10.2.4
Іменем України
07 лютого 2013 року Справа № 2а/1270/10060/2012
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача - Ішичкін М.В. (довіреність від 13.12.2012 № 12/02-03/118)
від відповідача - Мінаєв Р.В. (довіреність від 04.01.2013 № 167/07-20)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
5 державної пожежно-рятувальної частини Головного територіального управління МНС України у Луганській області
до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська
про визнання нечинними та скасування рішень від 29 листопада 2012 року № 4140 та № 4141 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасно сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а/1270/10060/2012 за адміністративним позовом 5 державної пожежно-рятувальної частини Головного територіального управління МНС України у Луганській області (далі - ДПРЧ-5) до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська, в якому позивач, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 09 січня 2013 року та уточнень до адміністративного позову від 29 січня 2013 року, просить визнати нечинними та скасувати рішення від 29 листопада 2012 року № 4140 та № 4141 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасно сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (арк. справи 28-29, 69).
В обґрунтування адміністративного позову позивач послався на те, що відповідно до повідомлення від 12.07.2012 № 7051/03-49 (далі - повідомлення), відповідачем позивача було узято на облік платника єдиного внеску 21.06.2012 під реєстраційним номером 1202037004. Цим повідомленням позивачу встановлений клас професійного ризику виробництва відповідно до основного виду економічної діяльності по КВЕД 84.24, клас професійного ризику виробництва, розміри єдиного внеску для бюджетних установ, утримання з найманих працівників у відсотковому відношенні, строки перерахування страхових внесків, та рахунок, на який необхідно сплачувати страхові внески. Разом з цим повідомленням ДПРЧ-5 отримала повідомлення про рахунки, на які необхідно було перераховувати кошти. Крім працівників, які отримують заробітну плату, в ДПРЧ-5 проходять службу і отримують грошове забезпечення особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту. У зв'язку з цим ДПРЧ-5 звернулась до інспектора Пенсійного фонду з проханням повідомити належним чином розмір та розрахункових рахунків для здійснення платежів єдиного внеску щодо осіб рядового і начальницького складу, які отримують грошове забезпечення, оскільки ніякого повідомлення про розрахункові рахунки, на які необхідно сплачувати єдиний внесок, отримано не було. Інспектором Пенсійного фонду наданий р/р 37190071001202, на який необхідно було здійснювати оплату єдиного внеску. Після чого ДПРЧ-5 у серпні та вересні 2012 року здійснила перерахування в сумі 3007,60 грн. та 3092,25 грн. відповідно, що підтверджується платіжними дорученнями від 22.08.2012 № 15 та від 21.09.2012 № 40. В жовтні 2012 року ДПРЧ-5 отримано від відповідача вимогу про сплату боргу (недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) від 05.10.2012 № Ю-2721. Після чого, позивач звернувся до відповідача з метою з'ясування причин направлення вимоги, оскільки на момент її отримання всі платежі єдиного внеску були здійснені. Інспектором Пенсійного фонду не було надано роз'яснень з приводу надісланої вимоги та було повідомлено у телефонному режимі, що кошти були сплачені на помилковий рахунок і вказано новий рахунок № 37198084001202 для здійснення оплати. З метою врегулювання ситуації, листом від 26.10.2012 № 12/02-03/76, отримано відповідачем 26.10.2012, ДПРЧ-5 повідомила про помилкове перерахування коштів, які були утримані з грошового забезпечення за серпень 2012 року у сумі 3007,60 грн. та за вересень 2012 року у сумі 3092,25 грн. та просила перерахувати їх на р/р 37198084001202. Але письмової відповіді на звернення ДПРЧ-5 від 26.10.2012 № 12/02-03/76 від відповідача отримано не було. Однак, у телефонному режимі інспектор Пенсійного фонду повідомив, що знов кошти, які були перераховані ДПРЧ-5, надійшли на помилковий рахунок і знов був вказаний новий рахунок № 37197085001202 для здійснення оплати. 15.11.2012 ДПРЧ-5 направила повторний лист № 12/02-03/95 з проханням перенести невірно перераховані кошти на належний № 37197085001202 відповідача, але відповіді отримано не було. Знов, з метою виправлення ситуації листом від 05.12.2012 № 12/02-03/108 позивач повідомив про своєчасну оплату страхових внесків та просив скасувати рішення у зв'язку зі своєчасністю перерахування коштів та неналежного надання інформації відповідачем про розрахункові рахунки, на які потрібно сплачувати страхові внески та виникнення заборгованості (штрафу та пені за несвоєчасне перерахування єдиного внеску). Жодної письмової відповіді позивач на своє звернення від відповідача не отримував. Ситуація з невірно наданими рахунками виникла лише внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, визначених в пункті 10 статті 14 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно яких Пенсійний фонд зобов'язаний надавати безоплатно платникам єдиного внеску в усній та письмовій формі консультації з питань застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, роз'яснювати їхні права і обов'язки. На підставі того, що при реєстрації ДПРЧ-5 як платника єдиного внеску та в подальшому, при здійсненні платежів за серпень та вересень, відповідач неналежно повідомив позивача про розрахункові рахунки, на які потрібно перераховувати кошти, та не надавав своєчасно інформацію при зверненнях щодо правильності нарахування єдиного внеску, позивач не зміг у повному обсязі виконати свої зобов'язання щодо сплати єдиного внеску належним чином. Тому позивач вважає, що винесення відповідачем рішень від 29 листопада 2012 року № 4140 та № 4141 про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків є безпідставним та необґрунтованим.
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив його задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська адміністративний позов не визнало, про що подало заперечення від 29 січня 2013 року за № 884/07-20, в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. справи 35-38). Заперечуючи проти позову, відповідач послався на таке.
Під час з'ясування обставин адміністративного позову, направленого позивачем, та наданої службової записки начальника відділу обліку надходження платежів УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська встановлено, що під час реєстрації в управлінні представник позивача рахунки щодо сплати єдиного соціального внеску отримував особисто, на той час заперечень та уточнень щодо наданих рахунків не було, повідомлень щодо інших категорій виплат до управління не надходило. Крім цього було встановлено, що посадовим особам установи були відомі рахунки для зарахування платежів на суму грошового забезпечення, оскільки у серпні 2012 року пожежно-рятувальна частина сплатила нарахування за тарифом 34,7 відсотків у сумі 40139,84 грн. на належний рахунок 37190071001202, але сума утримання з грошового забезпечення 3007,60 грн. помилково сплачена на той же рахунок, та ж сама помилка по сплаті виникла у вересні 2012 року. При перевірці співробітниками управління карток особового рахунку ДПРЧ-5 встановлено, що позивач повинен здійснювати платежі на розрахунковий рахунок № 37195076001202, але перерахував кошти за серпень 2012 у сумі 3007,60 грн. та за вересень 2012 року у сумі 3092,25 грн. на рахунок № 37198084001202. Таким чином, станом на 20.01.2012 у платника з'явилась недоїмка в сумі 2916,71 грн., після чого на адресу вказаної установи була надіслана вимога від 05.10.2012 № 2721 про сплату суми боргу, яка отримана платником 18.10.2012. 26.10.2012 позивач звернувся до УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська із заявою (лист № 12/02-03/76) про перерахування коштів у серпні та вересні 2012 року на належний рахунок, але невірно вказав рахунок, на який потрібно перерахувати кошти, замість рахунку № 37197085001202 (утримання з осіб, які отримують грошове забезпечення) вказала рахунок № 37198084001202 (утримання з осіб, які виконують роботи за договорами ЦПХ). Головним спеціалістом ОСОБА_3 за допомогою телефонного зв'язку було повідомлено посадових осіб позивача про допущену помилку. У зв'язку з вищевказаним 01.11.2012 співробітники позивача надали до управління правильний пакет документів для зарахування коштів на належний рахунок (в якому вказали вірний рахунок, тобто рахунок № 37197085001202). Звернення вказаної установи було відпрацьовано головним спеціалістом ОСОБА_3 та передано відповідний пакет документів до відділу виконання бюджету, бухгалтерського обліку та контрою за використанням коштів для подальшої роботи. Таким чином, усі заяви ДПРЧ-5 про перерахування коштів на належний рахунок було оброблено. 15.11.2012 посадові особи ДПРЧ-5 звернулись з листом № 12/02-03/95 про помилкове перерахування коштів у жовтні 2012 року. Звернення установи було відпрацьовано 20.11.2012 головним спеціалістом ОСОБА_3 було передано відповідного пакету документів до відділу виконання бюджету, бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів для подальшої роботи. У вересні та жовтні 2012 року 5 Державна пожежно-рятувальна частина перерахувала суми нарахування єдиного внеску на неналежний рахунок, що призвело до виникнення боргу. 29.11.2012 за встановлені порушення термінів сплати єдиного соціального внеску начальником УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська до посадових осіб установи були застосовані фінансові санкції та нарахована пеня відповідно до рішень №№ 4040, 4041. Вищевказані рішення були надіслано поштою та 04.12.2012 отримані співробітниками ДПРЧ-5. 06.12.2012 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Луганська із заявою про скасування вищевказаних рішень (вих. № 12/02-03/108 від 05.11.2012) на яку від 19.12.2012 за № 11118/03-20 отримали письмові роз'яснення про строки та порядок оскарження рішень УПФУ. Відповідач звернув увагу на те, що ненадходження коштів до Пенсійного фонду України спричиняє значну шкоду державним інтересам, оскільки внаслідок цього несвоєчасно виплачуються пенсії найменш забезпеченій верстві населення: людям похилого віку, інвалідам та неповнолітнім, позбавленим батьківського піклування. Вказані громадяни не можуть на рівних конкурувати на ринку праці і, як наслідок, державне пенсійне забезпечення є єдиним засобом їх існування.
Враховуючи викладене, управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська вважає адміністративний позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях від 29 січня 2013 року за № 884/07-20.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина 1 статті 5 Закону № 2464).
Частиною 3 статті 5 Закону № 2464 серед іншого встановлено, що платником єдиного внеску, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно із частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
5 державна пожежно-рятувальна частина Головного територіального управління МНС України у Луганській області є платником єдиного внеску за положеннями Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська, про що свідчить повідомлення від 12 липня 2012 року за № 7051/03-49 (арк. справи 4-А). Базовим звітним періодом для 5 державної пожежно-рятувальної частини Головного територіального управління МНС України у Луганській області згідно із частиною 8 статті 9 Закону № 2464 є календарний місяць.
Відповідно до частини 11 статті 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною 12 статті 9 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами (частина 1 статті 25 Закону № 2464).
Згідно частини 2 статті 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Частиною 3 статті 25 Закону № 2464 встановлено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Частиною 10 статті 25 Закону № 2464 встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частина 13 статті 25 Закону № 2464).
Частиною 14 статті 25 Закону № 2464 встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Пунктом 3 частини 15 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.
Частиною 16 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до пункту 7.1 розділу 7 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994-18289 (далі - Інструкція № 21-5), за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до платників, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Пунктом 7.2 розділу 7 Інструкції № 21-5 встановлено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 2.1.1-2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, органи Пенсійного фонду застосовують штрафні санкції у таких розмірах, серед іншого, підпунктом 7.2.2 пункту 7.2 розділу 7 Інструкції, визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
Згідно з пунктом 7.5 розділу 7 Інструкції № 21-5 на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Пунктом 7.7 розділу 7 Інструкції № 21-5 передбачено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 7.2, 7.3, 7.5 та 7.6 розділу VII цієї Інструкції, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті або його заступник. Рішення приймаються за встановленою формою у двох примірниках.
Відповідно до поданого 5 державною пожежно-рятувальною частиною Головного територіального управління МНС України у Луганській області звіту з нарахування єдиного внеску за серпень 2012 року позивач до 20 вересня 2012 року повинен був сплатити єдиний внесок за тарифом 2,6 % (утримання із грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу) в сумі 3007,58 грн. (арк. справи 57, 59-63).
Відповідно до поданого 5 державною пожежно-рятувальною частиною Головного територіального управління МНС України у Луганській області звіту з нарахування єдиного внеску за вересень 2012 року позивач до 20 жовтня 2012 року повинен був сплатити єдиний внесок за тарифом 2,6 % (утримання із грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу) в сумі 3092,22 грн. (арк. справи 58, 64-68).
Згідно платіжних доручень від 22 серпня 2012 року № 15 та від 21 вересня 2012 року № 40 позивач сплатив єдиний внесок за тарифом 2,6 % (утримання із грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу) за серпень 2012 року в сумі 3007,60 грн. та за вересень 2012 року в сумі 3092,25 грн. відповідно (арк. справи 6, 7).
Єдиний внесок за тарифом 2,6 % (утримання із грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу) за серпень 2012 року в сумі 3007,60 грн. та за вересень 2012 року в сумі 3092,25 грн. згідно платіжних доручень від 22 серпня 2012 року № 15 та від 21 вересня 2012 року № 40 сплачений позивачем на р/р № 37190071001202, у той час як згідно повідомлення про рахунки управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська та розміри тарифів єдиного внеску єдиний внесок за тарифом 2,6 % (утримання із грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу) повинен бути перерахований на р/р № 37197085001202 (арк. справи 5, 50). Тобто, сплата єдиного внеску за тарифом 2,6 % (утримання із грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу) за серпень 2012 року в сумі 3007,60 грн. та за вересень 2012 року в сумі 3092,25 грн. відбулась на неналежний рахунок.
За заявою 5 державної пожежно-рятувальної частини Головного територіального управління МНС України у Луганській області від 01 листопада 2012 року за № 17/11 про перенесення невірно перерахованих коштів згідно платіжних доручень від 22 серпня 2012 року № 15 та від 21 вересня 2012 року № 40 на сплату єдиного внеску за тарифом 2,6 % (утримання із грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу) за серпень 2012 року в сумі 3007,60 грн. та за вересень 2012 року в сумі 3092,25 грн. відповідно з р/р № 37190071001202 на р/р № 37197085001202 управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська в той же день підготувала висновок про задоволення заяви позивача та перерахування коштів на належний рахунок (арк. справи 43, 44).
29 листопада 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська були прийняті рішення № 4140 та № 4141 про застосування до 5 державної пожежно-рятувальної частини Головного територіального управління МНС України у Луганській області штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасно сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (арк. справи 13, 14).
Встановлені обставини не є спірними.
У даній адміністративній справі спір пов'язаний виключно з питанням, чи є сплата єдиного внеску за тарифом 2,6 % (утримання із грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу) на інший рахунок Пенсійного фонду фактом несплати єдиного внеску, яка тягне встановлену законом відповідальність.
При вирішенні спірного питання суд виходить з такого.
Згідно з частиною 6 статті 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в органах Державного казначейства України відкриваються в установленому порядку не бюджетні рахунки відповідному територіальному органу Пенсійного фонду. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Відповідно до пункту 4.2 Інструкції № 21-5 сплата єдиного внеску здійснюється платниками виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунка платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду вважається день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду. Проте обов'язковою умовою цього списання є перерахуванням сум єдиного внеску на відповідні рахунки Пенсійного Фонду.
Таким чином, зазначені норми Закону № 2464 та Інструкції № 21-5 свідчать про те, що підприємство під час сплати зі свого рахунку сум єдиного соціального внеску зобов'язано перераховувати їх на відповідні рахунки органу Пенсійного фонду України. Отже, під кожний окремий внесок діє окремий розрахунковий рахунок в органі Пенсійного фонду України. Тому, особі, відповідальній за бухгалтерський облік на підприємстві (бухгалтеру), необхідно приділяти належну увагу при оформленні (складанні) розрахункових документів, що належать для сплати єдиного соціального внеску, оскільки помилки в рахунках тягнуть за собою не зарахування органом Пенсійного фонду України відповідної суми єдиного соціального внеску на відповідний окремий розрахунковий рахунок, а тому така сума в розумінні Закону буде вважатись несвоєчасно сплаченою.
Процедуру зарахування в рахунок майбутніх платежів або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, суми помилково сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Порядок зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 20 жовтня 2010 року за № 955/18250 (далі - Порядок № 21-1).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 21-1 у випадку помилкової сплати суми єдиного внеску на відповідний рахунок управлінням Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті (далі - орган Пенсійного фонду), відкритий в органах Державного казначейства України для їх зарахування, органом Пенсійного фонду здійснюється зарахування коштів у рахунок майбутніх платежів по тому самому виду платежу (рахунку) відповідно до встановленого розміру єдиного внеску, який повинен надходити на рахунок, на який було їх сплачено, в порядку календарної черговості виникнення зобов'язань платника з цього платежу.
За правилами пункту 5 Порядку № 21-1 повернення коштів у випадках, передбачених пунктом 4 цього Порядку, здійснюється на підставі заяви платника, яка подається в довільній формі до органу Пенсійного фонду, в якому він перебуває на обліку як платник єдиного внеску.
Орган Пенсійного фонду у термін не більше ніж три робочих дні з дня отримання заяви на підставі даних карток особових рахунків платників готує висновок за формою, наведеною у додатку 1, про повернення помилково сплачених коштів або про відмову в задоволенні заяви, про що платник повідомляється письмово, за підписом посадової особи органу Пенсійного фонду. У разі відмови в поверненні коштів у повідомленні, що надається (надсилається) платнику, зазначаються її причини (пункт 7 Порядку № 21-1).
Відповідно до пункту 9 Порядку № 21-1 помилково сплачені суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду, перераховуються шляхом оформлення органом Пенсійного фонду розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду за заявою платника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження такої заяви.
Матеріалами справи, зокрема, карткою особового рахунку єдиного внеску підтверджується несвоєчасна сплата позивачем єдиного внеску за тарифом 2,6 % (утримання із грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу) за серпень 2012 року в сумі 3007,58 грн. та за вересень 2012 року в сумі 3092,22 грн. (арк. справи 55, 56). Кошти, які необхідно було перерахувати на рахунок 37197085001202, перераховано на рахунок 37190071001202.
З картки особового рахунку платника єдиного внеску, розрахунків фінансової санкції та пені по особовому рахунку 5 державної пожежно-рятувальної частини Головного територіального управління МНС України у Луганській області до рішень управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська від 29 листопада 2012 року № 4140 та № 4141 та висновку від 01 листопада 2012 року судом встановлено, що розмір застосованих фінансових санкцій та нарахованої пені за оскаржуваними рішеннями відповідає вимогам частини 10 та частини 11 статті 25 Закону № 2464 (арк. справи 43, 53, 54, 95, 96).
Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх рішень, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 07 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 12 лютого 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтею 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», розділом 7 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994-18289, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову 5 державної пожежно-рятувальної частини Головного територіального управління МНС України у Луганській області до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про визнання нечинними та скасування рішень від 29 листопада 2012 року № 4140 та № 4141 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасно сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 12 лютого 2013 року.
Суддя Т.І. Чернявська