12.02.13р. Справа № 3/5005/10489/2012
За позовом Міського комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ
до Державного вищого навчального закладу "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури", м.Дніпропетровськ
про стягнення 3 500,00 грн. боргу за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
позивача - Синьогіна Я.В., представник за довіреністю
Коломойцева Н.В., представник за довіреністю
відповідача - Аністрат В.Д., представник за довіреністю
Позивач просить стягнути з Відповідача 3 500,00 грн. за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції. Позовна заява мотивована тим, що Відповідач не виконав вимоги Позивача, чим, на його думку, грубо порушив його законні інтереси.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що ознайомившись з висновком експертизи (експерт Стебловцев В.О.), Позивач не погодився з його розрахунками, оскільки вони не співпали з бажанням отримувати більшу платню за свої послуги. З аргументами, які надані Замовником у акті розбіжностей, експерт не погодився, бо провів експертизу незалежно від бажань Замовника (Позивача). Робота виконана належним чином, в обумовлені терміни і за це отримано 3 500 грн. Відповідача не допускав односторонньої відмови від зобов'язань та односторонньої зміни умов Договору. Відповідно до ст. 629, 525, 526 ЦК України договір виконаний належним чином.
Для надання сторонами додаткових доказів і пояснень розгляд справи відкладався.
У судовому засіданні оглянуто справу № 20/5005/12987/2011 за позовом Міського комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця Сороки Ігоря Олексійовича про стягнення 5 715,29 грн., в ході розгляду якої, судом призначалась судова експертиза, виконавцем якої був Відповідач.
Представник Відповідача у судовому засіданні пояснив, що розрахунки, викладені у висновку, проводились з урахуванням фактичного стану приміщення, щодо якого проводилося дослідження.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
У провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа № 20/5005/12987/2011 за позовом Міського комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Сороки Ігоря Олексійовича про стягнення вартості безпідставно спожитої теплової енергії - 5 715,29 грн. за період з 01.11.09р. по 17.04.11р. включно. Спір між сторонами виник через розбіжності у розрахунку питомої норми витрат теплової енергії на опалення.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2012р. у справі № 20/5005/12987/2011 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Відповідачеві у даній справі, витрати на проведення експертизи покладено на Міське комунальне підприємство "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (Позивача у справі № 20/5005/12987/2011 та у даній справі).
21.02.12р. сторонами у даній справі укладено договір № 234 про створення (передачу) науково-технічної продукції (далі - Договір), за яким Замовник (Позивач) доручає, а Виконавець (Відповідач) приймає на себе зобов'язання зі складання висновку з питань проведення експертизи у справі Господарського суду Дніпропетровської області (п. 1.1 Договору).
Відповідно до пункту 2.1 Договору вартість виконання роботи за договором визначається протоколом про договірну ціну і становить 3 500,00грн.
02.04.2011р. висновок експерта надійшов у справу № 20/5005/12987/2011.
Ознайомившись з вищезазначеним висновком та не погодившись з ним, Позивач 12.04.2012р. звернувся до Відповідача з актом-розбіжностей до Договору, в якому просив усунути недоліки (на його думку) у висновку експерта.
24.05.12р. Позивач листом №697 від 22.05.2012р., просив Відповідача надати висновок з урахуванням акту-розбіжностей.
11.07.2012р. Позивач вручив Відповідачеві претензію № 35 від 10.07.12р., в якій просив повернули передоплату за Договором у розмірі 3 500,00грн.
Відповідач не виконав вимоги Позивача.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що ознайомившись з висновком експертизи (експерт Стебловцев В.О.), Позивач не погодився з його розрахунками, оскільки вони не співпали з бажанням отримувати більшу платню за свої послуги. З аргументами, які надані Замовником у акті розбіжностей, експерт не погодився, бо провів експертизу незалежно від бажань Замовника (Позивача). Робота виконана належним чином, в обумовлені терміни і за це отримано 3 500 грн. Відповідача не допускав односторонньої відмови від зобов'язань та односторонньої зміни умов Договору. Відповідно до ст. 629, 525, 526 ЦК України договір виконаний належним чином. Розрахунки, викладені у висновку, проводились з урахуванням фактичного стану приміщення, щодо якого проводилося дослідження.
Частиною 1 ст. 41 ГПК України визначено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Згідно зі ст. 42 ГПК України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.
Так, у справі № 20/5005/12987/2011 Позивач - Міське комунальне підприємство "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, просив стягнути з Відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Сороки Ігоря Олексійовича, вартість безпідставно спожитої теплової енергії - 5 715,29 грн. за період з 01.11.09р. по 17.04.11р. включно. Судом у справі № 20/5005/12987/2011 встановлено, що ФОП Сорока І.О. (23.02.2010р. і 20.03.2010р.) самостійно сплатив Позивачеві 11 922,00 грн.
25.04.12р. Позивач у справі № 20/5005/12987/2011 надав заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 24732/12), в якій зазначив: "у зв'язку з ознайомленням з висновком експерта у справі № 20/5005/12987/2011 КП "Коменергосервіс" перерахувало суму заборгованості ФОП Сороки І.О., виходячи з вищевикладеного, прошу суд: Стягнути з ФОП Сороки І.О. на користь КП "Коменергосервіс" заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 593,68 грн." Відповідач погодився з питомою нормою визначеною КП "Коменергосервіс". З огляду на викладене, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача 593,68грн. основного боргу за спожиту теплову енергію з 01.11.09р. по 17.04.11р.
Згідно зі ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.4 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що у справі № 20/5005/12987/2011 висновок судового експерта не відхилено, позовні вимоги у справі № 20/5005/12987/2011 Позивачем зменшено після ознайомлення з висновком судового експерта (з 5 715,29 грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії до 593,68 грн. за той самий період), зменшені вимоги Позивача судом задоволено, суд вважає, що даний позов не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Позивача.
Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Судові витрати покласти на Позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане_____________