Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-121/467/12
04.02.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Єланської О.Е.,
суддів Кучерука О.В. ,
Кукти М.В.
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Терентьєв А.М. ) від 17.10.12 у справі № 2а-121/467/12
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Феодосійської міської ради АР Крим (вул. Земська, 4,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)
про зобов'язання виконати певні дії,
ОСОБА_2 звернулась до суду із адміністративним позовом до Феодосійської міської ради з вимогами про визнання протиправним та скасування п.1 рішення Феодосійської міської ради 23 сесії 6 скликання від 30.03.2012 № 778 «Про надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки громадянам України»; зобов'язання Феодосійської міської Ради на найближчому пленарному засіданні розглянути заяву ОСОБА_2 про зміну цільового призначення земельної ділянки, площею 0,16 га за адресою: АДРЕСА_1 та вирішити питання про надання дозволу на складання проекту землеустрою з відводу земельної ділянки зі зміною цільового призначення з « 1.11.2 - оптова торгівля та складське господарство» на «будівництво та обслуговування жилого будинку» (а.с.2-4).
Ухвалою суду першої інстанції від 19 липня 2012 р. було залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 у частині визнання протиправним та скасування п.1 рішення 23 сесії 6 скликання Феодосійської міської Ради від 30.03.2012 р. №778 (а.с.36).
Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим ( Терентьєв А.М. ) від 17.10.12 у справі № 2а-121/467/12 у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, представник представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 04.02.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 є орендарем земельної ділянки площею 0,16 га за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору оренди землі від 25.12.2007 р., укладений відповідно до рішень Феодосійської міської Ради 23 сесії 5 скликання №1107 від 28.09.2007 р. та 24 сесії 5 скликання №1172 від 31.10.2007 р. (а.с.8-11)
Орендована земельна ділянка входить до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення у межах м. Феодосія про що вказано у договорі.
Відповідно до п.15 та 16 вказаного договору, земельна ділянка передається в оренду для використання у комерційних цілях (обслуговування складських приміщень). Цільове призначення земельної ділянки: 1.11.2 - оптова торгівля та складське господарство.
Пункт 28 договору визначає, що орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Пункт 30 договору визначає права орендаря: а саме, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку житлові, виробничі, культурно-побутові, та інші будівлі і споруди за закладати багаторічні насадження (а.с.9).
16.12.2011 р. рішенням Виконавчого комітету Феодосійської міської Ради № 1175 було затверджено акт міжвідомчої комісії від 14.12.2011 р. про обстеження комплексу нежитлових споруд та будівель які розміщені вищезазначеної земельній ділянці по АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_2 та результатами обстеження вказані споруди було визнано домоволодінням (а.с.19).
На підставі вищевказаного рішення від 16.12.2011 р. ОСОБА_2 29.12.2011 отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно (а.с.21-22.
13 січня 2012 р. ОСОБА_2 звернулася до Феодосійської міської Ради із заявою про надання дозволу на оформлення проекту землеустрою по зміні цільового призначення земельної ділянки на „будівництво та обслуговування жилого будинку» замість „комерційного використання» у зв'язку із тим, що нерухоме майно переведено у приватне домоволодіння (а.с.41).
30.03.2012 р пунктом 1 рішенням Феодосійської міської Ради 23 сесії 6 скликання № 778 у задоволенні заяви про надання дозволу на оформлення проекту землеустрою для зміни цільового призначення земельної ділянки позивачу було відмовлено з тих підстав, що вказана земельна ділянка знаходиться у промисловій зоні, що протиречіть Генеральному плану м.Феодосія (а.с.23).
Не погодившись із зазначеним рішенням позивач і звернулась до суду із зазначеним адміністративним позовом.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Як випливає з договору оренди від 25 грудня 2007 р. , земля, яка надана в користування позивачу є землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення у межах м.Феодосії (а.с.8).
Правила щодо встановлення та зміна цільового призначення земель визначені ст. 20 Земельного кодексу України, згідно ч. 1 та ч. 2 якої віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Відповідно до ч.5 ст.20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011, № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до ст..17 вказаного Закону Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.
Отже, як слід з оскаржуваемого рішення ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні заяви про надання дозволу на оформлення проекту землеустрою для зміни цільового призначення земельної ділянки позивачу було відмовлено з тих підстав, що вказана земельна ділянка знаходиться у промисловій зоні, що протиречіть Генеральному плану м.Феодосія (а.с.23).
Тобто, при прийнятті вказаного рішення Феодосійська міська рада керувалась вимогами Земельного кодексу України та Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Враховуючи викладене, колегія судів приходить до висновку, що відповідач - суб'єкт владних повноважень діяв неупереджено, обґрунтоване, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, права позивача не були порушені відповідачем, обставини справи встановлені судом першої інстанції повно і правильно, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка, а доводи заявника апеляційної скарги спростовуються фактичними обставинами справи.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17.10.12 у справі № 2а-121/467/12 - залишити без задоволення.
Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17.10.12 у справі № 2а-121/467/12 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська
Судді підпис О.В.Кучерук
підпис М.В. Кукта
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.Е.Єланська