33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"05" лютого 2013 р. Справа № 5019/1575/12
Суддя Пашкевич І.О. розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОР С.І.М."
до відповідача 1 дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс"
про спонукання до виконання мирової угоди
Представники:
від позивача : Чепелюк О.О., довіреність №20/06-12 від 20.06.2012 року;
від відповідача1 : не з'явився;
від відповідача2: не з'явився.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
У жовтні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОР С.І.М." звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" про стягнення 67 362 грн. 73 коп. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачами зобов'язань за мировою угодою від 23 листопада 2011 року, затвердженою ухвалою господарського суду Рівненської області від 29 листопада 2011 року у справі № 5019/2130/11.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 7 листопада 2012 року (суддя Павленко Є.В.) припинено провадження у справі № 5019/1575/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОР С.І.М." до дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" про стягнення 67 362 грн. 73 коп.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2012 року ухвалу господарського суду Рівненської області від 07.11.2012 року у справі № 5019/1575/12 скасовано. Справу направлено на розгляд до господарського суду Рівненської області.
За результатами проведеного автоматичного розподілу справу №5019/1575/12 передано на розгляд судді Пашкевич І.О.
Ухвалою суду від 9 січня 2013 року справу № 5019/1575/12 суддею Пашкевич І.О. прийнято до провадження, розгляд якої призначено на 18 січня 2013 року.
18.01.2013 року до початку розгляду справи по суті позивачем подано суду заяву про зміну предмета позову, у якій ТОВ "Колор С.І.М." просить суд спонукати відповідачів до виконання мирової угоди, та зобов'язати відповідачів виконати мирову угоду, затверджену господарським судом Рівненської області 29.11.2011 року у справі №5019/2130/11 в частині погашення основного боргу в сумі 66 462 грн. 11 коп., державного мита у розмірі 664 грн. 62 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Заява про зміну предмета позову прийнята судом до розгляду.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, відзиву на позовну заяву не надали. Про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 95, 120, 121, 123). Проте, 24.01.2013 року до суду від відповідача 1 надійшла заява, відповідно до якої останній просить справу розглядати без їх участі.
24.01.2013 року від Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" надійшла заява №15-1/1716 від 15.11.2012 року про розстрочення виконання рішення суду. Вищевказаною заявою позивач просить суд розстрочити виконання даного рішення на шість місяців рівними частинами по 10 727 грн. 12 коп., до травня 2013 року, а в червні - 10 727 грн. 12 коп. та судовий збір, оскільки примусове стягнення боргу приведе до дестабілізації діяльності підприємства, різкому падінню відрахувань у бюджет, падінню рівня заробітної плати працівників, порушенню зобов'язань перед іншими кредиторами.
Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.11.2011 року у справі №5019/2130/11 затверджено мирову угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М.", Дочірнім підприємством "Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс", згідно якої відповідач-1 взяв на себе зобов'язання в термін до 29.02.2012 року здійснити оплату суми основного боргу в розмірі 63 462 грн. 11 коп., за поставлений товар згідно умов договору поставки склокульок №б/н від 15.07.2010 року, який було поставлено за видатковими накладними №РН-0000272 від 19.07.2010 року, понесені позивачем витрати по оплаті державного мита в розмірі 664 грн. 62 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 236 грн. 00 коп. а відповідач-2 зобов'язався до 31.12.2011 року здійснити оплату в розмірі 3 000 грн. 00 коп., згідно умов договору поруки №б/н від 02.06.2010 року.
У зв'язку з невиконанням відповідачами умов мирової угоди, затвердженої Ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.11.2011 року у справі №5019/2130/11, Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом про спонукання до виконання умов мирової угоди.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11, ч.ч. 1, 2 ст. 509, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Мирова угода за своєю правовою природою це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Мирова угода ґрунтується на взаємовигідних для обох сторін умовах, вона, як правило, виконується добровільно. У противному разі, мирова угода, затверджена судом, може бути підставою для примусового виконання. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 02 грудня 2008 року у справі №02-03-13/918.
В силу ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження".
Зазначене кореспондується з п.2 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого, підлягають виконанню Державною виконавчою службою ухвали, постанови судів у господарських справах.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення, зазначеного у ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно ст. 1 Закон України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таким чином, Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Приймаючи до уваги, що мирова угода, затверджена судом, передбачає добровільне її виконання, за умови добросовісного користування своїми процесуальними правами боржника, а названий Закон України "Про виконавче провадження" направлений на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), то у разі невиконання стороною умов такої угоди у добровільному порядку, заінтересована сторона має право звернутися до суду, який виніс ухвалу про затвердження мирової угоди, із позовною заявою про спонукання до виконання мирової угоди, у тому числі і шляхом стягнення із боржника визнаних за мировою угодою сум грошових коштів.
Відмова від добровільного виконання умов мирової угоди стала підставою для звернення до другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо примусового виконання ухвали суду, якою була затверджена мирова угода. Постановою головного державного виконавця другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Соловчуком Н.І. ВП №33891365 від 15.08.2012 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документу та відкриття провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Рівненської області у справі № 5019/2130/11 з тих підстав, що ухвала господарського суду Рівненської області не відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".
Пленум Вищого господарського суду України у своїй Постанові № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначив, що наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:
- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;
- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.
Відповідно до положень ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
Мирова угода, затверджена судом у справі №5019/2130/11 не відповідає вимогам, які пред'являються до виконавчого документу Законом України "Про виконавче провадження", а саме: відсутнє місцезнаходження юридичних осіб, ідентифікаційні коди суб'єктів господарської діяльності, а також не зазначений строк пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Ухвала господарського суду Рівненської області від 29.11.2011 року у справі №5019/2130/11 не містить всіх необхідних реквізитів передбачених ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", а відтак не може виконуватися як виконавчий документ, тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом про захист порушеного права шляхом спонукання боржника до виконання умов мирової угоди.
В силу статей 11, 202 Цивільного кодексу України затверджена судом мирова угода за своєю правовою природою є правочином, який за загальними принципами цивільного законодавства має бути виконаний за правилами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п.5 вказаної мирової угоди сторони домовились, що у випадку порушення порядку та терміну оплати заборгованості, заборгованість підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби в сумі: з відповідача 1 в сумі 63 462 грн. 11 коп. розміру основного боргу, 664 грн. 62 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення; з відповідача-2 в сумі 3 000 грн. 00 коп. основного боргу.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має: виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст.ст.599, 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на зазначене та враховуючи, що мирова угода не виконана, борг відповідачів перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений суд дійшов висновку, що позовні вимоги про спонукання відповідачів виконати мирову угоду, затверджену господарським судом Рівненської області 29.11.2011 року у справі №5019/2130/11, шляхом погашення основного боргу в сумі 63 462 грн. 11 коп., сплати 3 000 грн. 00 коп. за договором поруки, державного мита у розмірі 664 грн. 62 коп., 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення є доведеними, обґрунтованими, відповідачами не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідачів витрат по сплаті судового збору.
Пунктом 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідачем-1 подано суду заяву про розстрочення виконання рішення, у якій відповідач-1 зазначив, що у зв'язку з нестабільністю надходжень коштів до спеціалізованого фонду Державного бюджету в поточному році на фінансування дорожньої галузі України фінансовий стан ДП "Одеський облавтодор" є таким за якого підприємство неспроможне виконати зобов'язання перед кредиторами в повному обсязі. На підтвердження вказаного заявник додає копії балансу підприємства на 30 вересня 2012 року та на 31 грудня 2011 року, звіт про фінансові результати за 9 місяців 2012 року та за 2011 рік.
Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Однак з доданих до заяви про розстрочення виконання рішення документів не вбачається неплатоспроможність останнього на час розгляду даної справи, у зв'язку з чим клопотання про розстрочку виконання рішення не підлягає задоволенню.
Судовий збір у даній справі відповідно до ст.49 ГПК України покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Зобов'язати Дочірнє підприємство "Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (65031, Одеська область, Малиновський район, м. Одеса, вул. Грушевського, буд. 49, код ЄДРПОУ 32018511) виконати мирову угоду, затверджену господарським судом Рівненської області 29.11.2011 року у справі №5019/2130/11, шляхом стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М."(35312, смт. Клевань-2, Рівненський район, Рівненська область вул. Центральна, 38, код ЄДРПОУ 31299514) основного боргу в сумі 63 462 (шістдесят три тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 11 коп., 664 (шістсот шістдесят чотири) грн. 62 коп. грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційне-технічне забезпечення.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс"(35312, смт. Клевань-2, Рівненський район, Рівненська область, вул. Центральна, 38) виконати мирову угоду, затверджену господарським судом Рівненської області 29.11.2011 року у справі №5019/2130/11, шляхом стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М."(35312, смт. Клевань-2, Рівненський район, Рівненська область, вул. Центральна, 38, код ЄДРПОУ 31299514) основного боргу в сумі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп., згідно умов договору поруки.
4. Стягнути з Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (65031, Одеська область, Малиновський район, м. Одеса, вул. Грушевського, буд. 49, код ЄДРПОУ 32018511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." (35312, смт. Клевань-2, Рівненський район, Рівненська область вул. Центральна, 38, код ЄДРПОУ 31299514) 1 537 (одну тисячу п'ятсот тридцять сім) грн. 70 коп. судового збору.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" (35312, смт. Клевань-2, Рівненський район, Рівненська область вул. Центральна, 38) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." (35312, смт. Клевань-2, Рівненський район, Рівненська область вул. Центральна, 38, код ЄДРПОУ 31299514) 71 (сімдесят одну) грн. 80 коп. судового збору.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
7. У задоволенні заяви Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про розстрочення виконання рішення суду відмовити.
Повне рішення складено "11" лютого 2013 року
Суддя Пашкевич І.О.