Вирок від 18.02.2013 по справі 404/993/13-к

Справа № 404/993/13- к

Номер провадження 1-кп/404/63/13

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Загреби І.В.,

секретаря судового засідання Волошиній О.О.,

за участю прокурора Козир Є.М.,

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кіровограді кримінальне провадження № 1201312006000104 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Федіївка Бобринецького району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, неодруженого, не працюючого, інваліда II групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 скоїв заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 25.12.2012 року близько 18 год. проходячи повз будинок АДРЕСА_1 побачив, як раніше знайомого йому ОСОБА_1 було затримано працівниками міліції, та в ході зовнішнього огляду якого було виявлено та вилучено наркотичну речовину. У цей момент у ОСОБА_2 виник умисел, направлений на незаконне збагачення шляхом обману та зловживання довірою, для чого ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_1 та запропонував останньому допомогу у вирішенні ситуації, в якій опинився останній.

Цього ж дня близько 21.00 год. ОСОБА_1, переконаний у істинності намірів у вирішенні його питання, та не підозрюючи про обман та довіряючи ОСОБА_2, прийшов до місця проживання обвинуваченого за адресою АДРЕСА_1, де в ході бесіди з ОСОБА_1, ОСОБА_2 не маючи умислу допомагати ОСОБА_1 та продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на особисте збагачення назвав ОСОБА_1 суму у розмірі 5500 грн., на що останній погодився та передав ОСОБА_2 26.12.2012 року вранці близько 09.00-10.00 год. гроші у сумі 3000 грн., а через декілька годин ще 2500 грн., після чого ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд отриманими коштами, заподіявши потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 5500 грн.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 вину у кримінальному правопорушенні визнав частково, показавши суду, що дійсно 25.12.2012 року ввечері він проходив на зупинку маршрутного таксі повз будинок, в якому проживає за адресою АДРЕСА_1, близько 18.00 год. та побачив як його знайомого ОСОБА_1 затримали працівники міліції за наркотики біля третього під'їзду. Пізно ввечері близько 21.00 год. до нього додому прийшов ОСОБА_1 та просив допомоги, так як його затримали із коноплею, боявся, що йому загрожує кримінальна відповідальність. Тоді він запропонував йому вирішити питання, але за гроші. Так як у потерпілого грошей не було, він пішов, а вранці наступного дня близько 9-10 год. ранку передав йому 2500 грн., які він потім витратив на власні потреби, вирішувати питання він збирався після новорічних свят. Інші кошти потерпілий витратив на придбання одягу, який він допоміг йому придбати на ринку.

Вина ОСОБА_2 у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, крім часткового визнання вини ОСОБА_2, доводиться зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1, який показав суду, що дійсно 26.12.2012 року біля 10.00 год. до нього на мобільний телефон зателефонував його знайомий ОСОБА_2, та повідомив його, щоб він надав йому кошти в сумі 3000 грн., так як 25.01.2012 року вони знаходились біля АДРЕСА_1 та були затримані працівниками міліції з приводу того, що в нього знаходилась наркотична речовина «конопля». Вказані кошти потрібні були для того, щоб уладнати вищевказану ситуацію, так як йому пояснив ОСОБА_2, на що він погодився та передав кошти в сумі 3000 грн. і через декілька годин того ж дня передав йому іншу частину коштів в сумі 2500 грн. Інші кошти, які він зняв з картки вони з ОСОБА_2 витратили на придбання йому одягу на ринку.

- випискою про вчинення операцій з платіжної картки «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 НОМЕР_1 за період з 01.12.2012 р. - 28.01.2013р., згідно якої ОСОБА_1 - 26.12.2012 р. було знято з платіжної карти: 3500 грн., 2500 грн., 1200 грн., 11,86 грн. у різних місцях м. Кіровограда (а.с.34 том 1);

- протоколом допиту підозрюваного від 24 січня 2013 року, в ході проведення якого ОСОБА_2 пояснив, що 25.12.2012 року близько 18.00 год. проходячи по АДРЕСА_1 у м. Кіровограді побачив ОСОБА_1, саме в цей момент біля нього був наряд міліції. Підійшовши ближче він запитав у ОСОБА_1, що сталося, на що той нічого йому не відповів та він пішов далі, сказавши ОСОБА_1 при цьому, щоб ОСОБА_1 після того зателефонував йому та розповів що саме у нього сталося. Цього ж дня біля 19.00 год. ОСОБА_1 прийшов до нього додому та розповів, що був затриманий працівниками міліції та у нього було виявлено та вилучено наркотичну речовину «коноплю». ОСОБА_1 попрохав у нього допомогу у вирішенні цього питання з працівниками міліції. Саме в цей час у нього виник умисел спрямований на заволодіння коштами ОСОБА_1, та не маючи наміру вирішувати проблеми ОСОБА_1 з працівниками міліції назвав суму в розмірі 2500 грн. ОСОБА_1 погодився та зранку приніс гроші в сумі 2500 грн. Вказані гроші він взяв у ОСОБА_1, та не маючи наміру допомагати останньому витратив на власні потреби. З тих пір ОСОБА_1 він більше не бачив, та про те чим саме скінчились його проблеми, йому не відомо. Вину у скоєному визнав повністю та щиро кається. (а.с.38 том 1);

- протоколом одночасного допиту декількох осіб, проведеного 24 січня 2013 року між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2, в ході проведення якого ОСОБА_1, підтвердив дані раніше покази, передання грошових коштів ОСОБА_2, а останній в свою чергу покази потерпілого не підтримав та вказав, що ОСОБА_1 передав йому кошти у сумі менше 2500 грн., та при цьому зазначив, що жодних питань він з працівниками міліції не вирішував і не збирався вирішувати (а.с.39 том 1).

Суд, розглядаючи справу в межах пред'явленого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_2 за ст.190 ч.1 КК України, оскільки він скоїв заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_2 вчинив закінчений умисний корисливий злочин невеликої тяжкості.

Як особа ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працює, неодружений, має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, осудний, на обліках у лікарнях не перебуває, такий, що не має судимості, має інвалідність ІІ групи.

Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_2, який позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину, зважаючи на те, що відсутності обставин, які обтяжують та пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в межах санкції ст.190 ч.1 КК України. Таке покарання за глибоким переконанням суду буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідатиме цілям покарання.

Приймаючи до уваги викладене суд вважає за необхідне на час апеляційного оскарження рішення суду обрати обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не відлучатися з м. Кіровограда, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомити суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи, з метою недопущення переховуватися від суду та вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень.

У задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 - 11000 грн. у відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди в сумі 5500 грн., слід задовольнити повністю, в частині стягнення моральної шкоди слід відмовити, оскільки завдання моральної шкоди потерпілим не доведено в судовому засіданні.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368 - 371, 373-375, 392, 394 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, та призначити йому покарання за ст.190 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі, що складає 650 гривень.

Обрати ОСОБА_2 на період апеляційного оскарження вироку суду запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не відлучатися з м. Кіровограда, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомити суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює прокурор.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану злочином матеріальну шкоду в сумі 5500 ( п'ять тисяч п'ятсот) гривень.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.

Суддя Кіровського райсуду

м. Кіровограда Загреба І.В.

Попередній документ
29372991
Наступний документ
29372993
Інформація про рішення:
№ рішення: 29372992
№ справи: 404/993/13-к
Дата рішення: 18.02.2013
Дата публікації: 19.02.2013
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Фортечний районний суд міста Кропивницького
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство