83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
13.02.13 р. Справа № 5006/25/113/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 18459 грн., -
за участю представників сторін
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Киричук Г.В.;
від третьої особи: не з'явився.
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 18459 грн.
В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 993, 1166, 1172, Цивільного кодексу України, статтю 27 Закону України «Про страхування», статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив що згідно даних МТСБУ, автомобіль «Maple C52» НОМЕР_2 раніше був учасником ДТП, які мали місце у 2008 році, тому ці пошкодження можуть суттєво вплинути на розмір матеріальної шкоди. Крім того представник відповідача вважає необґрунтованим висновку звіту №021/11 від28.02.2010р., оскільки згідно довідки ДАІ під час ДТП автомобілю «Maple C52» НОМЕР_2 були нанесені пошкодження задньої частини, а під час розрахунку суми матеріальної шкоди враховані витрати на відновлення пошкоджень як задньої так і передньої частини цього транспортного засобу.
Третя особа або її представник в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що ухвали суду були направлені позивачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що позивач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 19.11.2012 року за клопотанням відповідача призначено незалежну судову комплексну автотоварознавчу, автотехнічну експертизи та зупинено провадження у справі. Провадження у справі поновлено 06 лютого 2013 року.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.
07.04.2008р. між ПрАТ ««Інгосстрах»» та ОСОБА_3 (далі - Страхувальник) укладено договір страхування засобів наземного транспорту №НМІВА№02000774 (т.1, а.с. 16-18). Об'єктом Договору страхування виступають майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом «Maple C52», державний номер НОМЕР_2. Термін дії договору пролонгований до 06.04.2011р.
12 лютого 2011 року о 13.10 год ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Range Rover», державний номерний знак НОМЕР_3 на 292 км. Автошляху Стрий- Тернопіль - Кіровоград - Знам'янка, в порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху, не врахував дорожньої обстановки не впорався з керуванням, внаслідок чого з'їхав на узбіччя та здійснив зіткнення зі стоячим автомобілем марки «Maple C52», державний номерний знак НОМЕР_2, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 28.03.2011 року по справі № 3-2208/2011 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (т.1, а.с. 28)
ДТП визнано позивачем страховою подією, з настанням якої у страховика виник обов'язок виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власникові застрахованого автомобіля «Maple C52», експертом-автотоварознавцем Андрощук П.П. проведено оцінювання автомобіля та складено звіт №021/11 від28.02.2010р.. Згідно висновку звіту - матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Maple C52» НОМЕР_2 склав 18778 грн. 50 коп. (т.1, а.с.29-37).
14.02.2011р. до позивача звернулась застрахована особа із заявою, в якій просила сплати страхове відшкодування шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок.
На підставі звіту про оцінку та Страхового акту №І-1321 від 22.03.2011р. ПрАТ ««Інгосстрах»» здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 18459 грн. на користь страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням №1853 від 24.03.2011.(т.1,а.с. 22).
У судовому засіданні встановлено, що цивільна відповідальність ОСОБА_1 на час вчинення ДТП була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» полісом № АА/0757145 від 10.02.2011р., яким встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 50000 грн., франшиза 1000 грн..
18.04.2012р. позивач звернувся з претензією до відповідача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 18459 грн. (т.1, а.с.14-15). Проте, відповідач відповіді на заяву не надав, кошти не перерахував, що стало підставою для звернення ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» до суду з вищевказаним позовом.
У відзиві на позов та у судових засіданнях відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив що згідно даних МТСБУ, автомобіль «Maple C52» НОМЕР_2 раніше був учасником ДТП, які мали місце у 2008 році, тому ці пошкодження можуть суттєво вплинути на розмір матеріальної шкоди. Крім того представник відповідача піддав сумніву обґрунтованість висновку звіту №021/11 від28.02.2010р., оскільки згідно довідки ДАІ під час ДТП автомобілю «Maple C52» НОМЕР_2 були нанесені пошкодження задньої частини, а під час розрахунку суми матеріальної шкоди враховані витрати на відновлення пошкоджень як задньої так і передньої частини цього транспортного засобу.
Ухвалою суду від 19.11.2012року призначено незалежну судову комплексну автотоварознавчу та автотехнічну експертизи, яку доручено провести Науково-дослідницькому експертно-криміналістичному центру при ГУМВС України в Донецькій області.
На вирішення судової автотоварознавчої експертизи поставити наступні питання:
Яку грошову суму становить матеріальна шкода, завдана володільцеві автомобіля «Maple C52», державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.11.2011р. за вини водія марки «Range Rover», державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, автомобіля «Maple C52», державний номерний знак НОМЕР_2?
Чи можливо провести ремонтно-відновлювальні роботи пошкодженого транспортного засобу автомобіля «Maple C52», державний номерний знак НОМЕР_2? Якщо можливо, то який обсяг, характер та вартість цих робіт станом на 28.02.2010р. (дату проведення експертного автотоварознавчого дослідження № 021/11)?
На вирішення судової автотехнічної експертизи поставити наступні запитання:
Як повинен був діяти водій автомобіля марки «Range Rover», державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці, згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху?
Як повинен був діяти водій автомобіля марки «Maple C52», державний номерний знак НОМЕР_2, водій ОСОБА_5 в даній дорожній обстановці, згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху?
Чи мав водій автомобіля марки марки «Range Rover», державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 технічну можливість запобігти наїзду з моменту виникнення небезпеки для руху або з моменту виявлення перешкоди для руху?
Чи мав водій автомобіля марки «Maple C52», державний номерний знак НОМЕР_2, водій ОСОБА_5 технічну можливість запобігти наїзду з моменту виникнення небезпеки?
Дії якого з водіїв транспортних засобів - ОСОБА_1 чи ОСОБА_5 з технічної точки зору, знаходились у причинному зв'язку з виникненням ДТП та спричиненням пошкоджень автомобілю марки «Maple C52», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3?
Згідно висновків автотехнічної експертизи №569 від 29.11.2012р.:
- водій автомобіля марки «Range Rover», державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці, повинен був діяти згідно з вимогами п.п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху;
- в даній дорожній обстановці діями водія автомобіля марки «Maple C52», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_5 настання ДТП не визначалось, оскільки вказаний автомобіль знаходився у статичному стані.
- технічна можливість запобігти ДТП у водія автомобіля марки марки «Range Rover», державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці, залежала від виконання вимог п.п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху, виконуючи які він мав можливість запобігти даній ДТП;
- з технічної точки зору в даній дорожній обстановці водій автомобіля марки «Maple C52», державний номерний знак НОМЕР_2, водій ОСОБА_5 не мав технічної можливості запобігти ДТП, оскільки його дії не визначали настання даної ДТП.
- в дослідженій дорожній ситуації в діях водія автомобіля марки «Range Rover», державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 вбачаються невідповідність вимогами п.п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху, які знаходяться у причинному зв'язку з виникненням ДТП, виконуючи вимоги вказаних пунктів Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_1 мав можливість запобігти даній ДТП.
Повідомленням №134 від 16.01.2013р. НДЕКЦ сповістив суд, що експерт не може надати висновок з питань автотоварознавчої експертизи, оскільки автомобіль «Maple C52» за інформацією позивача повністю відновлений та не представлений для огляду. Таким чином НДЕКЦ не спростував та не підтвердив висновків звіту №021/11 від28.02.2010р.
Згідно до стаття 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь.
Дослідивши матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1, наданих Деснянським районним судом м. Києва (т.1, а.с.120-133) та матеріали звіту №021/11 від 28.02.2010р., судом встановлено наступне. В протоколі огляду місця дорожньо-транспортної події від 12.02.2011р. (т.1, а.с. 123-128) та в довідці №8772202 про обставини ДТП (т.1, а.с. 26-27) складених працівниками МВС України міститься інформація про пошкодження автомобіля «Maple C52», державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок ДТП, що сталася 12.02.2011 року, а саме задньої центральної частини, передньої центральної частини (деформовані ліві передні двері, тріснуті передній бампер та передня декоративна решітка).
В фототаблицях до звіту №021/11 від 28.02.2010р. також зафіксовано аналогічні пошкодження зазначеного автомобіля (т.1, а.с.42-55), а калькуляції складена з урахуванням даних цих пошкоджень.
З огляду на вищевикладене суд вважає звіт №021/11 від 28.02.2010р. складений експертом-автотоварознавцем Андрощук П.П. належним та допустимим доказом, яким встановлено розмір матеріального збитку завданий власникові автомобіля «Maple C52» НОМЕР_2. У судових засіданнях відповідачем не надано доказів, які спростовують висновки цього звіту.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.
Згідно з пункту 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.
У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Абзацом 2 ч.1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно до статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза, це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
У відповідності до п.12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до полісу АА/0757145у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в сумі 17459грн. (18459 грн.- 1000 грн.= 17459 грн.)
Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позивач не довів у повному обсязі заявлену до стягнення суму, а відтак позовні вимоги не визнаються судом повністю обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки сторонами не надано доказів про витрати на оплату проведеної судової експертизи, суд не вирішує питання про розподіл таких витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 18459 грн., - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7 пов., код ЄДРПОУ 31650052) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (499094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б.32, код ЄДРПОУ 33248430) - 17459 (сімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1522 грн. 27 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 13 лютого 2013 року.
Повний текст рішення складено та підписано 18 лютого 2013 року.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Зекунов Е.В.