Справа № 1615/3513/2012 Номер провадження 22-ц/786/474/2013 Головуючий у 1-й інстанції Зоріна Д.О. Доповідач Винниченко Ю. М.
13 лютого 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Винниченка Ю.М.,
Суддів: Корнієнка В.І., Абрамова П.С.,
При секретарі: Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2
на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл земельної ділянки та встановлення земельного сервітуту та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки,-
19.07.2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, прохаючи суд ухвалити рішення, яким розподілити присадибну земельну ділянку по фактичному користуванню, що склалося між співвласниками згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження, а саме: першому співвласнику, ОСОБА_3, виділити земельну ділянку площею 699,5 кв.м., в тому числі 48,5 кв.м. спільного користування; другому співвласнику, ОСОБА_1, виділити земельну ділянку площею 300,5 кв.м., в тому числі 48,5 кв.м. спільного користування; у загальне користування співвласників визначити площу 97,0 кв.м.
Відповідач ОСОБА_3 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1, прохаючи розподілити садибу, виходячи з розмірів ідеальних часток згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження №9/7-12 від 2 жовтня 2012 року, а саме виділити в спільне користування між ним та ОСОБА_1 площу 102,0 кв.м., позначену синім кольором у додатку №1 до вказаного висновку експертного будівельно-технічного дослідження, 51,0 кв.м. -1/2 частина площі спільного користування; виділити ОСОБА_3 у відповідності до ідеальної частки -21/25 земельну ділянку площею 840 кв.м. (789,0+51,0), в тому числі 51,0 кв.м. спільного користування, позначену зеленим кольором у додатку №1 до висновку; виділити другому співвласнику, ОСОБА_1, у відповідності з ідеальною часткою - 4/25 земельну ділянку площею 160 кв.м. (109,0+51,0), в тому числі 51,0 кв.м. спільного користування, позначену жовтим кольором у додатку №1 до висновку будівельно-технічного дослідження №9/7-12 від 2 жовтня 2012 року; встановити межу розподілу земельних ділянок садиби відповідно до червоних ліній, позначених в додатку №1 до вказаного висновку.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2012 року в задоволенні позовної заяви фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_3 про розподіл земельної ділянки та встановлення земельного сервітуту -відмовлено.
Зустрічний позов фізичної особи ОСОБА_3 до фізичної особи ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки - задоволено.
Встановлено порядок користування земельною ділянкою, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до варіанту розподілу земельної ділянки згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження №9/7-12, складеного 2 жовтня 2012 року.
Виділено ОСОБА_3, як власнику 21/25 часток домоволодіння, земельну ділянку площею 789 кв.м., позначену на плані зеленим кольором.
Виділено ОСОБА_1, як власнику 4/25 частини домоволодіння, земельну ділянку площею 109 кв.м., позначену на плані жовтим кольором.
Залишено в спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_1 земельну ділянку площею 102 кв.м., позначену на плані синім кольором.
Зобов'язано ОСОБА_3 провести демонтаж споруди гаражів літ. «Д», «Е», що належать ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 прохають рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, зазначаючи, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове по суті позовних вимог.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
У відповідності з ч.3 ст.10, ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть учать у справі.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює нележність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на піставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, та підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 5 жовтня 1998 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за номером 1-3444, на праві власності належить 4/25 частин житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 та в цілому складається з житлового будинку літ. А, а-а5 житловою площею 98,7 кв.м, розташованого на землі державного фонду.
Згідно договору купівлі-продажу від 18 січня 1991 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за номером 3-406, ОСОБА_3 на праві власності належить 2/5 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1
Окрім цього, на підставі договору дарування від 1 червня 2004 року, посвідченого державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за номером 2-837, ОСОБА_3 на праві власності належить 4/25 частин часток житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 Даний факт також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно комунального підприємства «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»№ 4953040 від 5 жовтня 2004 року.
Згідно із договором купівлі-продажу від 4 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_7, та зареєстрованого в реєстрі за номером 4404, та згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно комунального підприємства «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»№ 18333288 від 1 квітня 2008 року, ОСОБА_3 на праві власності належить 7/25 часток житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1
Як вбачається з витягу з рішення Крюківської районної ради міста Кременчука Полтавської області від 07 вересня 2010 року, земельну ділянку площею 1 000 кв.м. передано у спільну часткову власність ОСОБА_3 в частці 21/25, ОСОБА_1 в частці 4/25 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1. Таким чином, загальна площа спірної земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння і яка підлягає розподілу, становить 1 000 кв.м.
На підставі вказаного рішення Крюківської районної ради міста Кременчука Полтавської області від 07 вересня 2010 року, ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №7575470 по АДРЕСА_1 в м. площею 1000 кв.м.
Відповідно до вимог статті 88 Земельного Кодексу України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди -у судовому порядку.
Частиною 4 зазначеної вище норми Закону передбачено право учасника спільної часткової власності на земельну ділянку, на отримання у володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Зазначена норма права не суперечить положенням статті 42 Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року.
Згідно частини 4 статті 120 Земельного Кодексу України, при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.
Відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року, якщо до вирішення судом спору між співвласниками житлового будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначені частини спірної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було надано до суду два висновки експертного будівельно-технічного дослідження по розподілу земельної ділянки між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 з метою визначення порядку користування земельною ділянкою, на висновки яких сторони посилаються як на доказ, викладених ними обставин.
Найбільш доцільним та справедливим і таким, що враховує інтереси сторін, є варіант розподілу земельної ділянки згідно висновку № 9/7-12 експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 2 жовтня 2012 року, оскільки саме при даному варіанті розподілу земельної ділянки, враховуються ідеальні долі часток сторін та вимоги державно-будівельних норм.
Відповідно до вимог статті 88 Земельного Кодексу України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в пункті 21 постанови № 7 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді цивільних справ»від 16 квітня 2004 року, суд при вирішенні спору виходить із визначеного правовстановлюючими документами розміру часток у праві власності на будинок.
За викладених обставин, вирішуючи питання щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками, суд першої інстанції вірно взяв до уваги розмір часток сторін у праві власності на будинок та забудови земельної ділянки і погодився з запропонованим ОСОБА_3 варіантом встановлення порядку користування земельною ділянкою згідно висновку № 9/7-12 експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 2 жовтня 2012 року, а саме виділити ОСОБА_3, як власнику 21/25 часток домоволодіння, земельну ділянку площею 789 кв.м., позначену на плані зеленим кольором; ОСОБА_1, як власнику 4/25 частини домоволодіння, виділити земельну ділянку площею 109 кв.м., позначену на плані жовтим кольором; залишити в спільному користуванні співвласників земельну площею 102 кв.м., позначену на плані синім кольором.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2012 року в частині зобов'язання ОСОБА_3 провести демонтаж споруди гаражів літ. «Д», «Е», що належать ОСОБА_1, змінити, виключивши зобов'язання ОСОБА_3 провести демонтаж споруди гаражів літ. «Д», «Е», що належать ОСОБА_1, виходить за межі позовних вимог сторін, що суперечить вимогам ч. 1 ст.11 ЦПК України, тому рішення належить змінити, виключивши зобов'язання ОСОБА_3 провести демонтаж споруди гаражів літ. «Д», «Е», що належать ОСОБА_1.
В іншій частині рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2012 року з є законним та обґрунтованим, тому його слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2012 року в частині зобов'язання ОСОБА_3 провести демонтаж споруди гаражів літ. «Д», «Е», що належать ОСОБА_1, змінити, виключивши зобов'язання ОСОБА_3 провести демонтаж споруди гаражів літ. «Д», «Е», що належать ОСОБА_1.
В іншій частині рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2012 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : ______________ Ю.М. Винниченко
Судді: ______________ В.І. Корнієнко _______________ П.С. Абрамов