Апеляційний суд Житомирської області
Справа №275/18/13 Головуючий у 1-й інст. Седун Ф.В.
Категорія 45 Доповідач Широкова Л. В.
14 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Широкової Л.В.,
суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,
при секретарі судового
засідання Ходаківській О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Брусилівського району Житомирської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області на ухвалу Брусилівського районного суду Житомирської області від 14 січня 2013 року
по цивільній справі за позовом прокурора Брусилівського району Житомирської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області до Брусилівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження Брусилівської районної державної адміністрації, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,-
У січні 2013 року прокурор Брусилівського району Житомирської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Брусилівської районної державної адміністрації №347 від 27.10.2010 року «Про затвердження проектно-технічної документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) в приватну власність», визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ№853888, виданий ОСОБА_2.
Ухвалою судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 14 січня 2013 року відмовлено у відкритті провадження у справі, з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, прокурор Брусилівського району Житомирської області подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що при ухваленні рішення, судом першої інстанції було порушено норми процесуального права. Апелянт зазначає, що предметом спору по даній справі є право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме земельні ділянки, тобто між сторонами виник спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суддя суду першої інстанції виходив з того, що, зазначена справа підлягає розгляду у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Проте погодитися з таким висновком судді суду першої інстанції не можна.
За змістом ч. 1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
З урахуванням наведеного, при визначенні підвідомчості справи потрібно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що прокурор Брусилівського району Житомирської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області порушив питання про визнання незаконним розпорядження Брусилівської районної державної адміністрації щодо передачі земельної ділянки та визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, передану ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням правил відведення земельної ділянки та незаконним набуттям, на його думку, у останньої права на цю земельну ділянку.
Тобто, по суті прокурор оспорив право власності (право цивільне) ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку.
Таке свідчить про те, що у даному випадку існує спір з державним органом не лише з приводу оскарження його рішення щодо передачі у власність спірної земельної ділянки, а і з приводу права власності на цю земельну ділянку.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суддя не звернув увагу на те, що правовідносини, які склались між сторонами, стосуються прав та підстав набуття права власності на земельну ділянку і прокурором оспорюється право власності ОСОБА_2, яке виникло у неї з отриманням державного акту на спірну земельну ділянку, а тому й відповідно виник спір про право, який належить до компетенції загальних судів.
Ураховуючи наведене, суддя дійшов помилкового висновку, що вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Брусилівської районної державної адміністрації №347 від 27.10.2010 року та визнання недійсним державного акту на право власності на землю виданого ОСОБА_2 не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене, ухвала судді підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303,304,312, 313-315 ЦПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Брусилівського району Житомирської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області задовольнити.
Ухвалу судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 14 січня 2013 року скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: