позовні вимоги щодо придбання одягу, канцтоварів, продуктів харчування та інше, які не рекомендовано чи не призначено лікарями, оскільки позивачкою не доведено, що саме ці товари є необхідними для лікування сина. На думку суду, такі витрати повинні позивачкою покриватися з коштів, які вона отримує в якості аліментів та соціальної допомоги чи пенсії на дитину, а особисті витрати дитини - із стипендії, яку він отримує по місцю навчання у коледжі. Також, судом не приймаються до уваги всі надані чеки з нечітким відображенням інформації, оскільки прочитати текст на таких чеках неможливо, а позивачка не може довести, що це саме ліки чи продукти, які потребувалися для лікування сина за призначенням лікаря.
Суд виходить з того, що всі витрати на лікування є обґрунтованими та зробленими виключно з інтересів та на користь дитини, яка має хронічні стійки захворювання.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд керується принципами справедливості та об'єктивності і враховує, що обидва батьки повинні приймати участь в утриманні неповнолітньої дитини. Суд виходить з того, що позивачка несе додаткові витрати на утримання дитини і в подальшому потребує додаткових витрат; повинна стежити за раціоном, встановлений дитині лікарем, а також необхідність в придбанні медичних препаратів та в проходженні щорічного лікування, тобто визнаються судом обставинами, які мають істотне значення для визначення розміру додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини.
Згідно з вимогами ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед, покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дану дитину в разі спору.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 1993 року по 19.05.1998 року, від шлюбу у них народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розлучення батьків залишився проживати з матір'ю ОСОБА_1, позивачкою по справі та на даний час навчається за державним замовленням на третьому курсі денного відділення Ковельського промислово-економічного коледжу. Неповнолітній ОСОБА_4 хворіє на бронхіальну астму, змішану форму та інші захворювання, тому, на думку суду, потребує постійного медичного спостереження та лікування. У зв'язку з чим, виникла необхідність у додаткових витратах на дитину, таких як: придбання необхідних медичних препаратів, проведення оглядів, оплату за проведення апаратного лікування дитини, придбання квитків для проїзду до місця лікування, оздоровлення чи обстеження та на зворотню дорогу, тощо.
При вирішенні даної справи, суд виходить з приписів статті 150 СК України, згідно якої батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Питання піклування за здоров'я дитини вирішується батьками спільно і той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний піклуватися про здоров'я дитини.
Будь-яких доказів, які б свідчили про неможливість відповідача надати разову матеріальну допомогу на лікування дитини останнім суду не надано.
Чинним законодавством передбачено трирічний строк позовної давності. Відповідно закінчення строку позовної давності є підставою для відмови у позові, якщо суд визнає поважною причини пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові. Позивач, звертаючись із позовом до суду, не просив поновити пропущений строк та не посилався на поважність причин, з яких він пропустив строк позовної давності. Тому, в задоволені позовних вимог в частині стягнення заборгованості за витрати на лікування сина за період до 02.01.2010 року необхідно відмовити.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, вимоги позивачки та надані докази, суд вважає, що з відповідача слід стягнути половину витрат понесених позивачкою на лікування неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Враховуючи стан здоров'я дитини та необхідність в додатковому лікуванні та оздоровленні, суд приходить до висновку, що це є тими особливими обставинами, які дають позивачці право просити стягнути додаткові витрати з відповідача, який проживає окремо від дитини.
Таким чином, суд, враховуючи матеріальне становище позивача та відповідача, приходить до висновку, що з останнього можливо стягнути на користь позивачки 1/2 частину понесених нею витрат на лікування, оздоровлення сина ОСОБА_4, тобто у розмірі : 13 195 гривень 21 коп.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений нею судовий збір в розмірі 229 гривень 40 копійок.
На підставі ст. 150, 185 СК України, керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 209, 212-215, ЦПК України, С У Д, -
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканки АДРЕСА_2, 13 195 (тринадцять тисяч сто дев'яносто п'ять) гривень 21 копійку, як половину понесених нею витрат на лікування їх сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі скарги про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: В. М. Бондар