Справа № 1003/19675/12
2/357/4/13
Категорія 23
13 лютого 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Дмитренко А. М. ,
при секретарі - Боженко Т. В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що КП «Білоцерківтепломережа» є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідачі не сплачують своєчасно кошти за надані житлово-комунальні послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами, в зв'язку з чим за ними рахується заборгованість перед КП «Білоцерківтепломережа» в сумі 4112 грн.46 коп. за період з 01.02.2009 року по 01.08.2012 року, яку відповідачі добровільно не сплачують, а тому позивач просив суд стягнути з відповідачів вказану суму заборгованості та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача по дорученню уточнила позовні вимоги і просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з опалення а сумі 4599 грн.28 коп. за період з 01.02.2009 року по 01.01.2013 року, стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за підігрів води в сумі 28 грн.19 коп. за період з 02.02.2009 року по 01.01.2013 року.
Представник відповідача ОСОБА_1 за довіреністю позов не визнав, в суді пояснив, що відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, оскільки договору між сторонами по справі укладено не було, а тому і зобов'язань у відповідача, за невиконання яких він несе відповідальність, не виникло, саме позивач відмовляється укласти договір про надання послуг з відповідачем ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_2 з 2007 року до 30.06.2012 року навчалася в Київському національному лінгвістичному університеті і проживала в гуртожитку АДРЕСА_2 хоча була зареєстрована в АДРЕСА_1, крім того, в даному випадку порушено права відповідача як споживача послуг, оскільки при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитися, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням /неналежним виконанням/ сторонами умов договору, укладання договору захищає права споживача та надає йому право звертатися до суду з вимогою компенсації збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг, розрахунковий лист абонента, на який посилається представник позивача, містить лише роздруківку сум, будь-які дані, які б свідчили про економічне та правове обґрунтування нарахованих сум, відсутні, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити, також представник відповідача посилається на пропуск позивачем строку позовної давності при зверненні до суду з даним позовом.
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явилася, про час розгляду справи була повідомлена належним чином, він неї надійшла письмова заява щодо розгляду справи без її участі.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_1, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, вони постійно зареєстровані у цій квартирі, що стверджується поясненнями представника відповідача ОСОБА_1, відомостями УГІРФО ГУ МВС України в м.Києві /а.с.15/, копіями паспортів відповідачів /а.с.23-24/.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 з 01.09.2007 року по червень 2012 року навчалася на денному відділенні Київського національного лінгвістичного університету і проживала в гуртожитку АДРЕСА_2, що слідує з копії диплома, довідок з університету та гуртожитку про період навчання та проживання в гуртожитку ОСОБА_2 /а.с.25-28/.
В судовому засіданні також встановлено, що на ім'я відповідача ОСОБА_1 в КП «Білоцерківтепломережа» відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_1, опалювальна площа квартири 61,6 кв.м, по цьому особовому рахунку нараховано заборгованість по оплаті послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 4627 грн.47 коп. за період з лютого 2009 року по грудень 2012 року включно, що слідує з розрахункового листа абонента, наданого позивачем /а.с.57-58/.
Згідно ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року споживач зобов"язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.18 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 року № 630, плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Ст.162 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги в будинку /квартирі/, що належить громадянинові, береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Заперечуючи проти позову представник відповідача ОСОБА_1 посилається на те, що між відповідачем та КП «Білоцерківтепломережа» відсутні договірні відносини, а тому позивач не має права вимагати від нього плати за послуги з опалення та гарячого водопостачання.
Але з цими запереченнями суд не може погодитися виходячи з наступного.
Так, на підтвердження своїх вимог позивачем надано розрахунковий лист абонента, з якого слідує, що відповідачами не проводилася оплата за надані послуги на рахунок КП «Білоцерківтепломережа» за період з лютого 2009 року по грудень 2012 року, в серпні 2012 року відповідачкою ОСОБА_2 сплачено 13 грн.58 коп. боргу за виконавчим листом № 2-8625/09 в порядку виконання рішення суду про стягнення з відповідачів боргу за надані житлово-комунальні послуги на користь КП «Білоцерківтепломережа», відповідачем ОСОБА_1 в серпні 2012 року сплачено за даним виконавчим листом 726 грн. та 397 грн.97 коп. боргу, що стверджується копіями квитанцій про оплату послуг /а.с.44/, розрахунковим листом абонента /а.с.57-58/.
До того ж, відповідачі не відмовлялися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від КП «Білоцерківтепломережа», тоді як таке право споживача передбачено п.24 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 року № 630.
Крім того, ст.ст.20,21 Закону «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а обов'язком виконавця-надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання послуг згідно з типовим договором.
Отже, необхідність укладення договору про надання послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право споживача.
В судовому засіданні встановлено, що КП «Білоцерківтепломережа» було надано в листопаді 2009 року відповідачу ОСОБА_1 для ознайомлення та підписання договір про надання послуг, який він не підписав, пославшись на те, що договір не відповідає чинному законодавству, а КП «Білоцерківтепломережа» не є виконавцем послуг, що слідує з тексту його звернення на ім'я начальника КП «Білоцерківтепломережа» від 17.11.2009 року /а.с.29/, також в грудні 2012 року відповідачу ОСОБА_1 позивачем було направлено для підписання два примірники договору про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води, який розроблений на підставі типового договору до Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 року № 630 /зі змінами від 03.09.2009 року за № 933/, що стверджується копією листа КП «Білоцерківтепломережа» від 17.12.2012 року /а.с.59/, копією реєстру поштових відправлень /а.с.41-42/.
Представник відповідача ОСОБА_1 також не заперечував того факту, що відповідач отримав від КП «Білоцерківтепломережа» для підписання два примірники договору про надання послуг, цей договір відповідач ОСОБА_1 до цього часу не підписав і до КП «Білоцерківтепломережа» не повернув.
Отже, наведене підтверджує ті обставини, що КП «Білоцерківтепломережа» виконано визначений Законом «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок щодо підготовки та ознайомлення споживача з договором про надання послуг згідно з типовим договором, а обов'язком споживача є укладення договору про надання послуг.
А тому суд вважає, що оскільки відповідачам надавалися позивачем послуги з опалення та гарячого водопостачання, вони не відмовилися від отримання цих послуг, на ім'я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок щодо надання послуг, КП «Білоцерківтепломережа» прийнято в експлуатацію вузол обліку гарячого водопостачання в квартирі відповідачів, що стверджується копією акту від 10.12.2002 року /а.с.6/, відповідачами було проведено на користь позивача оплату за надані послуги в порядку виконання рішення суду про стягнення заборгованості на підставі наданих позивачем квитанцій, то між відповідачами та позивачем існують договірні відносини щодо надання послуг та їх оплати, що є підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом про стягнення заборгованості за надані послуги.
Судом встановлено, що на виконання вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відповідно до рішення Білоцерківської міської ради від 23.12.2005 року за № 388 виконавцем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання у житловому фонді комунальної власності м.Біла Церква є КП "Білоцерківтепломережа", що слідує з копії цього рішення /а.с.10/.
Згідно із Законами "Про місцеве самоврядування в Україні" і "Про місцеві державні адміністрації" регулювання цін і тарифів за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг з урахуванням їхньої якості, режиму надання належить до повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, які мають право ухвалювати рішення про запровадження тарифів на послуги теплопостачання.
Ст.7 Закону «Про житлово-комунальні послуги» також передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Як передбачено Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» /ст.5/ до системи органів місцевого самоврядування належить міська рада і виконавчий комітет ради.
Представником позивача надано суду копії рішень міської ради, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, відповідно до яких були встановлені, змінювалися тарифи на послуги з опалення та гарячого водопостачання по м.Білій Церкві /а.с.11, 37-40, 43/.
Отже, суд вважає, що тарифи на послуги з опалення та гарячого водопостачання по м.Білій Церкві запроваджені органами місцевого самоврядування, що не суперечить вимогам діючого законодавства.
А за ст.144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, визначених законом, є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Отже, відмова відповідачів оплачувати послуги з централізованого опалення за затвердженими тарифами в той час, коли є чинними рішення органів місцевого самоврядування про затвердження тарифів на вказані послуги, на думку суду, є необґрунтованою.
Позивачем надано до суду розрахунковий лист абонента, в якому вказано нарахування за опалення, окремо нарахування абонентської плати, за гаряче водопостачання, з врахуванням 100 % пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, якою користується відповідач ОСОБА_1
Так, ОСОБА_1 належить до числа ветеранів війни та є інвалідом війни 2 групи, що слідує з копії посвідчення /а.с.5/.
Відповідно до п.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачена 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 100-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю).
Згідно з ч.5 ст.51 Бюджетного кодексу України до членів сім'ї пільговика належать: дружина /чоловік/, їхні неповнолітні діти /до 18 років/, неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства 1 та 2 групи або інвалідами 1 групи, особа, яка проживає разом з інвалідом війни 1 групи та доглядає за ним за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі, непрацездатні батьки, особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.
Отже, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, з 19.03.2008 року не підпадає під категорію членів сім'ї пільговика і не має права на знижку плати за комунальні послуги.
Як слідує з розрахункового листа абонента, позивачем проведено нарахування за послуги з опалення з врахуванням 100% пільги на норму опалювальної площі-31,50 кв.м, без пільги за затвердженими тарифами, які визначені рішеннями органів місцевого самоврядування,-30,10 кв.м.
Цей розрахунковий лист приймається судом до уваги при вирахуванні розміру заборгованості відповідачів перед позивачем за період з лютого 2009 року по грудень 2012 року включно, оскільки розрахунок проведено відповідно до вимог діючого законодавства виходячи з затверджених в установленому порядку тарифів на послуги з опалення та гарячого водопостачання, враховано розмір опалювальної площі квартири відповідачів, вірно застосовано пільгу інваліда війни по оплаті житлово-комунальних послуг.
Представник позивача просив суд стягнути заборгованість за послуги з опалення з відповідача ОСОБА_1, заборгованість за послуги з водопостачання - з ОСОБА_2
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, за послуги з гарячого водопостачання за показниками квартирного приладу обліку нараховано в квітні 2009 року-6,91 грн., в квітні та листопаді 2010 року- по 6,91 грн., в листопаді 2011 року-7,46 грн., всього 28,19 грн.
Але судом приймаються до уваги заперечення представника відповідача щодо того, що в період з вересня 2007 року по червень 2012 року ОСОБА_2 була студенткою і проживала в гуртожитку в м.Києві, а отже послугами з гарячого водопостачання не користувалася.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
Як вказано вище в рішенні, відсутність відповідачки ОСОБА_2 у вказаний вище період підтверджена документально, а тому суд вважає за можливе не стягувати з неї заборгованість за нараховані позивачем послуги з гарячого водопостачання, при цьому судом не приймаються до уваги посилання представника позивача на те, що відповідачі не зверталися до КП «Білоцерківтепломережа» і не надавали документів про відсутність ОСОБА_2, оскільки такі документи були надані представнику позивача в судовому засіданні, але перерахунок заборгованості за послуги позивачем так і не проведено.
В судовому засіданні представник відповідача просив суд застосувати при вирішенні спору строки позовної давності.
Так, за ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
П.3 ст.267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Представник позивача посилалася на те, що 11.04.2012 року на підставі заяви КП «Білоцерківтепломережа» судом було видано судовий наказ про стягнення боргу з ОСОБА_1 за послуги з теплопостачання, який скасовано на підставі ухвали Білоцерківського міськрайонного суду від 21.05.2012 року, що перериває перебіг строку позовної давності.
Як передбачено ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Отже, виходячи зі змісту ст..264 ЦК України, підставою для переривання строку позовної давності є саме звернення до суду в порядку позовного провадження, а не звернення із заявою про видачу судового наказу.
А тому проаналізувавши всі надані докази в їх сукупності суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача суму боргу за послуги з опалення за період з січня 2010 року з врахуванням строку позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом в грудні 2012 року.
Згідно розрахункового листа абонента /а.с.57-58/ сума заборгованості за вказаний вище період з січня 2010 року по грудень 2012 року включно становить 3654 грн.36 коп.
При вирішенні спору судом не враховуються твердження представника відповідача про те, що в даному випадку порушено права відповідача як споживача послуг, оскільки при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитися, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, укладання договору захищає права споживача та надає йому право звертатися до суду з вимогою компенсації збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.
Як було встановлено судом під час розгляду даної справи, позивачем належним чином виконуються обов'язки щодо надання відповідачам послуг з опалення та гарячого водопостачання, оскільки жодних скарг від відповідачів з приводу якості послуг за вказаний вище період до КП «Білоцерківтепломережа» не надходило, в суді представник відповідача також не оспорював того факту, що позивачем надавалися послуги належної якості.
До того ж суд вважає, що відсутність договору не є перешкодою для звернення споживача послуг до суду за захистом його прав в разі заподіяння шкоди виконавцем послуг його майну або здоров'ю.
Відповідно до ст.ст.81,88 ЦПК України, ст..4 Закону України «Про судовий збір» суд також вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 214 грн.60 коп. відповідно до платіжних доручень.
Враховуючи наведене та керуючись ст.144 Конституції України, ст.ст.257, 264, 267 ЦК України, ст.162 ЖК України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року, Правилами надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМ України від 21.07.2005 року № 630 /зі змінами/, ст.ст. 10, 60, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в сумі 3654 грн.36 коп. та судовий збір в сумі 214 грн.60 коп., всього 3868 грн.96 коп.
В решті позову-відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А. М. Дмитренко