Справа № 0522/4111/2012
2/0522/346/2012
11 лютого 2013 року м. Донецьк
Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:
головуюча суддя - Гладка І.А.,
при секретарі - Уварова А.Ю.,
за участю сторін:
позивача - не з'явився,
представника позивача - не з'явився,
представника відповідача - не з'явився,
представника третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 3 Калінінського району м. Донецька», третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія Калінінського району м. Донецьку» відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири, -
В травні 2012 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 3 Калінінського району м. Донецька», третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія Калінінського району м. Донецьку» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири. Зменшивши свої позовні вимоги, позивач просив стягнути з відповідача майнову шкоду в розмірі 25043,44 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн., витрати на експертизу в розмірі 2500 грн.
Подану позовну заяву позивач обґрунтував наступними обставинами.
Позивач є основним квартиронаймачем приватизованої двокімнатної квартири АДРЕСА_1 10 лютого 2012 року о 4-ій годині ранку відбулася аварія опалювальної системи на горищі вищезазначеного будинку в результаті чого в квартирі були затоплені обидві кімнати та майно, що там знаходилось, у зв'язку з чим виникла необхідність проведення ремонту, вартість якого склала 25043,44 гри. У зв'язку з цією аварією позивач того ж дня звернувся до відповідача із заявою про направлення за місцем його проживання комісії для складання акту-претензії. Однак заяву у нього не прийняли на підставі того, що на місці не було керівника і заяву у позивача прийняли лише 13.02.2012 року. 14.02.2012 року комісія в складі двох робітників ЖЕК №3 - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було проведено огляд квартири, але будь-якого належного документу вони не склали. 21.02.2012 року позивач став вимагати у відповідача акт про залиття квартири та дефектну відомість, керівник ЖЕК ОСОБА_4 надала йому копію акту від 10.02.2012 року, який був складений комісією з трьох чоловік - директора ЖЕК №3 ОСОБА_4, ОСОБА_2 і ОСОБА_3
З вищезазначеним актом позивач не згоден, оскільки вважає його незаконним, оскільки він мав бути ознайомлений зі змістом цього акту, що зроблено не було. Також позивач не погоджується з тим фактом, що причиною аварії зазначено, що залиття відбулось за роз'єднанню на пайці пластмасового трубопроводу центрального опалення, а трубопровід металевого на пластиковий був замінений мешканцями квартири №17, тобто позивачем, з таким висновком в частині того, що трубопровід був замінений мешканцями квартирі позивач не згоден, оскільки він цього не робив і цьому не має жодного підтвердженні відповідача. Позивач вважає, що такі дії відповідача спрямовані на те, щоб уникнути відповідальності за недовиконання своїх прямих обов'язків щодо підготовки системи центрального опалення до опалювального сезону. 21.02.2012 року, коли позивач отримав акт, він подав відповідачу заперечення на цей акт з вимогою розглянути зазначене заперечення та повідомити його про результати його розгляду, заяву з вимогою направлення представників ЖЕК для складання акту про залиття та дефектної відомості по встановленій законом формі з участю позивача, однак відповіді позивач від відповідача не отримав.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, про дату,час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, проте надали до суду заяву, відповідно до якої, позовні вимоги підтримали, просили суд розглянути справу у їх відсутність.
Відповідач у судове засідання також не з'явився, про дату,час та місце розгляду справи повідомлявся
належним чином, доказів поважності своєї неявки до суду не надав, проте надав до суду заяву, відповідно до якої просив суд розглянути справу у його відсутність, проти позовної заяви заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Також відповідач надав письмові заперечення, в яких пояснив наступне: в акті від 10.02.2012 року було зазначено, що залиття квартири позивача трапилося внаслідок «рассоединения на пайке пластмассового трубопровода ц/о. Трубопровод ц/о с металлического на пластиковий был заменен жильцами квартиры № 3 самостоятельно». Доказом проведення робіт по заміні металевих труб на пластмасові є акт від 10.02.2012 року з підписом сусідів позивача, які підтвердили, що зазначені роботи виконувалися безпосередньо позивачем, тому за якість виконаних робіт відповідач не може нести відповідальності. Позивач не звертався до відповідача за дозволом на виконання таких робіт. Як зазначив позивач, проведена експертиза викликає сумніви щодо її об'єктивності. Експертом в дослідній частині зазначається, що в квартирі є пліснява. В той же час проведення експертизи позивач доручає «Азовській товарній біржі», але гроші, у розмірі 2500 грн., за проведену експертизу сплачує безпосередньо експерту. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, відповідач пояснив, що договір про надання юридичної допомоги було укладено позивачем, як з фізичною особою, додаткова угода № 1 до Договору та акт виконаних робіт було підписано не позивачем, а приватним підприємством «Укрспецмонтаж», отже, на думку відповідача, сума в 3000 грн., також не підлягає стягненню.
На письмові заперечення відповідача, позивач під час розгляду даної цивільної справи пояснював наступне, що на його думку, згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період. Ствердження ж відповідача про те. що робота по заміні груб виконувалися позивачем, не відповідає дійсності, оскільки цьому факту немає жодного підтвердження. Як зазначив позивач, акт від 10.02.2012 pоку, на який посилається відповідач є фіктивним, оскільки виготовлений «заднім» числом і ніхто із сусідів позивача його не підписував. Відповідно до Закону України «Про товарину біржу», біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність. Експерт ОСОБА_5 є членом Азовської товарної біржі, отже оскільки біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку, то розрахунки за отримані послуги здійснюються безпосередньо її членами. Стосовно акту виконаних робіт з надання правової допомоги, позивач пояснив, що він підписаний ним, а печатка ПП «Укрспецмонтаж», у якому позивач працює директором, поставлена помилково.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату,час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, доказів поважності своєї неявки до суду не надав, проте надав до суду заяву, відповідно до якої просив суд розглянути справу у його відсутність.
Згідно статті 1 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 8 Цивільного кодексу України визначає законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи. Суд вирішує справи відповідно до Конституції України законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Частина 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 1192 Цивільного кодексу України визначає способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як вбачається з пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Стаття 24 Житлового кодексу України передбачає, що для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку. Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.
Згідно ч.1 ст. 176 Житлового кодексу України, наймодавець зобов'язаний своєчасно провадити ремонт жилих будинків, забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинків і жилих приміщень, належне утримання під'їздів, інших місць загального користування будинків і придомової території. Такі ж обов'язки покладаються на житлово-будівельні кооперативи.
Відповідно до ст. 181 Житлового кодексу України, державні житлово-експлуатаційні і ремонтно-будівельні служби здійснюють за договором технічне обслуговування та ремонт будинків громадського житлового фонду і будинків житлово-будівельних кооперативів. Оплата витрат, зв'язаних з обслуговуванням та ремонтом зазначених будинків, провадиться за ставками або на умовах, установлених для обслуговування та ремонту будинків державного житлового фонду.
Згідно ч. 1 ст. 190 Житлового кодексу України, підприємства, установи, організації, а також громадяни, які заподіяли шкоду жилим будинкам, жилим приміщенням, інженерному обладнанню, об'єктам благоустрою і зеленим насадженням на прилеглих до будинків ділянках, зобов'язані відшкодувати заподіяну шкоду.
Відповідно до п. 1.1.12.4 наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд», до обов'язків відповідача відноситься усунення течі в трубопроводах, центрального опалення у тому числі, приладах та арматурі. Згідно п. 1.2.11.4 вищезазначеного переліку, до обов'язків відповідача відноситься, зокрема, заміна невеликих ділянок трубопроводу центрального опалення (до 6%).
Додатком № 4 до п. 2.3.6 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», які було затверджено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, встановлено форму акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), відповідно до якого мешканці квартири повинні бути з ним ознайомлені.
Судом із долучених до матеріалів справи документів, а саме з акту від 10.02.2012 року, який було підписано директором КП ЖЕК директора ЖЕК №3 ОСОБА_4, прорабом ОСОБА_2 та майстром ОСОБА_3 вбачається,що 10.02.2012 року в АДРЕСА_1 трапилось роз'єднання на пайці пластмасового трубопроводу ц/о в результаті чого була залита квартира № 17. Трубопровід ц/о з металевого на пластиковий було замінено мешканцями квартири № 17 (а.с. 3).
Із долученої до матеріалів цивільної справи документів, а саме із заяви від 13.02.2012 року за вхідним №24, судом вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою про направлення комісії ЖЕК на його адресу для складання акту-претензії. 21.02.2012 року позивач звернувся до відповідача із запереченням на акт від 10.02.2012 року за вхідним № 42/1, в якому пояснив, що він є основним квартиронаймачем квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Також у даному запереченні, позивач пояснив відповідачу, що будь-яких ремонтних робіт на горищі він не проводив та доступу туди він не мав. Також позивач зазначив, що акт було складено не у день залиття, в акті не перераховані нанесені затопленням ушкодження, та й сам дефектний акт представниками ЖЕК складено не було (а.с. 4-5).
Відповідно до висновку експертного дослідження № 245 експерту ОСОБА_6 від 12.03.2012 року, розмір збитків, які було спричинено внаслідок залиття квартири позивача дорівнює 25043,44 грн. (а.с. 7-21).
Судом також встановлено, що відповідно до квитанції № 335989 від 23.02.2012 року, ОСОБА_6 було сплачено послуги будівельно-технічного експерту в розмірі 1000 грн., які були отримані останньої від ОСОБА_7 (а.с. 22).
Згідно Додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 21.03.2012 року та акту приймання-передання юридичних послуг від 21.05.2012 року, судом вбачається, що позивачем було витрачено 3000 грн. на юридичну допомогу. В свою чергу вищезазначені документи посвідчені підписом позивача та печаткою ПП «Укрспецмонтаж». Також на підтвердження оплати витрат на юридичну допомогу було надано копію квитанції прибуткового касового ордеру № 21/05-1 від 21.05.2012 року (а.с. 25-26).
Представником відповідача, на підтвердження заперечень проти заявлених позовних вимог надано суду акт від 10.02.2012 року, який було складено у складі комісії у складі директора КП «ЖЕК» ОСОБА_4, прорабом ОСОБА_2 та майстром ОСОБА_3, що мешканцями квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, було самостійно замінено стояк центрального опалення з металевого на пластиковий з виведенням на технічних поверх. Вищезазначений акт було підписано ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
Відповідно до поданих до суду письмових пояснень сусідів позивача: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, судом вбачається, що останні є сусідами позивача. Згідно цих пояснень, судом встановлено, що останні вищезазначений акт не підписували та про той факт, що позивачем було замінено стояк центрального опалення з металевого на пластиковий, їм не відомо. Крім того, дані пояснення суд оцінює критично, оскільки порядок допиту свідків, як того вимагає ст. 50 Цивільного процесуального кодексу України, не було дотримано.
Із долученого до матеріалів статуту Комунального підприємства «Керуюча компанія Калінінського району м. Донецька», який було затверджено 15.11.2006 року розпорядженням Донецького міського голови № 1249, судом вбачається, що предметом і метою діяльності відповідача є зокрема: забезпечення експлуатації, обслуговування і ремонту житлового фонду; задоволення послуг населення і вимог власника і уповноваженого власника в забезпеченні сервісного обслуговування і утримання житлового фонду та прибудинкової території; надання послуг населенню у виконанні ремонтно-будівельних робіт, авто та інших послуг, передбачених статутом. Як вбачається судом з п. 2.2 статуту, для виконання визначених ним завдань відповідач здійснює наступні види діяльності: технічне обслуговування і поточний ремонт елементів житлових будинків і зовнішнього благоустрою, санітарне обслуговування допоміжних приміщень будинків та прибудинкових територій, дитячого обладнання на ігрових майданчиках; надання послуг: автотранспортних, комп'ютерних, столярних та інше; надання послуг з оформлення документів, необхідних для обміну, купівлі-продажу, дарування житлових приміщень і інших цілей; виготовлення і реалізація столярних виробів і виробів з металу, інших промислових товарів, нарізка скла; збір і реалізація вторинної сировини і продуктів її переробки; виготовлення і реалізація спецодягу; здавання в оренду майна підприємства у встановленому порядку; консультативно-інформаційна діяльність. Відповідно до п. 3.1.3 статуту, однією із основних задач і функцій є організація безперебійної робото систем тепло-, водо-, газопостачання і водовідведення житлових будинків. Згідно п. 3.2 статуту, для реалізації поставлених задач і ефективного їх здійснення, підприємство виконує наступні функції: зокрема, здійснення планового нагляду за технічним станом житлового фонду об'єктів інженерної інфраструктури і зовнішнього благоустрою та розробка рекомендацій по методах і технічних рішеннях усунення знайдених дефектів; контроль за підготовкою житлового фонду і інженерної інфраструктури до сезонної експлуатації. У відповідності до п. 5.4 статуту, в обов'язки відповідача входить: здійснення контролю підготовки житлового фонду та інженерних комунікацій до сезонної експлуатації.
Керуючись внутрішнім переконанням та оцінюючи сукупність наданих сторонами доказів, а також приймаючи до уваги встановлені під час розгляду фактичні обставини у справі, суд вважає, що згідно наявних в матеріалах справи письмових доказах не достатньо достовірних даних щодо наявності вини відповідача, як того вимагає ст. 1166 Цивільного кодексу України. Позивачем не надано суду доказів, що саме невиконання останнім своїх обов'язків, відносно перевірки стану, інженерних споруд, а саме: труб центрального опалення перед зимовим періодом в будинку, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1, призвело до розірвання труби центрального опалення на місці з'єднання металевої труби з пластикової, на горищі будинку АДРЕСА_1 Положеннями ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України, визначено, що власність зобов'язує, таким чином суд приходить до висновку, що посилання позивача на той факт, що труба центрального опалення в квартирі АДРЕСА_1, була замінена не ним, є таким, що спростовується, оскільки актом від 10.02.2012 року, який було надано відповідачем зазначено, що трубу центрального опалення було змінено з металевої на пластикову мешканцями квартири № 17, яка розташована нижче горища, отже, той факт, що саме мешканці вищезазначеної квартири замінили трубу є очевидним та безспірним. Як зазначено позивачем в своїй поданій до суду позовній заяві, він є основним квартиронаймачем вищезгаданої квартири, отже позивач несе повну відповідальність, за квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Позивачем не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували той факт, що він та мешканці вищезазначеної квартири не втручались у роботу інженерного обладнання (системи центрального опалення), а саме заміни труби центрального опалення з металевого на пластиковий.
Отже, суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши письмові пояснення позивача, представника відповідача, та дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 3 Калінінського району м. Донецька», третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія Калінінського району м. Донецьку» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири, необґрунтовані, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 113, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 8, 10, 11, 60, 88, 208-209, 212-215, 218, 223, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 176, 181, 190 Житлового кодексу України, наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд», наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 3 Калінінського району м. Донецька», третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія Калінінського району м. Донецьку» відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири - відмовити
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя І.А. Гладка
11.02.2013