Справа № 2033/6404/2012
Провадження № 2/645/259/13
Іменем України
18.01.2013 року Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді Сілантьєвої Е.Є.
При секретарі судових засідань Курбатовій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи -ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визначення частки з спільного сумісного майна, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_8 про припинення права на частку у спільному майні, -
Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом в якому просила визначити частки співвласників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 1/5 частині за кожним з 4/5 частин квартир АДРЕСА_1 яка належить їм на праві спільної сумісної власності. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила наступне: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло належить 4/5 частини вищевказаної квартири. Інша 1/5 частина квартир належить ОСОБА_6, 1/8 частина; ОСОБА_2, 1/40 частина; ОСОБА_7, 1/40 частина; ОСОБА_9, нині померлому, 1/40 частина. Позивач зазначала, що оскільки взаємовідносини між сторонами у останній час склалися напружені, сумісне спільне життя без визначення порядку користування квартирою неможливо, вона звернулась до суду для визначення часток співвласників квартири.
У судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги, та просила їх задовольнити, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечувала.
ОСОБА_5 звернулась до суду з зустрічним позовом та просила припинити право власності ОСОБА_6 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_7 на 1/40 частину спірної квартири та визнати за нею право власності на зазначені частки спірної квартири. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_5 зазначила наступне: спірна квартира на праві спільної сумісної власності належить їй ОСОБА_5. доньці - ОСОБА_3, сину - ОСОБА_4 та матері - ОСОБА_2 по 1/5 частині кожному на підставі свідоцтва про право власності на житло від 28.12.1998р. Крім цього після смерті співвласника квартири ОСОБА_9 його 1/5 частку як спадщину оформили: ОСОБА_2 - 1/40 частину квартири, відповідачка ОСОБА_6 - 1/8 частину квартири та відповідачка ОСОБА_7 - 1/40 частину квартири - на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.05.2012р. Позивач за зустрічним позовом зазначала, що спірна квартира розташована на третьому поверху дев'яти поверхового житлового будинку, складається з 3-х кімнат. Житлова площа квартири становить 46.5 кв.м., загальна площа квартири 71.4 кв.м. В спірній квартирі зареєстровані: ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач також вказує, що зважаючи на те, що спірна квартира розташована в багатоквартирному житловому будинку, виділити кожному із співвласників його частку з окремим виходом є не можливим, а частини спірної квартири, які належить відповідачкам ОСОБА_6 - 1/8 частина та ОСОБА_7 - 1/40 частина, є незначними, та сумісне проживання разом неможливе, позивач за зустрічним позовом вважає можливим, на підставі ст. 365 ЦК України, припинити право відповідачок на їх частки у спільному майні з виплатою вартості належних їм частин за ринковими цінами, внесення яких на депозит позивач гарантує. Також позивач вказала, що припинення права на частку у спірній квартирі не завдасть відповідачам істотної шкоди, оскільки вони мають житло в квартирі АДРЕСА_2, частина якої належить їм на праві власності, весь час вони проживали і на даний час проживають у вказаній квартирі.
У судовому засіданні ОСОБА_5 підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити, проти задоволення первісного позову заперечувала.
Відповідач за первісним позовом та третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_4 до судового засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав до суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 третя особа за зустрічним позовом до судового засідання не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлялась своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила. Відповідно пояснень її матері, ОСОБА_5, відповідачу відомо що слухається справи, причина її відсутності -хвороба.
Треті особи за первісним позовом та відповідачі за зустрічним позовом, ОСОБА_6, ОСОБА_7 проти задоволення первісного позову не заперечували, просили його задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечували. Також в обґрунтування своїх заперечень за зустрічним позовом зазначили, що їх долі у спірної квартирі у розмірі 1/8 частини та 1/40 частини не є незначними, та припинення права їх власності на зазначені частки спричинить значну шкоду їх майновим інтересам, а також вони вважали, що сумісне користування квартирою є можливим.
Третя особа по первісному та зустрічному позову ОСОБА_8 до судового засідання не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлялась своєчасно та належним чином, надала до суду заяву з проханням слухати справу за її відсутності.
Суд, вислухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає первісні позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають. При цьому суд виходить з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 належить 4/5 частини квартирі АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності від 28.12.1998 року, виданого УКМ та ПЦПДЖФ, р№ 8-99-130369.
На підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 травня 2012 року було визнано за ОСОБА_2 -1/40 частина спірною квартири у порядку спадкування за законом; за ОСОБА_7 - 1/40 частина спірною квартири у порядку спадкування за законом; за ОСОБА_6 - 1/8 частина спірною квартири у порядку спадкування за заповітом; за ОСОБА_8 - 1/40 частина спірною квартири у порядку спадкування за законом.
Згідно ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Відповідно до ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами по справі право власності на 4/5 частини квартирі АДРЕСА_2 у ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є рівним і тому суд, враховуючі той факт, що між сторонами склалися напружені стосунки, про що не заперечується сторонами по справі, та позивач по справі має намір на звернення до суду про визначення порядку користування квартирою, суд припиняє право спільної сумісної власності на квартиру за ОСОБА_2 та визначає її частку у розмірі 1/5 частини спірної квартири, а 3/5 частини квартири залишає у праві спільної сумісної власності за відповідачами за первісним позовом.
Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 то суд зазначає наступне:
Відповідно до ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є не можливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
З змісту зазначеної норми закону випливає, що припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України випадку, але лише в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Вищезазначена стаття передбачає умови, за наявності яких можливе припинення права на частку в спільному майні. Задоволення таких вимог допускається згідно з частиною 2 цієї статті лише за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
ОСОБА_5 в судове засідання не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування того, що вона у передбаченому ч. 2 ст. 365 ЦК України порядку внесла вартість часток на депозит суду, а також, що існують обставини, які перешкоджають сторонам спільно користуватися належним їм майном.
За обставинами викладеними вище суд відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалене рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки первісний позов ОСОБА_2, яка звільнена від сплати судового збору на підставі ст.. 5 Закону України «Про судовий збір», задоволений частково, суд стягує з відповідачів на користь держави пропорційно до розміру заявлених позовних вимог, а саме по 64 грн. 28 коп. з кожного. ((771,30 : 4) : 3)
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.355, 372, 365 ЦК України, ст. ст. 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Визначити частку у спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 у розмірі 1/5 частини.
Залишити 3/5 частини квартири АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 64 (шістдесят чотири) грн. 28 коп. з кожного.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 -відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ -