Рішення від 12.02.2013 по справі 1601/14514/2012

Справа № 1601/14514/2012

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2013 року Автозаводський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі: головуючого - судді - Предоляк О.С.

при секретарі - Стрижак С.В.

з участю позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кременчуці цивільну справу за позовом прокурора м Кременчука в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту перебування у трудових відносинах, зобов'язання внести в трудову книжку запис про прийняття та звільнення,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся прокурор м Кременчука в інтересах ОСОБА_2 з вказаним позовом.

Просив встановити факт перебування в трудових відносинах ОСОБА_2 з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 з 08 лютого по 04 квітня 2012 року. Зобовязати фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 внести до трудової книжки ОСОБА_2 запис про прийом на роботу на посаду офіціанта до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з 08 лютого 2012 року та про звільнення з займаної посади 04 квітня 2012 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

У судовому засіданні прокурор м Кременчука та ОСОБА_2 позов підтримали, просили задовольнити, посилаючись на обставини і підстави, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечував Вважав належним відповідачем ОСОБА_4

Представник відповідача ОСОБА_4 підтримала письмові заперечення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані та надані докази у їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною 1 ст . 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, крім іншого, при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

Статтею 197 цього Кодексу передбачено, що неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.

Судом достовірно встановлено, що обставини викладені в позові мали місце. Неповнолітня ОСОБА_2 з дозволу матері ОСОБА_6 працювала в кафе «Контраст» на посаді офіціанта з 08 лютого по 04 квітня 2012 року.

Ця обставина підтверджена матеріалами справи, допитаними у судовому засіданні свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, вказані докази в їх сукупності підтверджують пояснення ОСОБА_2

Оскільки відповідач ОСОБА_3,, представник відповідача ОСОБА_4 повністю визнали обставини щодо роботи неповнолітньої ОСОБА_2 в кафе «Контраст» на посаді офіціанта з 08 лютого по 04 квітня 2012 року, то ця обставини на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Суд, під час судового розгляду встановив, що ОСОБА_2 проходила виробничу практику від СПТУ№26 на заводі ПАТ «Дормаш», яка тривала з 08 лютого по 04 квітня 2012 року з 08 по 11 годину. Після 11 години вона працювала офіціантом в кафе «Контраст». Допуск до роботи та її оплату здійснювала ОСОБА_9.

Як пояснила допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 згідно довіреності від 26.12.2011 року її колишній чоловік ОСОБА_3 уповноважив її приймати на роботу персонал, підписувати від його імені договори та бухгалтерську документацію в кафе »Контраст». Вказувала, що ОСОБА_2 працювала в кафе офіціантом, а після особистого конфлікту, її перестала влаштовувати поведінка ОСОБА_2 і вона була фактично звільнена.

Актом перевірки територіальної державної інспекції праці у Полтавській області встановлено факт перебування у трудових відносинах, крім інших, ОСОБА_2 з ФОП ОСОБА_3 за окремою домовленістю з ОСОБА_9 та порушення вимог ст. 24 КЗпП України, ст. 30 Закону України «Про оплату праці» та направлені матеріали в суд для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КпАП України.

Постановою Автозаводського районного суду м Кременчука Полтавської області від 06 червня 2012 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення за ч. 1 ст. 41 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що саме ОСОБА_4 є належним відповідачем по справі спростована встановленими обставинами, поясненнями сторін та не підтвердились у судовому засіданні. Заперечення представника відповідача щодо відсутності правових підстав покладення обов'язку на ОСОБА_4 як на піднаймача заслуговують на увагу.

Згідно ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ч.3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

На підставі наведеного, необхідно встановити факт перебування ОСОБА_2 з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 з 08 лютого по 04 квітня 2012 року та зобов»язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 внести до трудової книжки ОСОБА_2 запис про прийом на роботу на посаду офіціанта до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з 08 лютого 2012 року та про звільнення з займаної посади 04 квітня 2012 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то суд на підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Керуючись ст.. 24, 36, 38, 187-200 КЗпП України, ст.ст. 8, 10, 11, 57 - 61, 131, 158, 179, 185, 208, 209, 212 - 215, 218, 223 ЦПК України, -

ВИРІШИВ

Позов задовольнити.

Встановити факт перебування в трудових відносинах ОСОБА_2 з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 з 08 лютого по 04 квітня 2012 року .

Зобов»язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 внести до трудової книжки ОСОБА_2 запис про прийом на роботу на посаду офіціанта до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з 08 лютого 2012 року та про звільнення з займаної посади 04 квітня 2012 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Суддя:

Попередній документ
29346288
Наступний документ
29346290
Інформація про рішення:
№ рішення: 29346289
№ справи: 1601/14514/2012
Дата рішення: 12.02.2013
Дата публікації: 21.02.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин