Справа № 256/138/13-к
1-кп/256/21/2013
Іменем України
13 лютого 2013 року м. Донецьк
Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:
головуючого судді - Токарєвої Н.М.,
при секретарі - Даткової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012050820000189 від 24.11.2012 року, відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого слюсарем служби експлуатації газопроводів високого тиску у ПАТ «Донецькміськгаз»; судимого 3.03.2012 року Будьоновським районним судом м. Донецька за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України к штрафу у дохід держави у розмірі 850 гривень, штраф оплатив 7.04.2012 року; зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 «а»АДРЕСА_1,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
за участю:
сторони обвинувачення
прокурора - Шаповалова А.П.,
сторони захисту
обвинуваченого - ОСОБА_1,
4 жовтня 2012 приблизно о 12.05 годині ОСОБА_2 перебуваючи в приміщенні ТОВ «Амстор», розташованого по пр. Ілліча, 23 «Д» в Калінінському районі м. Донецька, по раптово виниклому умислу, спрямованого на викрадення чужого майна, із корисливих спонукань, умисно, шляхом вільного доступу, зі стелажів з продажу кавової продукції, повторно, таємно викрав дві упаковки кави «Carte Noire», вартістю 64 гривні 30 копійок кожна.
Після чого, ОСОБА_1ІО., вийшовши з приміщення ТОВ «Амстор», отримав фактичну можливість розпоряджатись викраденим на свій розсуд. Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв ТОВ «Амстор» матеріальний збиток на загальну суму 128,60 гривень.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинену повторно.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, підтвердив встановлені судом обставини вчинення злочину, щиро розкаявся у вчиненому і просив суд строго його не наказувати.
Суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст зазначених обставин кримінального правопорушення, які ним не оспорюються. Суд переконався, що відсутні сумніви в добровільності й істинності позицій обвинуваченого ОСОБА_1, тому, враховуючи думку прокурора, обвинуваченого, оскільки він не оспорює встановлені обставини, судом відповідно до вимог ч.3 ст. 349 УПК України визнано недоцільним дослідження доказів у даному кримінальному провадженні, крім показань обвинуваченого ОСОБА_1, та документів, які характеризують його особистість. Обвинуваченому ОСОБА_1 роз'яснено, що в цьому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Суд вислухавши пояснення обвинуваченого, проаналізувавши фактичні обставини кримінального правопорушення і оцінивши зібрані докази в їхні сукупності, дійшов до висновку, що зазначений злочин мав місце і скоїв його ОСОБА_1.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування за ч.2 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно, оскільки, він, діючи навмисно, повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
При призначенні покарання обвинуваченому суд у відповідності зі ст. 65 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, працює, має постійне місце проживання, характеризується з позитивної сторони.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до вимог ст. 66 КК України суд визнає повне визнання ОСОБА_1 своєї вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину.
По сукупності обставин скоєного злочину, його ступені тяжкості, даних про особу обвинуваченого суд приходить висновку, що виправлення й перевиховання ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення за його поведінкою постійного й обов'язкового контролю. Відповідно до вищевикладених обставин суд вважає за можливе застосувати у відношенні ОСОБА_1 вимоги ст.ст. 75-76 КК України.
Речовий доказ - оптичний диск з записаним на ньому відеоматеріалом, який знаходиться у матеріалах справи, відповідно до вимог п.7 ч.9 ст. 100 КПК України необхідно залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.
Відповідно до вимог ст.. 75-76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного призначеного покарання з іспитовим строком на один рік, поклавши на нього обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речовий доказ - оптичний диск з записаним на ньому відеоматеріалом, який знаходиться у матеріалах справи - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Токарєва Н.М.
13.02.2013