Провадження №11-кп/790/1/13 Головуючий 1 інстанції: Стригуненко В.М
Справа № 2001/5743/2012 Доповідач: Шевченко Ю.П.
14 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області в складі:
судді - доповідача Шевченка Ю.П.,
суддів Струка І.Ф., Крамаренко Г.П.,
при секретарі
за участю прокурора Подобайла В.І.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 19 грудня 2012 року.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, засуджений:
1. 26.01.1993 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 141 КК України до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 3 роки, відповідно до ст. 46-1 КК України;
2. 09.09.1994 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 143, 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 15.11.1997 року за відбуттям строку покарання;
3. 18.02.1999 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 101 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 13.11.2001 року за відбуттям строку покарання;
4. 16.09.2003 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, відповідно до ст.75 КК України;
5. 25.02.2008 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. ч. 2, 3 ст. 358, ч. 2 ст. 190, 70 КК України до 3 років 6 місяців обмеження волі з іспитовим строком 2 роки, відповідно до ст. 75 КК України ;
6. 12.03.2009 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців обмеження волі з іспитовим строком 2 роки, відповідно до ст. 75, 76 КК України ;
7. 03.08.2009 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ч. ч. 2, 3 чт. 358, ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України;
8. 25.03.2010 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднане не відбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.08.2009 року і до відбуття 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
До Балаклійського районного суду Харківської області надійшло подання Жовтневської виправної колонії УДПтС України в Харківській області (№ 17) та спостережної ради при Балаклійській РДА Харківської області про умовно - дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1, який відбуває покарання у Жовтневській виправної колонії в Харківській області, початок строку відбування покарання 10.12.2009 року, закінчення 10.06.2014 року.
В поданні зазначено, що у ОСОБА_1 станом на 11.12.2012р. невідбутна частина строку складає 1 рік 05 місяців 30 днів. За час відбування покарання він заохочувався 3 рази, висловлює позитивні наміри у подальшому житті після звільнення, розкаюється у скоєному злочині, до адміністрації ставиться з повагою, дисциплінований.
В задоволені подання судом відмовлено.
Свій висновок суд обґрунтовує тим, що як вбачається з матеріалів та особової справи засудженого ОСОБА_1 він 8-й раз зараз відбуває покарання; на час останнього засудження мав не зняті та не погашені у встановленому порядку судимості.
Як убачається з історії судимостей ОСОБА_1, він постійно переконував суд у своєму щиросердечному каятті і виправленні, що враховувалося як пом'якшуюча покарання обставина і при винесенні вироків.
До ОСОБА_1 1 раз застосовувалося покарання з відстрочкою виконання вироку, 4 рази застосовувалося покарання з випробуванням, в період яких він кожного разу вчиняв нові умисні злочини, не виправдавши довіри суду до нього.
Все це не зупинило ОСОБА_1 від вчинення нового злочину під загрозою покарання і свідчить про його виняткові зухвалість, стійку злочинну, антисоціальну спрямованість, небажання ставати на шлях виправлення і перевиховання, і необхідність у його ізоляції від суспільства.
До того ж у засудженого залишилася значна частина строку покарання, до 10 червня 2014 року, що становить більш ніж половина призначеного йому строку покарання у 3 роки, а сам по собі факт сумлінного ставлення засудженого до праці, не може служити підставою для висновку про те, що засуджений виправився.
З огляду на особу засудженого, суд зазначив, що не приходить до переконання в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком, а тому його умовно-дострокове звільнення від покарання є передчасним.
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1 просить ухвалу районного суду скасувати, винести нове рішення, яким умовно-достроково звільнити його від подальшого відбування покарання. Свої доводи обґрунтовує тим, що він, як засуджений, не потребує в повному обсязі відбування покарання призначеного судом, а суд приймаючи рішення керувався лише наявністю у нього декількох судимостей. Вказує, що до нього адміністрацією колонії тричі застосовувалися заходи заохочувального характеру, які надаються засудженим за підсумками проведеної роботи за квартал. Також зазначає, що існує ряд обставин, які можуть позитивно вплинути на застосування до нього норм ст. 81 КК України, а саме: щиросердне каяття, позитивна характеристика з місця проживання, відсутність відомостей про перебування на обліку у лікаря нарколога та психіатра, відсутність щодо нього позовних вимог та будь-яких стягнень за час відбуття покарання, наявність тяжкого захворювання - туберкульоз, після звільнення має місце проживання і буде працювати, на утриманні знаходиться малолітня дитина.
Вислухавши суддю-доповідача, засудженого, який підтримав свою апеляційну скаргу, вимоги, думку прокурора про законність та обгрунтованість ухвали, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а ухвалу суду необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 19 грудня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни.
Судді
Шевченко Ю.П. Крамаренко Г.П. Струк І.Ф.