Справа № 2/0528/4836/2012
29 грудня 2012 року
Краматорський міський суд Донецької області
в складі головуючого судді Чернобай А.О.,
при секретарі Міщенко Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, діючого в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Краматорської міської ради про визнання громадянин такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення з житлового приміщення, -
06.12.2012 року позивач ОСОБА_1, діючий в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Краматорської міської ради про визнання громадянин такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення з житлового приміщення.
Із позову вбачається, що рішенням Краматорського міського суду від 12.06.2012 року за неповнолітньою донькою позивача визнано право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1. Договір купівлі -продажу зазначеної квартири, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 визнано недійсним. Дане рішення суду зареєстровано у Реєстрі прав власників. В БТІ квартира зареєстрована за донькою позивача. Відповідачі чинять перешкоди в користуванні квартирою позивачу та його доньки. ОСОБА_4 після винесення рішення суду 07.09.2012 року без відома позивача зареєструвалася в квартирі разом зі своєю неповнолітньою донькою. Також 04.05.2012 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєструвався і відповідач ОСОБА_3 Відповідач ОСОБА_4 має у власності квартиру АДРЕСА_2. Позивач з вересня 2012 року по грудень 2012 рік неодноразово попереджав відповідачів про виселення, але відповідачі на попередження не реагують. Просить суд винести рішення, яким визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, втратившими право користування житловим приміщенням -квартирою АДРЕСА_1 Виселити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, із квартири АДРЕСА_1
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 29.12.2012 року позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, втратившими право користування житловим приміщенням -квартирою АДРЕСА_1 залишені без розгляду.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримають, проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином та не надали до суду заяви про відкладення справи.
Представник третьої особи органу опіки та піклування Павлова К.В. у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Згідно зі ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутність, або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі ст.224 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України)
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Обєктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст.ст. 379, 387 ЦК України).
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України, та ст. 150 Житлового Кодексу України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України (ЦК України), право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник має право на захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, а саме, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник вправі вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.
Згідно ч.1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Згідно ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Отже, закон встановлює пріоритет прав власника житла над правами інших осіб щодо нього.
Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 47 Конституції України, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Статтею 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
У судовому засіданні встановлено, що згідно рішення Краматорського міського суду від 12 червня 2012 року визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину по закону від 16 грудня 2011 року, виданого нотаріусом Другої Краматорської державної нотаріальної контори про прийняття ОСОБА_6 у спадщину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5. Визнано за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1, після смерті її прабабки ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5. Визнано договір купівлі -продажу квартири АДРЕСА_1, який укладений 26 грудня 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 й засвідчений нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори, недійсним. Витребувано у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, зобов'язавши ОСОБА_4 передати ОСОБА_1 вказану квартиру. (а.с. 9-10)
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 09 серпня 2012 року рішення Краматорського міського суду від 12 червня 2012 року залишено без змін. (а.с. 11-13)
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2. (а.с. 15)
Згідно попередження про виселення позивач ОСОБА_1 неодноразово попереджав відповідачів про виселення з належної його неповнолітньої доньки на праві власності квартири АДРЕСА_1 (а.с. 16 - 23)
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 разом з неповнолітньою дитиною проживають у АДРЕСА_1.
Відповідачі не є членом сім'ї власника квартири, не перебувають з останнім у будь-яких договірних відносинах щодо користування квартирою, відповідачі зареєстровані та проживають у квартирі, яка належить неповнолітній ОСОБА_2, чим створюють перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні будинку її власнику, а тому в силу правил статті 391 ЦК України та статей 8, 41 Конституції України вказані перешкоди мають бути усунуті за судовим рішенням.
Як встановлено у судовому засіданні відповідачі займають квартиру, яка належить позивачу, чим порушує права позивача, визначені ст. 383 ЦК України та ст.150 Житлового Кодексу України.
Відповідно до ст.. 116 ч. 3 ЖК України особи, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про виселення відповідачів підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 8, 10, 60, 214, 215, 224 ЦПК України, а також ст. ст.. 319, 321, 391, 356, 358, 383 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1, діючого в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Краматорської міської ради про виселення з житлового приміщення задовольнити.
Виселити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, із квартири АДРЕСА_1
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Краматорського міського суду Донецької області протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення Краматорського міського суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд.
Суддя:
Рішення ухвалене у нарадчий кімнаті й надруковано у єдиному примірнику.
Суддя: