Справа № 105/451/13- ц
"12" лютого 2013 р. Джанкойський міськрайонний суд АР Крим у складі:
головуючого - судді Басової О.А.,
при секретарі - Кузь Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Джанкой цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування жилою площею, -
ОСОБА_1 звернулась до суду 23.01.2013 року з позовом, вимоги якого підтримала в судовому засіданні, просить усунути для неї перешкоди в користуванні власністю - будинком АДРЕСА_1, з боку ОСОБА_2, визнавши його таким, що втратив право користування жилим приміщенням в даному будинку. Вимоги мотивує тим, що за договором купівлі-продажу від 28.11.2006 року вона є власником спірного будинку, в якому зареєстрований, але не проживає член сім'ї колишнього власника - ОСОБА_2 Вважає, що відповідач втратив право користування будинком АДРЕСА_1, оскільки його права є похідними від прав колишнього власника, а реєстрація в будинку перешкоджає у здійсненні правомочний власника.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за місцем реєстрації. Про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність не робив.
Вислухавши пояснення позивача, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, які пояснили, що відповідача більш 10 років не бачили, він постійно проживає у РФ, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його правё хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК України).
Права власника житлового будинку визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.
Аналіз змісту вказаних правових норм свідчить про те, що право члена сім'ї власника будинку користуватися цим житлом (особистий сервітут) існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно. Із зазначеного слід дійти висновку, що виникнення права членів сім'ї власника будинку на користування цим будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, а відтак - припинення права власності особи на будинок припиняє право членів її сім'ї на користування цим будинком.
Частина ж 4 ст. 156 ЖК України передбачає збереження такого права користування житлом лише для членів сім'ї, які припинили сімейні відносини з власником будинку, при умові збереження права власності на будинок цього ж власника, тобто при незмінності власника майна.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 28.11.2006 року (а.с. 5), за яким ОСОБА_5 продала, а позивач придбала житловий будинок, зареєстрована та проживає в ньому (а.с.4), право власності на нерухомість зареєстроване за позивачем в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Відповідно до домової книги (а.с. 10-11), довідки адресно-довідкового сектору м. Джанкой (а.с. 13) відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в будинку АДРЕСА_1. Відповідач в будинку не проживає, житловою площею не користується, власних речей в будинку не має, що підтверджується поясненнями свідків, між тим, його реєстрація в будинку перешкоджає власнику у повномірному здійсненні належних їй правомочний.
Встановлюючи спірні правовідносини суд визнає, що ОСОБА_2 зареєстрований в спірному будинку як член сім'ї власника ОСОБА_5, оскільки особистого права власності не має, договір найму відповідно до ст. 810 ЦК не укладав, отже має особистий сервітут (ст. 405 ЦК) - право користування житловим приміщенням ОСОБА_5
З огляду на те, що власник ОСОБА_5 договором купівлі-продажу від 28.11.2006 року відчужила своє право власності, а права членів сім'ї власника будинку на об'єкт власності є похідними від прав самого власника, відповідач втратив право користування спірним будинком з моменту втрати права власності попереднім власником - ОСОБА_5 Залишення реєстрації колишнього члена сім'ї попереднього власника житла є перешкодою позивачу у здійсненні правомочний власника будинку, тому її права відповідно до ст.. 391 ЦК України підлягають задоволенню шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житлом, що буде підставою для зняття його з реєстраційного обліку відповідними органами.
Зазначені висновки не суперечать нормам ст. 47 Конституції України, ст. 9 ЖК України, ст. 311 ЦК України, враховуючи, що право на житло (користування ним, усунення перешкод у користуванні ним) підлягає захисту лише у випадку порушення прав особи.
На підставі ст. 391, 405 ч.1 ЦК України, ст. 156 ЖК УРСР, керуючись ст.ст.10,11,60, 212-215, ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилою площею в будинку АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. А. Басова