Справа: № 2а-4186/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
14 лютого 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року у справі за позовом Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 2764902,00 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело неправильного вирішення справи.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, фізична особо-підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку у Рокитнянській МДПІ з 01.03.2010 р., зареєстрований платником податку на додану вартість.
Судом першої інстанції встановлено, що станом на 03.09.2012 р. за відповідачем існує податковий борг у розмірі 2764902 грн., який виник на підставі:
- Декларації з ПДВ за лютий 2012 р. на суму 37733,00 грн. та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2012 р. (поданий у квітні 2012 р.) збільшенням податкового зобов'язання (ряд.25) на суму 7663,00 грн. Всього на суму 45396 грн.
- Декларації з ПДВ за березень 2012 р. на суму 122675 грн. та Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2012 р. (поданий у червні 2012 р.) збільшення податкового зобов'язання (ряд.25) на суму 6117 грн. Всього на суму 128792 грн.
- Декларації з ПДВ за квітень 2012 р. на суму 214251 грн. та Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2012 р. (поданий у червні 2012 р.) збільшення податкового зобов'язання (ряд.25) на суму 1499 грн. Всього на суму 212752 грн.
- Декларації з ПДВ за травень 2012 р. на суму 28371 грн. та Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2012 р. (поданий у липні 2012 р.) збільшення податкового зобов'язання (ряд.25) на суму 29678 грн.
- Декларація з ПДВ за червень 2012 р. на суму 713312 грн.;
- Декларація з ПДВ за липень 2012 р. на суму 527482 грн.:
- Уточнююча декларація з ПДВ за травень 2011 р. на суму 20000,00 грн.;
- Уточнююча декларація з ПДВ за травень 2012 р. на суму 1009386,00 грн.;
- Уточнююча декларація з ПДВ за травень 2012 р. на суму 78104 грн.
З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача контролюючим органом було направлено податкову вимогу №5 від 08.09.2011 р. на суму 38669,95 грн.
У зв'язку з тим, що податковий борг відповідачем сплачений не був, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкового боргу відповідача є узгодженою та підлягає стягненню в судовому порядку.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, сума податкового зобов'язання, визначена податковим органом до стягнення виникла за результатами подання до Рокитнянської МДПІ податкових декларацій з податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із визначенням, наведеним в підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Зважаючи на те, що сума податкового зобов'язання, самостійно визначена відповідачем погашена у встановлений законом строк не була, виходячи з положень пп. 14.1.175 ПКУ, набула статусу податкового боргу.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено особливий порядок стягнення податкового боргу платників податків-фізичних осіб у порівнянні з порядком погашення податкового боргу юридичних осіб.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України не встановлено особливостей щодо моменту, з якого у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу. Зокрема, не передбачено особливостей щодо направлення платникові податку-фізичній особі податкової вимоги як умови для виникнення права на примусове стягнення податкового боргу, передбаченої пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Отже, фізичним особам податкова вимога надсилається в тому самому порядку і з тих самих підстав, що і платникам податку-юридичним особам. Зазначене випливає зі змісту статті 59 Податкового кодексу України, яка передбачає уніфіковані правила направлення податкових вимог усім платникам податків.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання наведених положень Податкового кодексу України Рокитнянською МЖПІ в Київській області було направлено відповідачу податкову вимогу № 5 від 08.09.2011 р. на суму податкового боргу у розмірі 38 669, 95 грн. Вказана вимога була направлена відповідачу поштою та вручена останньому 14.09.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.13)
Податкова вимога відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржена, а заборгованість не сплачена.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Станом на момент розгляду справи загальний розмір заборгованості відповідача становить 2764902,00 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем було вжито заходи по стягненню податкового боргу платника податків, передбачені діючим законодавством, однак вони не призвели до погашення податкового боргу.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу, що виник у відповідача на підставі поданих ним декларацій з податку на додану вартість.
При цьому, посилання скаржника на акт документальної перевірки № 14/1701/НОМЕР_1 не приймається судом до уваги, оскільки встановлені в ньому обставини не можуть бути предметом доказування у межах даного позову.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п. 93.5 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
У відповідності до п. 20.1.8 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову.
Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді І.О. Грибан
О.А. Губська
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.