Справа № 1522/15160/12
Провадження № 2/522/3637/13
Іменем УКРАЇНИ
« 29» січня 2013 року
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Погрібного С.О.
за секретаря - Малини-Муравенко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів та просить визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна - 59/100 частини квартири під АДРЕСА_1, укладений 02 січня 1995 року на Одеській універсальній товарній біржі «GIP» під № 95/003 між ОСОБА_1 з однієї сторони, та ОСОБА_4, що діяв від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі довіреності - з іншої, дійсним. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що цей договір укладався на універсальній товарній біржі «GIP» під № 95/003, всі істотні умови договору сторонами виконані, договір купівлі-продажу позивачами 03 січня 1995 року зареєстрований в КП «ОМБТІ та РОН».
Відповідачі в судове засідання не з'явились неодноразово, про час місце судового засідання повідомлялися в установленому законом порядку, поважних причин неявки в судове засідання суду не представили. Суд у зв'язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивачів ухвалив слухати справу за відсутності відповідачів, що не з'явилися, у порядку заочного розгляду справи.
Представник позивача надав суду заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених позивачем письмових доказів.
02 січня 1995 року на Одеській універсальній товарній біржі «GIP» між ОСОБА_1 з однієї сторони, та ОСОБА_4, що діяв від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі довіреності - з іншої, укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна під № 95/003 - 59/100 частини квартири під АДРЕСА_1.
Підтвердженням наміру сторін, досягнення домовленості щодо усіх істотних умов договору, а також змісту умов домовленості про передачу права власності на спірну квартиру є договір купівлі-продажу нерухомого майна № 95/003 від 02 січня 1995 року, укладений на Одеській універсальній товарній біржі «GIP» без наступного нотаріального посвідчення.
Зазначений договір 03 січня 1995 року зареєстрований в КП «ОМБТІ та РОН» у реєстрову книгу під №115 пр стр 32 реєстр 107.
Після укладення зазначеного договору сторони повністю виконали всі його умови. Відповідачі виселилися зі спірної квартири, їх було знято з реєстраційного обліку за адресою спірної квартири. Факт передачі покупної ціни продавцям, відповідачам по цій справі, від покупця - позивача, підтверджується пунктом 6 умов зазначеного договору від 02 січня 1995 року, зареєстрованого на Одеській універсальній товарній біржі «GIP», відповідно до якого продавцем отримана сума за відчужувану квартиру до підписання зазначеного договору.
Підтвердженням виконання сторонами договору є видача покупцю екземпляра договору, другий екземпляр залишений на збереження в біржі. Оскільки зазначений договір зареєстрований в КП «ОМБТІ та РОН», квартира продавцем передана покупцю, суд вважає, що до позивача перейшло право власності на спірну квартиру, що додатково підтверджується довідкою з КП «ОМБТІ та РОН» № 412442.67, відповідно до якої право на 59/100 частини квартири під АДРЕСА_1 зареєстровано за позивачем.
До укладання зазначеного договору купівлі-продажу нерухомого майна це житло належало на праві власності відповідачу, тому згідно ст. 225 ЦК УРСР він вправі був здійснювати її відчуження.
На сьогоднішній день позивач має намір розпорядитися належним їй майном, 59/100 частини квартири під АДРЕСА_1, але нотаріально посвідчити зазначений договір, укладений на Одеській товарній біржі, позивач не має можливості, оскільки відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, визнавши спірний договір дійсним.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права та інтересу у випадку його порушення, невизнання або оспорювання з вимогою про застосування судом передбачених законом способів захисту.
Керуючись ст. ст. 16, 220, 334, 640 ЦК України, ст.ст. 11, 15, 60, 61, 213, 215, 224-226 ЦПК України, СУД -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - 59/100 частини квартири під АДРЕСА_1, укладений 02 січня 1995 року на Одеській універсальній товарній біржі «GIP» під № 95/003 між ОСОБА_1 з однієї сторони, та ОСОБА_4, що діяв від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі довіреності - з іншої.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
СУДДЯ С.О. ПОГРІБНИЙ
29.01.2013