Справа № 2609/30262/12
2-471/13
06 лютого 2013 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Прокопчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Головне управління юстиції у м. Києві про визначення часток у спільній сумісній власності,
25 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просила суд ухвалити рішення, яким:
- визнати, що ОСОБА_4, померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 року, за життя належала 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 у спільній сумісній власності;
- визнати, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 у спільній сумісній власності;
- визнати, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, належить 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 у спільній сумісній власності;
- визнати, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, належить 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 у спільній сумісній власності.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла її мати ОСОБА_4 Після її смерті залишилось нерухоме спадкове майно - частина квартири АДРЕСА_1.
Вона є єдиним спадкоємцем першої черги за законом.
Звернулась до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.
16 жовтня 2012 року отримала відповідь від Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки у правовстановлюючому документі на квартиру не зазначено, яка частка квартири належить померлій, тому неможливо встановити склад спадкового майна.
Спірна квартира була придбана на підставі договору міни від 30 червня 1994 року, укладеному між ОСОБА_4, ОСОБА_1, яка діяла від свого імені та від імені своїх неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з однієї сторони та ОСОБА_7 з іншої. Квартира належала їм на праві спільної сумісної власності без визначення часток кожного із співвласників.
Домовленостей між співвласниками стосовно їх часток у спільній сумісній власності немає, тому вважає, що частка кожного є рівною.
У судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та просила їх задовольнити.
Відповідачі у судовому засіданні заявлений позов визнали повністю.
Третя особа у судове засідання не з'явилась. У матеріалах справи містяться письмові пояснення Головного управління юстиції у м. Києві з проханням розглядати справу у відсутність представника управління (а.с. 34-35).
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 (а.с. 15).
Після її смерті залишилось нерухоме спадкове майно - частина квартири АДРЕСА_1.
З відповіді на запит суду Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 18 січня 2013 року № 1903 (И-2013) вбачається, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на підставі договору міни від 30 червня 1994 року (а.с. 37).
Позивач у визначений законом строк звернулась до нотаріальної контори з заявою на одержання свідоцтва про право на спадщину.
З відповіді Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори від 16 жовтня 2012 року № 4785/12-14 вбачається, що видати позивачу свідоцтва на право на спадщину на частину квартири немає можливості, так як у правовстановлюючому документі на квартиру (договорі міни) не зазначено яка частина квартири належить померлій, тому неможливо встановити склад спадкового майна (а.с. 14).
Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідачі у судовому засіданні визнали позов в повному обсязі.
Сторони зазначили у суді, що домовленості між співвласниками стосовно їх часток у спільній сумісній власності немає.
Відповідно до п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Мінюсту від 03 березня 2004 року № 20/5 нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст. 88 ЦК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 107 гривень 30 копійок.
Керуючись статтями 370, 1226, 1268-1270 ЦК України, п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Мінюсту від 03 березня 2004 року № 20/5, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити за ОСОБА_4 частку у спільній сумісній власності в розмірі 1/4 частини квартири АДРЕСА_1.
Визначити за ОСОБА_1 частку у спільній сумісній власності в розмірі 1/4 частини квартири АДРЕСА_1.
Визначити за ОСОБА_2 частку у спільній сумісній власності в розмірі 1/4 частини квартири АДРЕСА_1.
Визначити за ОСОБА_3 частку у спільній сумісній власності в розмірі 1/4 частини квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 107 гривень 30 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: