79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.02.13 Справа№ 5015/5101/12
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Білані О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз», м.Львів
про внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 30.08.2007р. №Л-586
Представники сторін:
Від прокуратури: Телюк Г.В. - прокурор прокурати
від позивача: Бекесевич Ю.В. - головний спеціаліст відділу правової допомоги юридичного управління ЛМР
від відповідача: не з'явився
Представникам прокуратури та позивача роз'яснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.
Суть спору:
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м.Львів до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз», м.Львів про внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 30.08.2007р. №Л-586, укладеного між Львівською міською радою та ВАТ «Концерн Галнафтогаз» і викладення пункту 9 договору, що стосується розміру орендної плати в наступній редакції: «Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 204976 грн. 06 коп.».
Ухвалою суду від 04.12.2012р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.12.2012р.
Ухвалою суду від 19.12.2012р. розгляд справи відкладено на 24.01.2013р.
Судове засідання, призначене ухвалою суду від 19.12.2012р. на 24.01.2013р. не відбулося, у зв'язку із знаходженням головуючого судді Станька Л.Л. на лікарняному.
Ухвалою суду від 28.01.2013р. відкладено розгляд справи від 31.01.2013р.
Ухвалою суду від 31.01.2013р. продовжено термін вирішення спору та відкладено розгляд справи на 13.02.2013р.
Прокуратурою та Позивачем явку представників в засідання суду, яке відбулося 13.02.2013р. забезпечено, подано супровідний лист управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради від 20.12.2012р. №2403-вих.-1482, адресований керівнику ПАТ «Конценрн Галнафтогаз» про надіслання: змін до договору оренди земельної ділянки на вул.Б.Хмельницького, 292, зареєстрованого у Львівській міській раді 30.08.2007р. за №Л-586; договору про відшкодування втрат від недоотримання коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування з 01.01.2011р.; розрахунку орендної плати за земельну ділянку на вул.Б.Хмельницького, 292 та виражено прохання про підписання вищезазначених документів та надання їх для реєстрації в управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради. Крім того, застережено ПАТ «Концерн Галнафтогаз» про те, що у випадку ухиляння від внесення змін до діючого договору оренди землі від 30.08.2007р. №Л-586 Львівська міська рада буде змушена звернутися з позовом до суду. Даний лист судом долучено до матеріалів справи.
Відповідачем явки представника в судове засідання не забезпечено, подано клопотання від 12.02.2013р. №69/18 (вх..№4081/13 від 13.02.2013р.) в якому виражено прохання про відкладення розгляду справи та продовження терміну вирішення спору через неможливість забезпечення явки представника в засідання суду, яке судом відхиляється, оскільки згідно ст. 77 ГПК України господарський суд вправі відкласти розгляд виключно в межах встановлених процесуальних строків і ухвалою суду від 31.01.2013р. вже було продовжено строк вирішення спору за клопотанням прокуратури від 31.01.2013р., у відповідності до ст.69 ГПК України. Крім того, судом зазначається, що згідно ст.28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства.
Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Судом з'ясовано:
Відповідно до ст.121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено ст.121 Конституції України, п.6 ст.20, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно вимог ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадян або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Однією із форм представництва є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року визначено, що прокурор або його заступник подають до господарського суду позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, тобто органу влади чи органу місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Згідно зі ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.
Відповідно до ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно п.4 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до п.в ч.1 ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що міські ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законам до їх відання.
П.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;
Відповідно до пп.1 п.а. ч.1 ст.33 Земельного кодексу України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб землі, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів
Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим .розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі) - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Згідно ст. 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Відповідно до ст. 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Так, між Львівською міською радою та ВАТ «Концерн Галнафтогаз» укладено договір оренди земельної ділянки від 30 серпня 2007 року № Л-586 площею 1573 кв.м. за адресою м.Львів, вул. Б.Хмельницького,292.
Відповідно до договору ВАТ «Концерн Галнафтогаз» використовує земельну ділянку для розміщення комплексу АЗС.
Згідно ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Ухвалою Львівської міської ради № 210 від 29.04.1999 року «Про затвердження відкорегованої грошової оцінки земель м. Львова» затверджено грошову оцінку земель м. Львова.
Відповідно до довідки, наданої Львівським міським управлінням земельних ресурсів від 26.04.2007 року, грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становила 655547,75 грн.
Вподальшому, Львівською міською радою, на підставі вимог ст.ст. 12,15 Земельного кодексу України, ст. 23 Закону України «Про плату за землю», наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11, прийнято ухвалу № 2712 від 18.06.2009 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова» (відповідно, попередня ухвала №210 від 29.04.1999 року втратила чинність), а тому, нормативно грошова оцінка зазначеної земельної ділянки станом на 01.01.2011 року, згідно довідки управління Держкомзему у м. Львові від 27.09.2012 року, становить 2 049 760,57 грн.
Ухвалою Львівської міської ради № 899 від 07.06.2007 року «Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м. Львові» передбачено, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється відповідно до їх функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон м. Львова згідно з грошовою оцінкою землі та на підставі ухвали міської ради про надання в оренду земельної ділянки або у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах.
П.20 пп.5 вказаної ухвали визначено, що орендна плата за земельні ділянки комерційного використання, надані під автозаправні станції, встановлюється у розмірі 10 відсотків від грошової оцінки земельної ділянки незалежно від терміну оренди.
Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку проведено на підставі ухвали Львівської міської ради № 627 від 15.03.2007 року, який становить 10 відсотків від грошової оцінки. Так, проведену 18.04.2007 року грошову оцінку земельної ділянки по вул. Б.Хмельницького,292 у м. Львові площею - 1573 кв.м. визначено в розмірі - 655547,75 грн., відповідно розмір земельного податку - 6555, 48 грн., а вже сам розмір орендної плати - 65554,78 грн.
Ухвалою Львівської міської ради №1675 від 26.07.2012 року «Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові» скасовано ухвалу міської ради від 07.06.2007 року № 699 та п. 14.6.2. визначено, що орендна плата за земельні ділянки комерційного використання встановлюється у розмірі 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Однак, відповідно до п. 15.1 вказаної ухвали, розмір орендної плати може бути змінено на вимогу орендодавця у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та у разі встановлення Верховною Радою України ставок земельного податку. Також, згідно п.15.8 розмір орендної плати не є сталим та змінюється у зв'язку з проведенням щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі і внесенням змін на підставі чинного законодавства України та інших нормативних документів.
Враховуючи викладене, та ухвали Львівської міської ради від 16.12.2010 року №37, від 31.03.2011 року №369 та від 16.02.2012 №1224, якими надано пільги зі сплати за землю, річний розмір орендної плати за землю згідно із новою грошовою оцінкою землі встановлюється ВАТ «Концерн Галнафтогаз» в розмірі 92 239,23 грн.
ВАТ «Концерн Галнафтогаз» неодноразово повідомлявся про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати, що підтверджується листами від 13.01.2011р. №13/139/2403; від 23.01.2012р. №2403-45-27; від 12.09.2012р. №2403-831; від 14.09.2012р. №2403-889, оскільки граничні розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності були змінені, однак відповідач ухилявся від внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
Цивільний кодекс України у ч. 1-2 ст. 632 передбачає застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 3 п. 12. договору оренди земельної ділянки, укладеного між Львівською міською радою та Відповідачем, розмір орендної плати може переглядатися у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Таким чином, встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність встановленому законом розміру, Львівська міська рада вправі вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.
Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі» та пункту 34 договору оренди земельної ділянки, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Відповідно до частини 4 ст. 188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Львівською міською радою вжито всіх заходів досудового розв'язання спору.
Згідно ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно статті 13 Конституції України земля, її надра є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 14 Конституції визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ст. 142 Конституції матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Ст. 143 Конституції визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Відповідно до Закону України «Про ціни та ціноутворення» політика ціноутворення є складовою загальної економічної та соціальної політики України і реалізується, зокрема, шляхом встановлення державних фінансових цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фінансових цін і тарифів.
Визначені законами України у формі фіксованих цін ціни на продукцію, роботи, послуги є обов'язковою умовою договору, незалежно від внесення змін до останнього, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи те, що граничні розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлені відповідно до Закону України «Про оренду землі», а, згідно ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно дотримуватись Конституції України та Законів України, орендна плата за зміненими ставками, після визначення орендної плати, і укладення додаткових договорів про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, повинна нараховуватися і справлятися за зміненими ставками, як шляхом узгодження такої ціни сторонами, так і в судовому порядку у разі не досягнення такої згоди.
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури України покладається обов'язок представництва інтересів громадянина чи держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно ст. 145 Конституції права органів місцевого самоврядування захищаються у судовому порядку.
Неправомірні дії відповідача щодо ухилення від переоформлення орендної плати і невнесення змін до договору оренди земельної ділянки призводить до несвоєчасної та неповної сплати орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває в користуванні відповідача.
Це свідчить також про порушення вимог ст. 67 Конституції України, якою встановлено, що кожен повинен сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених Законом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підставі і підлягають задоволенню.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Внести зміни у договір оренди земельної ділянки від 30.08.2007р. №Л-586, укладений між Львівською міською радою та ВАТ «Концерн Галнафтогаз» і викласти пункт 9 договору, що стосується розміру орендної плати в наступній редакції: «Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 204976 (двісті чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість ) грн. 06 коп.».
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товарисвта «Концерн Галнафтогаз» (79056, м.Львів, вул.Пластова, 1, код ЄДРПОУ31729918) в дохід Державного бюджету 1073 грн. судового збору.
4. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
5. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.
Повний текст рішення оформлено і підписано 14.02.2013р.
Суддя Станько Л.Л.