Апеляційний суд Житомирської області
Справа №622/1842/12 Головуючий у 1-й інст. Нейло В.М.
Категорія 2 Доповідач Широкова Л. В.
14 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Широкової Л.В.,
суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,
при секретарі судового
засідання Ходаківській О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 08 січня 2013 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Жовтневої сільської ради, державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» про визнання права власності на житло,-
У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1
В обґрунтування якого зазначав, що з 1985 року по 1989 рік він працював на посаді начальника залізничної станції Чорнорудка Південно-Західної залізниці, яка розташована на території Жовтневої сільської ради Ружинського району Житомирської області. У 1985 році керівництвом Козятинського відділення Південно-Західної залізниці позивачу було надано вищевказану квартиру у відомчому будинку залізниці, в якій він вже проживає більше 27 років, ордер на житло не видавався. Встановленим законом загальним порядком приватизувати вказане житло ОСОБА_2 не може, оскільки з 2005 року воно є безхазяйним, відтак він має право набути право власності на квартиру на підставі набувальної давності, що передбачено ст.344 ЦК України
Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 08 січня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, витрати понесені щодо сплати судового збору покласти на відповідача.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що при ухваленні рішення, судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Поза увагою суду залишились прикінцеві положення ЦК України, а саме п.8 про поширення правил ст.344 цього Кодексу.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання права власності на квартиру в порядку набувальної давності, визначеному у ст.344 ЦК України.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач з 1985 року проживає у квартирі АДРЕСА_1 Ордер на вказане житло останньому не видавався, договір найму або договір піднайму не укладався, чого не заперечує і відповідач. У даній квартирі ОСОБА_2 зареєструвався, та за власні кошти постійно підтримує житло в належному стані. Положеннями ст.344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом; що особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є та, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду. Згідно з п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004 року, правила ст.344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, тобто з 01.01.2001 року. Відтак, позивач добросовісно володіє чужим майном і продовжує ним відкрито та безперервно користуватись, і на час заявлення ним вимог до суду термін такого користування складає понад одинадцять років. Суд вважає, що ОСОБА_2 з урахуванням наведеного згідно з нормами матеріального закону має право за рішенням суду набути право власності на квартиру АДРЕСА_1 за правилами набувальної давності згідно з положеннями ст.344 ЦК України. За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 308, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 08 січня 2013 року скасувати та постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до Жовтневої сільської ради, державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» про визнання права власності на житло задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: